Труш: книжковий формат

(Біла О. Відомий і невідомий Труш : науковий альбом-каталог / Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького. — Львів, 2019. 376 с. : іл.)

Торік — у лютому 2019-го — у Львові завершився масштабний виставковий проєкт, приурочений до 150-річчя від дня народження Івана Труша. Три виставки творів митця, об’єднані під однією назвою «Відомий і невідомий Труш» експонувалися в залах Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. За кількісним охопленням робіт та інформаційним супроводом це був, вочевидь, наймасштабніший проєкт із презентації постаті Івана Труша Україні й світові — гідне пошанування з нагоди ювілею.

На початку 2020-го цей великий виставковий проєкт перейшов у книжковий формат, разом із репродукціями виставлених робіт, інформацією, що була мультимедійним супроводом кожної із виставок, описом зібраних матеріалів для підготовки до виставки і тих, що з’явилися вже після її завершення. Авторкою ідеї та кураторкою виставки була Оксана Біла — заступниця генерального директора музею, вона ж виступила і авторкою альбому-каталогу, — тож тепер читачам доступне великоформатне ґрунтовне мистецьке видання з якісними репродукціями творів Івана Труша, доповнене життєписом митця. Про це видання варто поговорити детальніше, позаяк не так часто наші музейники готують подібні книги і зовсім небагатим є вибір альбомів українських митців у музеях. Тож вихід у світ мистецького альбому став подією не лише для самого Національного музею, а й для ширшої спільноти шанувальників творчості художника.

Три вагомі складові цього видання розкривають нам постать художника через вступні мистецтвознавчі й біографічні розвідки, альбом із репродукціями та довідкову каталогову інформацію.

Творча біографія митця, формування його світогляду й художньої манери, мистецька освіта й участь у виставках, власне бачення розвитку українського малярства і стимулювання мистецького руху в Галичині — предмет вступного слова упорядниці книги. Це інформативна розповідь про кожну з трьох виставок загалом та окремі роботи, що склали її осердя, а також історію створення і рецепції багатьох знакових робіт, — зокрема зацікавлений читач дізнається історії Трушевої Франкіани, перипетій із двома портретами Лесі Українки, символічно-філософський зміст пейзажних робіт, аналіз композиції, колористики, історії створення та експонування окремих картин, особливості художнього методу митця.

Оксана Біла: «Основні роботи в жанрах пленерного пейзажу, психологічного портрета й сюжетних композицій доповнили малярські серії та цикли. Вони промовляють про живописця як про видатного майстра лірико-символічного пейзажу і демонструють еволюцію його малярської мови у напрямку модернізації художньо-образних і формально-пластичних засобів: від академічного класичного письма до пошуків в імпресіоністичній манері. А ще митець розкривається в них як адепт естетики символізму, як неоромантик, як інтимний лірик» (с. 6).

Авторка книги доповнила життєписи Івана Труша новою впорядкованою хронологією його життєтворчості, що складає розділ «Життєпис у документах і світлинах». До розділу увійшли унікальні архівні матеріали, уточнені відомості щодо його народження, родини митця, проілюстровані документальними свідченнями та світлинами.

Сотня репродукцій архівних довідок і свідоцтв, панорамних та сюжетних світлин і поштівок тих часів, світлин з експозицій прижиттєвих виставок, фотопортрети представників мистецького середовища кінця ХІХ — першої половини ХХ ст., і, звісно, чимало родинних світлин, які роблять цей альбом-життєпис особливо наповненим, живим, змістовним, різноаспектно ілюструють життя художника, творять атмосферу пошуку, творчості, мандрів.

 Оживлюють й оприсутнюють Труша в книжці також десятки цитат авторської мемуаристики : розповідь про студії в різних професорів, погляд на світ і мистецтво, спогади про Франка, мандри до Криму, на Гуцульщину, до Єгипту. Згадано і літературний дебют Труша 1895 року в «Житті і слові» із записаною від селянки легендою «Як економ з чортом на рушниці помінявся» (с. 31).

Розділ побудовано за хронологією, виокремлено найважливіші для становлення митця роки, події, зустрічі — усі щедро доповнені візуальними та текстовими ілюстраціями. Згадано виставки митця: від першої персональної в листопаді 1899 року і до посмертної виставки у червні 1941 року, з рефлексіями мистецтвознавців, спогадами художника.    

Михайло Мочульський: «Іван Труш — таке його ім’я — порозвішував під кінець 1899 р. в позиченій кімнаті польського Товариства приятелів штук красних свої полотна, малі, або й дуже малі своїм розміром, але цікаві темами. На них цвили розкішно: червоні маки, рожеві будяки, білі лілії, жовті іриси, сині блавати, пишалася сита зелень, сміялося животворне сонце і клало пристрасні поцілунки на спрагнені уста природи. Свіжість, молодість і запах віяли з Трушової краски: усе давало ярке свідоцтво, що виставець — не боязкий ученик майстра Станіславського, але енергійний смілий артист, який не думає й не працює шабльонами, а шукає нових доріг» (с. 36).

