Цього разу в пандемії COVID-19 звинувачено британців.
Офіційний журнал Міністерства закордонних справ Росії «Международная жизнь» опублікував статтю, де стверджується, що коронавірус – це біологічна зброя, придумане британцями. Автор допису під назвою «Чиї вуха стирчать з-за коронавірусу? Версії» політичний оглядач Сергій Філатов стверджує, зокрема, що Лондон, знаючи наперед про майбутню пандемію COVID-19, вийшов з ЄУ перед самим її початком, аби діяти на власний розсуд.
Що більше, у статті на повному серйозі стверджується, що це самі британці отруїли Скрипалів у Солсбері, причому не особливо приховуючись. А отрутою не був жоден «Новичок», а коронавірус. Таким чином вони хотіли залякати своїх ворогів. Автор, зокрема, пише: «А зараз ця “справа” заграла новими барвами. У двох словах – брити “засвітили” свою лабораторію Porton Down з виробництва бойових отруйних речовин під Солсбері і натякнули всім на те, що вони займаються справами, пов'язаними з біологічної війною. Причому, якщо довіряти уривчастим відомостям про те, що все-таки Скрипалі живі і десь заховані – що жоден “Новичок” їх не взяв, то фахівці можуть зробити висновок, що “антидот” проти отрути у британців є. Недавнє зараження коронавірусом принца Чарльза, його благополучне одужання і повернення в родину, яка на час публічно дистанціювалася від свого майбутнього короля, – свідчення наявності цього “антидоту”. Швидке одужання від коронавірусу прем'єр-міністра Бориса Джонсона буде свідчити про те ж».
У своєму твердженні, що коронавірус був створений як біологічна зброя, автор статті покликається на Френсіса Бойла (Francis Anthony Boyle), котрого називає «одним з найбільших фахівців в світі в царині біологічної зброї». Хоча насправді Бойл не є жодним науковцем-біологом, він – досить відомий правник. Він дійсно є одним з розробників Міжнародного пакту (1972-го і 1989-го року) щодо заборони вірусної і бактеріологічної зброї, але винятково як юрист. А підтвердження, що Бойл насправді стверджував таке про коронавірус, не виявлено в жодному виданні, яке б заслуговувало на довіру.
Щоправда, стаття Філатова вже зникла зі сайту видання «Международная жизнь». Утім, збереглася її архівна копія, яку виявило видання Meduza.
08.04.2020