На тлі оповідей про жахи пандемії коронавірусу зовсім непоміченою пройшла новина про спільний російсько-американський космічний політ до МКС. А він по-своєму знаменний – останній, коли американського астронавта відправлятиме в космос російська ракета. NASA повертається до вітчизняного виробника.
Дев’ятого квітня з космодрому Байконур стартувала ракета-носій «Союз-2.1а» з трьома членами екіпажу корабля «Союз МС-16» до Міжнародної космічної станції. На облавку – російські космонавти Анатолій Іванишин та Іван Вагнер, а також американський астронавт Кріс Кессіді (Chris Cassidy).
Підготовку міжнародного екіпажу до старту проводили в умовах підвищених заходів безпеки і жорсткого карантину через пандемію COVID-19. Окрім того, довелося відмовитися від деяких традицій, яких зазвичай дотримуються перед польотом. Була, зокрема, скасована традиційна прес-конференція екіпажу перед вильотом на Байконур. Її довелося провести в онлайн-режимі. Через коронавірус вперше за багато років на Байконур не запросили журналістів, не змогли прибути туди й члени родин космонавтів. З цієї ж причини основний і дублюючий екіпажі перебували перед польотом в режимі медичної обсервації.
Екіпажу належить виконати в космосі низку наукових експериментів. Приміром, керування сажеутворенням в сферичному дифузійному газовому полум'ї, вивчення структури і динаміки сферичного дифузійного полум'я, кристалізація біологічних макромолекул та отримання біокристалічних плівок тощо. Новий екіпаж має на це достатньо часу, він пробуде на МКС 196 днів і повернеться на Землю аж у жовтні.
Але що найцікавіше: цей політ «Союзу МС-16» ознаменує собою кінець залежності NASA від російських ракет для пілотованих польотів. Відтак запуски астронавтів у космос до МКС відбуватимуться в самих Сполучених Штатах зі знаменитого космодрому на мисі Канаверал.
Нагадаємо, що американська космічна аґенція NASA згорнула свою програму космічних шатлів ще 2011 року. Відтоді російські космічні кораблі стали єдиним засобом для американських астронавтів, аби потрапити на облавок Міжнародної космічної станції.
Але скоро ситуація зміниться. Компанія SpaceX, заснована Ілоном Маском, готується до своєї першої місії з відправлення людей на МКС і назад. Пілотовані шатли компанії матимуть назву Crew Dragon, вони дозволятимуть доставляти на космічну станцію до чотирьох осіб.
Нещодавно SpaceX завершила випробування, які засвідчили, що навіть у разі аварії капсула Crew Dragon здатна доставити астронавтів у безпечне місце.
Попередньо заплановано, що запуск відбудеться наприкінці травня. Хоча пандемія коронавірусу може внести свої корективи у ці плани.
Варто зазначити, що SpaceX не монополіст у зазначеній царині. Аерокосмічна корпорація Boeing теж підписала з NASA контракт на створення космічних шатлів для відправлення людей в космос. Boeing у співпраці з компанією Bigelow Aerospace розробив космічний човник під назвою Starliner. Він має можливість транспортувати до семи астронавтів і здатен залишатись на орбіті понад пів року.
Щоправда, з реалізацією цієї програми відбулися деякі затримки після того, як минулого року під час випробувань фахівці виявили низку недопрацювань в Starliner. Зокрема, під час тестового польоту після від'єднання капсули один з трьох парашутів не розкрився і капсула здійснила приземлення лише з двома парашутами. Однак приземлення капсули було безпечним і тестування в цілому визнали успішним.
І це ще не все. Свої послуги у створенні пілотованих шатлів запропонувала NASA і компанія Lockheed Martin. Вона готова надати космічній аґенції свої човники Orion. Це багаторазові космічні кораблі, призначені для транспортування чотирьох астронавтів. Наразі Orion проходить період тестування.
Тож у будь-якому випадку вперше за майже 10 років у NASA з'явилися опції вибору в питанні відправлення астронавтів у космос.
«Це чудовий час для роботи в аґенції. Ми запускатимемо американських астронавтів на американських ракетах з американської землі. Давно пора було це зробити», – не міг натішитися генеральний директор NASA Джим Брайденстайн (Jim Bridenstine). За його словами, місце Кессіді в «Союзі МС-16» – це останнє місце на російській ракеті, яке американська аґенція придбала в «Роскосмосу».
А варто зазначити, що Росія продавала космічні квитки американцям аж ніяк не задешево. Одне посадкове місце в ракеті «Союз» нині коштує 86 мільйонів доларів. За останні 15 років його вартість зросла вчетверо. Росія знала, як скористатися своїм монопольним становищем. Адже, якщо кораблі для відправлення людей на МКС є лише у неї, то вона може залупити будь-яку ціну за місце на них. Таким чином, проводячи власну, національну програму відправлення людей в космос, NASA заощадить чималенькі кошти на пілотованих польотах.
Відновленою програмою пілотованих космічних польотів в Сполучених Штатах керуватиме Дуґлас Герлі (Douglas Hurley) – інженер і астронавт NASA, колишній морський піхотинець. Саме він у липні 2011 року був останнім пілотом шатлу NASA. Окрім того, Герлі був пілотом у першому польоті капсули компанії SpaceX. У 2004, 2005, 2006 та 2007 роках він був удостоєний нагороди NASA Superior за досконалу працю.
