США вийшли на перше місце за кількістю інфікованих коронавірусом. Італії та Іспанії ніяк не вдається впоратися з поширенням COVID-19. Навіть у Німеччині з її знаменитою системою охорони здоров’я кількість заражених перевалила за сорок тисяч. І лише в Росії інфікованих сміхотворно мало. А, може, щось не так з лічбою?
Аби успішно боротися з коронавірусом SARS-CoV-2, потрібно не лише винайти дієву вакцину. Не менш важливим завданням є розв’язання ребусу з реальним підрахунком носіїв зарази. Нині вчені-дослідники коронавірусу дійшли висновку, що дуже багато людей, котрі заразилися, навіть не підозрюють про це, оскільки у них не виникло жодних симптомів, притаманних COVID-19.
Але скільки це – «дуже багато»? Перше велике дослідження цих латентних випадків говорить про те, що в загальній масі заражених їхнє число може досягати 60%. Таким чином, прихованих носіїв вірусу може бути більше, ніж тих, у кого вірус виявили.
Звідки взялися такі дані про відсоткове співвідношення? Нещодавно спільна команда китайських і американських вірусологів проаналізувала клінічні дані з китайського міста Вухань – колиски актуальної пандемії. Вони взяли до уваги дані за один день – 18 лютого. Того дня, згідно з офіційною статистикою, наданою медичними закладами міста, було виявлено 26 тисяч заражених вірусом. Застосувавши складні моделі розрахунку, використавши графіки зростання кількості інфікованих, вчені дійшли висновку, що насправді на той момент у Вухані мали б бути зараженими ще приблизно 37 400 осіб. В останніх захворювання проявилося слабкими симптомами або взагалі не проявилося. Але як перша група, так і друга могли однаковим чином поширювати вірус.
Така велика кількість «латентників» пояснює, чому зараза швидко і легко поширюється. На думку вірусологів, приховані випадки зараження можуть спричиняти появу нових вогнищ захворювання. Більшість людей з помірними симптомами просто недостатньо зле себе почувають для того, щоб звертатися до лікаря. А такі прості методи, як вимірювання температури, їхньої інфекції вчасно не виявлять.
Але якщо говорити суто про Росію, то тут «латентною теорією» все одно не вдасться пояснити таку мізерну кількість інфікованих. От у Сполучених Штатах, відділених від Китаю цілим Тихим океаном, станом на четвер, 26 березня, згідно з даними Медичного інституту Університету Джонса Гопкінса, було зареєстровано 81 836 випадків зараження коронавірусом. В Італії COVID-19 заразилися 80 589 осіб, Іспанії – 57 786, Німеччині – 43 938, Франції – 29 566. А от в Росії, котра має з китайцями 4200 кілометрів спільного кордону, щойно 27 березня статистика заражень перетнула психологічну позначку в тисячу осіб. Щось тут не так. Правда ж? Навіть з урахуванням чинника «латентників».
Президент Росії Володимир Путін довгий час взагалі уникав розмов про коронавірус. Ну, як «уникав», в принципі говорив, але головним чином про поширення хвороби за кордоном. Щойно 25 березня, коли життя змусило його таки висловитися й про загрозу хвороби для Росії, він здебільшого обмежувався загальними фразами на кшталт «ситуація в нас під контролем».
Довгий час Росія демонстративно не вживала жодних заходів. І лише нещодавно мер Москви Сергій Собянін (офіційна статистика стверджує, що кількість інфікованих в російській столиці сягнула понад 700 осіб) розпорядився закрити школи і скасувати публічні заходи. Водночас московське метро й далі працює, відкриті всі крамниці, ресторани салони тощо.
Неробочий тиждень Путін оголосив лишень з 30-го березня. В межах цілої Росії до 1 червня закрито лише курорти і дитячі табори, пансіонати й будинки відпочинку.
Зрештою, було б дивним за такої безпечної статистики запроваджувати якісь суворіші заходи. Якщо, звісно, ця статистика хоча б приблизно відповідає дійсності. І турбує ще одне питання: якщо статистика хибна, а логіка схиляє саме до цього, то винна тут некомпетентність, брак потужностей для ширшого контролю чи умисне приховування владою реального стану справ?
Міжнародні експерти вважають, що дізнатися реальну ситуацію з коронавірусом в Росії практично неможливо. Бо досвід, набутий, зокрема, й з допінговим скандалом, засвідчує, що російська держава готова маніпулювати медичною статистикою в політичних цілях. Свого часу преса (і незалежна російська, і західна) писала, як 2015 року Путін закликав знизити рівень смертності від серцево-судинних захворювань. Треба – знизимо, запевнили чиновники від медицини. І після цього полетіли до Кремля рапорти про зниження смертності від хвороб серця в порівнянні з минулим роком – за майже аналогічного зростання смертності від рідкісних або некласифікованих захворювань. До таких маніпуляцій, можна припустити з великою часткою ймовірності, російська влада вдається й зараз.
Зокрема, багато летальних випадків списується на звичайну пневмонію. Але дивним чином, за даними російського статистичного агентства, число випадків пневмонії в Москві ще в січні в порівнянні з аналогічним періодом минулого року зросла на 37%. Дані про лютий ще не опубліковані, а, може, й навмисно заблоковані, а то б ситуація стала ще очевиднішою.
Однак головною новиною з Росії стало перенесення референдуму про прийняття поправок до Конституції на пізніший термін. Раніше всенародне голосування планували провести 22 квітня. Нагадаємо, що головна мета поправок до Основного закону РФ – дати можливість Путіну балотуватися на п'ятий, а можливо, і на шостий термін. Кремль хотів провести референдум без зайвого гармидеру, але коронавірус вніс свої корективи і ускладнив ситуацію. Перенесення голосування можна розглядати як ознаку того, що Кремль таки ставиться до поширення епідемії поважно, а офіційна статистика є «липою».
Здавалося б: навіщо маніпулювати цією статистикою, наражаючи своїх співвітчизників на смертельну небезпеку? Відповідь на це запитання може дати, зокрема, нещодавній випадок з наданням Італії коронавірусної допомоги від Росії. Як виявилося, ця допомога на 80 відсотків виявилася непотрібною. Але дозволила Кремлю покращити своє реноме в Європі, підштовхнути італійців зайвий раз поміркувати над питанням про доцільність антиросійських санкцій. А ще, як з’ясувалося, через так звану допомогу Росія закинула до Італії своїх розвідників, аби ті понишпорили навколо тамтешніх військових баз, зокрема й американських. А тепер поміркуймо: як би в Європі та самій Росії сприйняли таку допомогу, якби статистика поширення коронавірусу була б принаймні на рівні німецької? Та отож.