Серцевина видання — альбомна частина, систематизована у трьох розділах: «Ретроспектива», «З мандрів», «Постаті» — відповідно до виставкового проєкту. Альбомна частина видання також читається наскрізно, як книга, завдяки суголосному репродукціям текстовому ряду — це передусім цитати з епістолярію та публікацій митця, витяги з рецензій на його виставки і навіть поетичні тексти, присвячені Трушеві, а найбільшою мірою цю цілісність читання і рецепції створюють мистецтвознавчі коментарі упорядниці.

Книжкою «про непроминальну моторику творчого поступу Генія» назвав мистецтвознавець Роман Яців альбом про Івана Труша (див. вибрані цитати про проєкт Віти Сусак, Олександра Федорука, Ігоря Гриніва, Олександра Ройтбурда на клапанах обкладинки альбому).

Михайло Мочульський: «Коли б мені прийшлося коротко схарактеризувати Івана Труша, я назвав би його поетом сонця. Сонце з невичерпаним скарбом світляних ефектів домінує на кожному його малюнку; сонце йому ідолом; він його жрець і гучний співак…» (с. 48).

Ретроспективна частина альбому розкриває нам Труша-потретиста (довершені портрети митрополита Андрея Шептицького, Івана Франка, Михайла Драгоманова, Лесі Українки, Михайла, Марії та Катерини Грушевських, дружини Аріадни), пейзажиста-імпресіоніста («артистичні враження» від Львова й околиць, сільські пейзажі, сади й парки, серія картин із соснами, сезонні етюди й краєвиди).

Розділ подорожей пропонує мандрувати разом з Трушем Наддніпрянською Україною, Гуцульщиною, Італією, Єгиптом та Палестиною, а разом з тим відчитати його думки, почування, враження, звірені в листах до дружини Аріадни.

Завдяки цьому виданню Труш став значно ближчим для ширшої авдиторії тих, хто цікавиться творчістю художника чи загалом українським мистецтвом. Важливо, що книжка буде корисною з погляду уточнення дати народження (18 січня, а не 17, як подають більшість джерел), у ній атрибутовано низку робіт Труша, уточнено назви або іншу інформацію щодо картин, окремі роботи, що не мали назв, одержали найбільш відповідні до змісту.

Довідкова частина видання — каталог — також систематизований за виставками, а в їхніх межах — за серіями й циклами. Крім важливої довідкової інформації (рік, розмір, техніка, місце зберігання, сигнатури та ін.), каталог містить коротку довідку про персоналії, чиї портрети у виконанні Івана Труша вміщено в альбомі (серед них інформація про Осипа Роздольського, Василя Стефаника, Лева Цегельського та ще понад 30 персональних довідок у розділі «Постаті»). Зручний пошук і відсилання до каталогу забезпечує нумерація робіт.

До видань мистецьких альбомів зазвичай високі очікування щодо якості відтворення репродукцій, дизайнерського вирішення та поліграфії. І ця книжка справджує спраглі якісного альбому сподівання. Альбом великоформатний, у ньому репродукціям достатньо простору, щоб не тіснитися одна біля одної чи перетягувати увагу від тексту або інших матеріалів. Важливі роботи акцентовані, розміщені на розворотах та сторінках із клапанами. Лаконічний дизайн альбому витримує одну лінію і гармонізує постімпресіоністські експерименти Труша різних періодів, усі розділи виставкового проєкту наскрізно об’єднує білий, як полотно, колір основи. Додатком до книжки є великоформатне родинне дерево, уперше створене для проєкту.

Альбом видрукувано на крейдованому папері, добра якість репродукцій, кожна із 329-ти робіт має достатньо простору для розташування. Хіба що не витримує такого обсягу й ваги корінець обкладинки — від заламування при багаторазовому читанні він втрачає свою естетичну привабливість. Знову пересвідчуємося, як непросто знайти сучасним видавцям найбільш відповідний для друку таких альбомів формат, балансуючи поміж легкістю й зручністю та довговічністю видання.

І про перспективи... Передусім книжкові: хочу вірити, що кожен відвідувач книгарень чи Національного музею матиме змогу придбати альбомне видання Івана Труша і з часом не лише українською, а й іншими мовами. Навздогін альбому-каталогу музей презентував нове довідкове видання Оксани Білої — путівник Художньо-меморіальним музеєм Івана Труша. І цифрові: цей виставковий проєкт має усі шанси стати також якісним віртуальним туром виставками Івана Труша на сайті Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького, бо його формат якнайкраще адаптований для діджиталізації.

Отож були ви чи не були на виставці, на одній чи усіх трьох — альбом-каталог зберігатиме інформацію про виставковий проєкт і результати досліджень фактів родинного і творчого життя Івана Труша на час його 150-річчя. «Відомий і невідомий Труш» стає дедалі більше відомим, поцінованим, доступним, і все ж так багато ще залишається невідомим. Тож вихід такого видання не може не спровокувати нового поштовху до обговорення творчої спадщини Івана Труша в середовищі мистецтвознавців, а отже, відкриє ще інші відомі-невідомі факти.