У Львові оголосять два архітектурні конкурси: на облаштування приміщень крематорію на Голосківському цвинтарі, а також залу прощання на Янівському кладовищі. Відповідне рішення ухвалили сьогодні, 24 квітня, на засіданні виконавчого комітету ЛМР.
Орієнтовно, конкурс планують оголосити на початку червня. До того часу місто напрацьовуватиме специфіку об’єктів. За словами головного архітектора Львова Антона Коломєйцева, облаштування обох запланованих будівель потребує нових архітектурних рішень.
«Прийняте рішення про оголошення відкритого архітектурного конкурсу на пошук найкращої проєктної пропозиції крематорію на Голосківському кладовищі, а також пропозиція провести архітектурний конкурс щодо будівлі на Янівському кладовищі, зокрема при вході на цвинтар, в якій планується облаштувати меморіальний центр, де родичі та близькі померлих зможуть попрощатися. Власне, обидві будівлі – і крематорію, і меморіального центру – мали би бути в одній стилістиці», – зазначив він.
Коломєйцев додав, що технічне завдання з проєктування будівлі кремторію вимагає певного часу, тому після набуття чинності рішення виконкому в міськраді збиратимуть організаційний комітет і шукатимуть гідних членів журі цього конкурсу, а також «напрацьовуватиуть чітку архітектурну типологію для того, аби задати єдині параметри для проєктування усім учасникам конкурсу».
«Ділянка під крематорій відома, в нас розроблений детальний план, що включає можливі заїзди. Поблизу тієї ділянки немає ні житлових будинків, ні громадських. Це абсолютно потрібне рішення з точки зору санітарних норм. Для міста питання крематорію назріло вже давно. Якщо Львів буде одним із перших міст в Україні, то це стане добрим прикладом для всіх», – додав Антон Коломєйцев.
Нагадаємо, про ймовірну побудову крематорію у Львові говорять уже давно. На території міста є лише три кладовища, які діють: Голосківське, Сихівське, а також цвинтар у Рясному. На Янівському цвинтарі можна лише підхоронювати померлих до рідних. Тож місця у Львові на традиційні поховання померлих вистачить лише на кілька років. Проблему могла б вирішити побудова крематорію, якщо вчасно розпочати його зведення. Торік робоча група вивчала доцільність побудови крематорію в місті, а відтак навіть відбулася публічна консультація, яку організувала громадська організація «Центр UA».
Такий вигляд має крематорій у Києві
Попри те, що кремацію вважають найкращою альтернативою традиційному похованню, яка найменш шкодитиме екології міста, торік 19 вересня депутати ЛМР не підтримали петиції про побудову крематорію, яка набрала необхідні для її розгляду 500 голосів.
24.04.2020Для довідки:
Нині крематорії діють у трьох містах України – Києві, Харкові й Одесі. Вартість архітектурних розробок та самого будівництва – приміщення крематорію та колумбарію (місця для збереження урн з прахом) – доволі висока. Лише одна піч коштує близько 250-300 тисяч доларів. Окрім того, кремація вимагає спеціальних дозволів, а процес спалення суворо регламентований державними санітарними нормами. Проте кремація у 100 разів зменшує територію для поховання, а термін мінералізації останків скорочується з 50 років до години.
У світі діють понад 14 000 крематоріїв. Кремація поширена в Північній Америці, Європі, країнах Південно-Східної Азії, чи не найбільше – в Японії. Такий спосіб прощання з померлим є звичним явищем у країнах, де поширені буддизм та індуїзм. Християни вірять, що Христос знову прийде на землю і тоді душі поєднаються з тілами, тому звикло ховають померлих у землі, "прах до праху". Втім суворої заборони на кремацію немає. Натомість така існує в ісламі.