Цими вихідними відзначили 75-ті роковини трагедії села Павлокома в Польщі. Меморіальні заходи відбулися 7 березня біля пам’ятника трагічно загиблим 366 українцям, а в церкві села Явірник Руський відслужили молебень за Україну. Участь у заходах взяла численна делегація зі Львівщини, представники влади Польщі, народні депутати України, місцеві мешканці.
Присутні взяли участь у чині панахиди на Меморіалі трагічно загиблим 366 українцям у с. Павлокома 1-3 березня 1945 року, а також спільно виконали Державний гімн України.
Під час скорботного віча голова Львівської облради Олександр Ганущин зауважив, що впродовж останніх двох десятиліть між українцями і поляками відкрита розмова про непрості сторінки історії. «…Сьогодні ми на місці дуже поганого досвіду для української спільноти, яка мешкала на Закерзоннні, – майже чотириста чоловіків жінок і, найголовніше, дітей загинули від рук Армії Крайової, від рук своїх сусідів-поляків лише за те, що були українцями. В історичному спадку маємо однаково важке і болісне минуле обох європейських народів. І не лише на цих землях, і не лише у 20 столітті. Його, минуле, ми вже не можемо змінити. Але можемо долучитися до того, аби воно не визначало майбутнього», – сказав Ганущин.
Про українське село, спалене тільки тому, що там були українці, говорив у своєму виступі й голова ЛОДА Максим Козицький. Він зазначив, що Україна пам’ятає про кожного з 366 українців, похованих у цьому місці.
«Кожний з нас зобов’язаний поважати та берегти пам’ять про наш народ, нашу спільну історію. Знаємо добре, хто наш герой, а хто ворог, не дозволимо розділяти українців і поляків. Ми повинні показати приклад нашої нероздільності та нашої спільної історії. Ми повинні знати свої права та поважати права інших. Маємо бути толерантними та щирими, маємо бути людьми. Адже, перегорнувши не одну страшну сторінку нашої історії, ми розуміємо, що найбільшим багатством та благом є мир. Мир між нами, нашими державами та в наших серцях. Пам’ятаємо кожного українця та всі українські родини, які залишились та поховані тут. Не забудемо жодну могилу на українських цвинтарях. Тому що кожна українська церква, кожний український цвинтар є нашою історією, пам’яттю про наших предків та про наш біль. Україна поважає, береже та берегтиме пам’ять свого народу», – наголосив Козицький.
Також у межах заходів провели молебень за Україну та український народ у церкві святого Дмитрія в селі Явірник Руський.
09.03.2020Для довідки:
1-3 березня 1945 року відділ польської Армії Крайової під керівництвом поручника Юзефа Бісса (псевдо – «Вацлав») разом з групами навколишніх польських сіл напали на село Павлокому. Підрозділи польської Армії Крайової розстріляли 366 українців разом із парохом о. Володимиром Лемцьом. Не вбивали хлопчиків до 5 років і дівчат до 7 років. Урятувалися лише 36 українців.
Людей зганяли до місцевої церкви (від неї тепер залишилася лише дзвіниця), яка слугувала збірним пунктом призначених на знищення. Із церкви чоловіків, жінок і дітей виводили до трьох викопаних ям і там розстрілювали. Три великі ями, наповнені тілами вбитих, стали їхніми спільними могилами. Місцеві римо-католики 1965 р. зруйнували павлокомську церкву до останньої цеглини.
За злочин у с. Павлокомі польського поручника Юзефа Бісса, якого вважають одним з організаторів нападу, комуністична польська влада засудила до 3 років ув’язнення.
Починаючи з 1995 року, щорічно у травні на павлокомському цвинтарі відбуваються релігійні панахиди та громадянські віча за участю українців Перемищини, делегацій товариства «Надсяння» зі Львова, колишніх павлокомців, їхніх дітей і внуків.
2006 року за участі президентів України та Польщі в Павлокомі урочисто відкрили пам’ятник-меморіал закатованим українцям.