У неділю, 14 червня, на військовому цвинтарі в Пикуличах, що біля Перемишля, традиційно вшанували памʼять українських воїнів у Свято української національної пам'яті. На українському кладовищі воїнів УНР відбулась урочиста панахида, а учасники заходів поклали квіти до могил українських воїнів, – повідомляє «Наше слово».
Фото: Кася Комар-Мацинська/nasze-slowo.pl
Цьогоріч святкування мали локальний характер. Через пандемію коронавірусу подія відбулася без урочистої ходи Перемишлем за участі військового оркестру та за відсутності гостей і делегацій з України – вперше від 1990 року (саме 30 років тому відновили довоєнну традицію процесій центральними вулицями Перемишля на Пикулицький цвинтар).
Фото: Кася Комар-Мацинська/nasze-slowo.pl
Учасниками памʼятного заходу стали здебільшого українці з Перемишля й околиць, а також прихильні поляки, духовенство. Греко-католицька парафія в Перемишлі, яка є організатором події, забезпечила всі необхідні вимоги: присутні були в захисних масках, вони трималися на відстані, на кладовищі одночасно перебувало не більш ніж 150 осіб. На вимогу санітарно-епідеміологічної станції подію зняли на відео, де видно всіх учасників ходи (на випадок діагностування захворювання серед котрогось із присутніх протягом двох тижнів від дня заходу). Присутні вшанували памʼять загиблих петлюрівців, які 1920 року в союзі з польською армією пліч-о-пліч боролися проти більшовицької агресії.
Фото: Кася Комар-Мацинська/nasze-slowo.pl
Під час урочистої панахиди на могилі петлюрівців отець-парох Богдан Степан у своїй проповіді згадав перші після відновлення пантеону урочистості на цьому місці 1990 року, а також висловив жаль, що цьогорічні ювілейні відзначення відбулися без присутності гостей з України. Опісля до могили поклали квіти та вінки представники Спілки українських політв’язнів і репресованих у Польщі, генеральний консул України у Любліні Василь Павлюк і почесний консул України у Перемишлі Олександр Бачик, уповноважена до справ української нацменшини від імені підкарпатського воєводи Малґожата Майка Онишкєвіч, представник маршалка підкарпатського воєводства Вальдемар Шумний, представники ради й управи Перемиського повіту Здіслав Шеліґа, представники групи Rebelianty Podkarpackie i Obywatele RP, представники перемиського відділу Об’єднання українців у Польщі, учні та директор Шашкевичівки (школи з українською мовою навчання) Петро Піпка, представники греко-католицької парафії та гурту ОУП у Польщі в Ярославі, від імені польських мешканців Перемишля – доктор Станіслав Стемпєнь та Ян Бартмінський.
15.06.2020Для довідки:
Починаючи з 1921 року, на Українському військовому цвинтарі в Пикуличах вшановують пам’ять похованих військовополонених УГА, армії УНР та членів УПА. З 1990 року щорічно тут відбувається Літургія в греко-католицькому кафедральному соборі Св. Івана Хрестителя у м. Перемишль, процесійна хода вулицями Перемишля й урочистості на Українському військовому цвинтарі в Пикуличах за участі місцевої української громади, делегацій представників влади та громадськості з України, а також дипломатичного корпусу.
Заходи на Пикулицькому цвинтарі відбуваються щороку, за більшого або меншого сприяння місцевої влади. 2016 року група польських націоналістів заблокувала дорогу учасникам ходи й напала на людей, які її очолювали, вигукуючи образливі гасла. У червні 2019 року суд визнав нападників винними й покарав їх обмеженням волі, штрафами та громадськими працями.
Нині ж у польському інформаційному просторі активізувалися повідомлення про те, що Український військовий цвинтар у Пикуличах, швидше за все, створений на великому похованні, адже тут знайшли кладовище солдатів, які загинули під час І Світової війни. Зокрема, як зазначає «Наше слово», про це нещодавно написав портал nowiny24.pl.
За повідомленням порталу, на кладовищі на вулиці Каштановій у Перемишлі, у колишньому селі Пикуличі, поховані понад три тисячі або й більше солдатів різних національностей. Досі не було відомо точно місця розташування цього великого цвинтаря. Нині ж це стало можливим завдяки спільній роботі з архівними документами Об’єднання фортечних ґмін фортеці Перемишль та Інституту і музею військової історії в Будапешті.
Нещодавно Об’єднання фортечних ґмін фортеці Перемишль повідомило про висновки своєї роботи підкарпатського воєводу, Інститут національної пам’яті у Варшаві, відділення ІНП у Ряшеві, а також посольства Угорщини, Австрії та Росії. Організація виступила з проханням відновити у цьому місці військове кладовище вояків І Світової війни. Це означає, що воно мусило б охопити частину Українського військового цвинтаря, де зараз перебувають дві збірні могили членів УПА.
Утім польська влада вже давно знала про ймовірність таких поховань. Так, ще 20 років тому Об’єднання українців у Польщі інформувало про це Міністерство внутрішніх справ про Польщі, коли було заплановано перепоховання на ділянку біля пам’ятника-кургану «Борцям за волю України» останків членів УПА.
«На фрагменті ділянки № 16, призначеному для поховання (членів УПА, – ред.), є кладовище німецьких, австрійських, російських та угорських солдатів періоду І та ІІ Світових воєн. Під час робіт з прибирання, проведених нами в 1989 році, були виявлені надгробки з відповідними написами, епітафії, чотири з них, щоб врятувати від повного знищення, були перенесені на кладовище воїнів Української Народної Республіки (УНР), решта були в повній руїні. Теж літні люди підтверджують, що було кладовище в цьому місці», – зазначено в документі, датованому 3 липня 2000 року. Тодішній очільник перемиського відділу ОУП Ярослав Сидор також згадав у листі, що в червні 2000 року під час впорядкування на території цвинтаря знайшли ідентифікаційний номер німецького солдата.
Фото: nasze-slowo.pl
«Зважаючи на згадане в документі, ми вважаємо, що на могилах одних солдатів не повинні спочити кістки вояків УПА, оскільки це суперечить загальноприйнятим у Європі гуманітарним стандартам», – йшлося в документі до міністра внутрішніх справ. Його також було надіслано до посольств Німеччини, Росії, Австрії та Угорщини.
Зрештою 2000 року збільшено територію Українського військового цвинтаря, і туди перенесено останки 47 членів УПА, які загинули 1946 року під час атаки на містечко Бірча (зокрема, закатованих полонених), та останки розстріляних біля села Лішна після вироку військового суду під час акції «Вісла». Поховання було повністю організоване Радою охорони пам’яті боротьби та мучеництва й особисто її генеральним секретарем Анджеєм Пшевозніком. Надгробні написи також були затверджені Радою. Тіла вояків УПА поховано у двох могилах.
Активізація цієї теми саме тепер може бути повʼязана з намаганнями змінити статус українського цвинтаря. Зокрема, про це неодноразово прямо або опосередковано у своїх статтях згадував професор Анджей Запаловський, який є депутатом міської ради Перемишля та одним із заступників голови ради міста. Потребу змінити назву кладовища він обґрунтовував тим, що насправді там поховані й вояки інших армій.
