17 квітня на сайті НАН України було опубліковано повідомлення з довгою назвою "Прогноз розвитку епідемії COVID-19 в Україні в період 13-20 квітня 2020 р. та аналіз можливих сценаріїв розвитку епідемії в період 20 квітня – 30 травня 2020 р.". Висновок власне цього документа став відомим всій країні: пік нових випадків COVID-19 в день буде припадати на 2-5 травня 2020 р., пік летальних випадків – на 3-8 травня 2020 р. На підставі цих розрахунків уряд у середу постановив продовжити карантин до 11 травня.
Такий висновок спонукає уважніше приглянутися до самого документа.
Перше, що заскакує: в документі від 17 квітня містяться фактичні (не прогнозовані) дані про кількість інфікованих коронавірусом в Україні за 18 квітня, тобто, з точки зору часу публікації документа, "за завтра".
Порівняння розрахунку загальної кількості щоденних нових виявлених випадків із даними МОЗ України 26.03-11.04.2020 та прогноз, розрахований на період 13.04-20.04 2020р. Червоним колом позначені нові дані, що з’явилися після надання прогнозу від 13.04 (графік з "Прогнозу")
Містика, однак, відсутня: виявляється, це дані за 16 квітня, просто в документі НАНУ вони позначені двома днями пізніше. Очевидно, в екселі академічних сценаристів на два рядки зсунувся стовпчик, однак в масштабах країни два зайві дні карантину обійдуться в таку суму, що можна би було три рази перевірити дані.
Більше того, за чотири дні (за 1-5 квітня в академічному документі, а насправді за 31 березня – 3 квітня) дані на графіках і діаграмах в прогнозі в рази відрізняються від офіційних даних МОЗ (наприклад, за 1 квітня – мабуть, науковці мають почуття гумору – в 49 разів).
Накладені на попередній графік червоні кружечки – офіційні дані МОЗ, червоні цифри – реальні (а не помилкові) дати
Але не жахайтеся: ці всі дані для висновку не мають жодного значення. Висновок написаний на основі голого припущення, а саме: "З 10 квітня по 25 квітня R0eff поступово спадає до значення 0.95 за умови ефективної дії жорсткого режиму обмежень контактів після 10 квітня і далі."
Зрозуміло, чому ефективне базове репродукційне число R0eff (середня кількість осіб, що безпосередньо інфікуються кожним вже інфікованим упродовж усього заразного періоду його хвороби, R0 — при відсутності імунітету, R0eff – при його наявності в частини популяції) має спадати до величини менше як одиниця: це кінець епідемії.
Але чому воно має досягти цієї цифри 25 квітня – абсолютно не зрозуміло. Як і те, чому це падіння має початися 10 квітня.
Щоб було зрозуміло, як ці оцінки далекі від реальності, скажемо, що 15 квітня базове репродукційне число R0eff мало би – "поступово спадаючи до значення 0,95" – становити 1,15, що за прийнятою авторами тривалістю заразливості відповідає періоду подвоєння числа інфікованих у 15 днів; реально на цей час період подвоєння становив 6,2 дні (тобто R0eff = 2,0). Зрештою, самі автори двома сторінками перед тим зазначають, що "період подвоєння (нахил кривої) зараз [треба розуміти – 16 квітня] приблизно дорівнює 8-10 днів" – що, як бачимо, не так, але і ця завищена цифра далеко до закладеного в прогноз рівня подвоєння в 15 днів.
Зазначимо при цьому, що саме моделювання, як видно з початкової точки пучка експонент на цьому графіку, провели 30 березня, про жодні уточнення параметрів моделі за 18 днів до дня публікації згадок нема.
Ба більше: крива моделювання підігнана так, щоб вона суміщалась з даними на 27 березня, а базова експонента, яка розходиться пучком 30 березня, – щоб суміщалась з даними 28 березня (даними за неділю-понеділок науковці резонно знехтували, розуміючи, що в неділю і тестування мазків за попередні дні, і відбір самих мазків на понеділкові тести відбувалося в країні дещо пригальмовано; цього, на жаль, не зрозумів Президент Зеленський, який наступного понеділка втішав Україну, що вже близько-близенько закінчення епідемії). Єдине пояснення, чому ці криві не суміщені, тобто чому пучок нависає над червоною кривою прогнозу замість того, щоб виходити з нього, є те, що спочатку окреслили криву без пучка, а потім вирішили показати смугу 95% ймовірності. А сумістити дві криві просто забули. При такому рівні прогнозів це суща мізерія.
В четвертому розділі документа повідомляється, що робоча група при Президії НАН України розробила модель SEIR-U (susceptible–exposed–infected–resistant).
Хочеться вірити, але це повідомлення до опублікованого прогнозу жодного відношення не має. Має відношення лиш до "прохання з наданням цієї інформації подано до МОЗ України від ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України» (вих. №195 від 9.04.2020 р.)". За місяць-другий, сподіваємося, інформацію робочій групі нададуть – і під осінь ми отримаємо модель, яку відразу можна буде порівняти з ретроспективними даними згаслої, можна сподіватися, на той час епідемії.
22.04.2020