Львівська національна наукова бібліотека імені В. Стефаника оцифрувала книжкові здобутки Наукового товариства імені Шевченка. До диджитал-колекції увійшли книжки, видані від 1874 до 1913 років, які відтепер доступні на сайті бібліотеки.
150-річчя від заснування Наукового товариства імені Шевченка спонукає вкотре замислитись над його вагомою роллю в розбудові української державності. Студії з історії, філології, етнографії, права, статистики, медицини, природознавства та інших дисциплін сприяли розвиткові україноцентричної науки, виходу її на міжнародну арену, усвідомленню національної ідентичності. НТШ як академічна установа світового рівня подбало про створення друкарні, книгарні, бібліотеки і музею. Вони, з одного боку, живили науку, освіту, літературу, культуру, а з іншого, — ширили їхні здобутки серед українців.
З нагоди ювілею НТШ заплановано чимало святкових заходів: конференцій, круглих столів, фестивалів, форумів, конкурсів дослідницьких робіт, лекторіїв, виставок, урочистих академій тощо. Особливе місце серед них посідає цифрова колекція «Книжкова спадщина Наукового товариства імені Шевченка (1874–1913)», яку формують фахівці Львівської національної наукової бібліотеки імені В. Стефаника за сприяння Українського культурного фонду [1]. Як зазначають розробники, «підсумком успішної реалізації запланованого обсягу роботи стане: по-перше, збереження книжкової спадщини НТШ, адже передбачено виготовлення страхових цифрових копій оригіналів його видань за окреслений період, які є цінними джерелами до історії української культури й науки; по-друге, забезпечення пошукових можливостей та вільного доступу до оцифрованого матеріалу дослідників і всіх зацікавлених споживачів через електронний каталог ЛННБ України ім. В. Стефаника». Хронологічно колекцію обмежено першими двома періодами діяльності Товариства.
Користувачі мають змогу відсортувати видання колекції за автором, назвою, роком у різних комбінаціях. До того ж, електронний каталог дозволяє відшукати потрібну книжку за такими додатковими параметрами, як серія, предмет, персоналія, дарувальник, колекція. Оцифрована копія представлена PDF-файлом, в якому можна обирати режим і масштаб перегляду [2].
На сьогодні в колекції репрезентовано 420 одиниць збереження, які відібрано з фондів Бібліотеки Стефаника. Серед них передусім книги і брошури, видані накладом НТШ у серіях чи поза ними. Читачам доступні випуски «Руської історичної бібліотеки», «Жерел до історії України», «Збірника математично-природописно-лікарської секції» та інших серійних або продовжуваних видань. Під їхніми узагальнювальними назвами часто публікували багатотомні праці. Скажімо, як перший і четвертий випуск «Збірника філологічної секції» видано перший і другий томи дослідження Олександра Кониського «Тарас Шевченко-Грушівський: хроніка його життя» (1898, 1901). Збережені у Бібліотеці примірники оправлено разом у розкішній коленкоровій палітурці з фарбовим і золотим тисненням. Це ювілейне щедро ілюстроване видання з портретами Шевченка на фронтиспісах та текстовими шмуцтитулами до кожного розділу, орнаментованими буквицями, властивими й іншим непересічним книжкам друкарні.
Велика частина книжок були скромно оформлені й доволі схожі між собою, у деяких з них декоративні зображення трапляються лише на початку або наприкінці розділів. До однієї із найстильніших одиниць колекції належить збірник Михайла Грушевського «Наша політика». Художник серії Василь Кричевський оформив за гуцульськими мотивами обкладинку, заставки, буквиці і кінцівки, гармонізуючи оздоби в межах окремого твору.
Багатий зображальний матеріал містять окремі навчальні видання, частка яких в колекції значно поступається науковим і художнім текстам. Наприклад, підручник із соматології — «науки про тїло чоловіка» — Івана Верхратського. 124-видання 1897 року випуску містить 92 ілюстрації з детальною специфікацією.
Якщо в деяких виданнях НТШ основний текст завершують речення «Кінець» або «Прощайте», то Іван Верхратський наостанок закликає «Жий уміренно, хорони закон Божий в твоїм серцю!», попередньо конкретизуючи заявлену думку: «Головною запорукою здоровлю і довголітности чоловіка єсть житє умірене. […] Хто легкомисно неправильним житєм розрушує своє здоровлє, той переступає заповіди Божі, а заповідає собі самому найтяжчу кривду, бо нищить найдорожчий, неоцїнений скарб, даний єму Господом».
Члени НТШ прагнули дослідити й популяризувати багатовікову культурну спадщину. Такі ретельно підготовлені джерелознавчі видання періодично виходили друком у серії «Пам’ятки українсько-руської мови і літератури». Серед їхніх упорядників — Іван Франко, Кирило Студинський, Володимир Перетц.
У колекції представлено твори Степана Барана, Богдана, Володимира і Олександра Барвінських, Наума Бишинського, Анатоля Вахнянина, Михайла Возняка, Володимира Гнатюка, Михайла Грушевського, Василя Доманицького, Михайла Драгоманова, Івана Кревецького, Омеляна Огоновського, Лесі Українки, Івана Франка, Василя Щурата та інших знаних науковців, письменників, освітян, громадських діячів.
У друкарні НТШ виходили книги накладом «Просвіти», Руського педагогічного товариства, «Руської Бесіди», Українсько-Руської видавничої спілки», Євгена Олесницького та інших видавців, редакцій часописів «Зоря», «Діло», «Правда», «Дзвінок». Їхня видавнича продукція теж представлена у колекції Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника і відображає особливості художнього оформлення тогочасної української книги.
Більшість видань наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття випускали в шрифтових обкладинках. У найраніших НТШівських друках вихідні відомості вписували в орнаментальні рамки, від яких з часом відмовилися, надаючи перевагу мініатюрним віньєткам або й обходячись без них.
Для кожного шостого видання колекції у різний час було виготовлено індивідуальні палітурки, щоб уберегти обкладинку й книжковий блок від пошкоджень. Особливу естетичну насолоду (як і захисний потенціал) мають оправи, вкриті різнобарвним мармуровим папером з оригінальними малюнками. Корінці (рідше — зовнішні кути) зміцнювали коленкором, ледерином, шкірою.
На сторінках видань збереглися свідчення про попередніх власників книжок. Такі відомості доносять акумулюють дарчі написи, штампи і наліпки бібліотек, які належали приватним особам або функціонували при наукових, освітніх, культурних, релігійних установах.
До переднього форзацу видання Фрідріха Паульзена «Будучність гімназій» (переклад Івана Копача; 1901) кріпиться екслібрис «Biblioteka Ossolińskich», на якому портрет засновника — Юзефа Максиміліана Оссолінського (1748–1826). 1940 року радянська влада націоналізувала збірку Інституту імені Оссолінських й передала її, як і Бібліотеку НТШ, Львівській філії Бібліотеки Академії наук УРСР.
Зрідка оправи книжок з колекції прикрашають шрифтові суперекслібриси. Скажімо, спогади Михайла Драгоманова оправлено в шкіряну палітурку з монограмою «Л. К.». Український літературознавець і книгознавець Олексій Дей у «Словнику українських псевдонімів та криптонімів» (1969) перелічує сім осіб, які могли «ховатися» під такими ініціалами, серед яких знані сучасники — журналіст Лев Когут, письменниця Лариса Косач (Квітка), режисер Лесь Курбас. Хто саме маркував видання власної книгозбірні літерами «Л. К.» ще треба з’ясувати дослідникам.
Онлайн-колекція робить процес користування книжками легшим, зручнішим, швидшим, однак вибагливому читачеві хотілося б мати змогу не лише переглядати цифрові копії видань, а й шукати в тексті імена, поняття, топоніми та інші слова чи уривки, копіювати цитати, завантажувати файли цілком, щоб робити у них помітки, зіставляти з іншими документами, роздруковувати окремі сторінки тощо.
Сподіваємося, що цифрова колекція «Книжкова спадщина Наукового товариства імені Шевченка» поповнюватиметься новими виданнями, а відтак стане складником Національної електронної бібліотеки, про початок створення якої оголосила Українська бібліотечна асоціація у лютому цього року.
[1] Реєстр програми Культурна спадщина. Український культурний фонд.
[2] Книжкова спадщина НТШ (1874–1913): за підтримки Українського культурного фонду : [цифрова колекція]. Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника.
20.10.2023