Усього за один місяць Денис Шмигаль сподобився здійснити стрімкий кар’єрний злет. Іще в лютому він працював головою Івано-Франківської обласної державної адміністрації, а нині став розпорядником кабінету прем’єр-міністра, вісімнадцятим головою уряду України. А водночас – новою надією Володимира Зеленського на втілення програми «Слуги народу».
Зеленський витягнув Шмигаля до Києва не так давно, рівно місяць тому, запропонувавши йому портфель віцепрем’єр-міністра в уряді Олексія Гончарука. Виглядає, що на той момент Президент уже сприймав Шмигаля як потенційного наступника Гончарукові і хотів його випробувати поближче до себе – перевірити, чи Печерські пагорби претендентові до шмиги.
Нагадаємо, що в лютому наймолодший в історії України прем’єр уже носив у кишені «чорну мітку», а Зеленський уже перебував у стані пошуку нових «нових облич». Незадовго перед переїздом Шмигаля у Київ Гончарук подав Президентові заяву з проханням про відставку – і отримав свій «другий шанс», але дуже тимчасовий. До весни.
Денису Шмигалю – 44 роки. Він львів’янин. Перший львів’янин, котрий очолює український Кабмін.
Візит Зеленського до Івано-Франківська
Шмигаль продирався на чубок президентської команди у непростій конкуренції. Для прикладу, влітку він програв змагання за посаду голови Львівської ОДА Маркіянові Мальському, а сам натомість отримав відрядження працювати керівником Івано-Франківської ОДА. Ніщо не передбачало, що цей underdog за нетривалий проміжок часу здобуде пояс у надважкій вазі.
На Прикарпатті Шмигалю все вдалося, і він став улюбленцем Зеленського на посаді обласного намісника. В кінці грудня, перед новорічними вакаціями в Гуті, Президент мав спільну програму зі Шмигалем на Прикарпатті і похвалив чиновника: «Прекрасний звіт. На жаль, не всі голови облдержадміністрацій звітували на такому високому якісному рівні». Особистий контакт зі Зеленським (який любить тестувати людей, саме дивлячись в очі) відкрив зоряний шлях Шмигалю. Що було далі – ми вже знаємо.
Денис Шмигаль у своїй риториці дуже схожий на попередника, Олексія Гончарука, доби освоєння ним самокату: світиться впевненістю, сипле гумором, засвідчує максимальну лояльність до Зеленського, поливає президентське вухо компліментами.
Зокрема, Шмигаль сказав у своєму виступі в день затвердження на посаді прем’єра: пріоритетом його уряду «залишатиметься все», що озвучував Президент іще перед кабінетом Гончарука. Шмигаль повторював за Зеленським буквально цитатами.
Зеленський покладає на Шмигаля не менше надій, ніж на його успіхи в будівництві моста через річку Чечву.
«Я вважаю, що попередній уряд робив усе можливе. Але сьогодні українцям потрібен уряд, який зробить неможливе», – сказав Зеленський.
Виступ Зеленського у ВР
Президент уточнив, що йому не до смаку старі назви урядів – «уряд технократів» і «уряд казнокрадів», «уряд порятунку» і «уряд міцних господарників»… «Я вірю, що у нас з’явиться уряд для людей», – блиснув Зеленський.
Що ж до Олексія Гончарука, то з ним Президент попрощався в досить ґречний спосіб, бо обдарував порцією компліментів.
«Це уряд нових облич. Але облич замало: нам потрібні нові мізки та серця». «Мені не соромно за наш уряд. Але ми б хотіли ним пишатися». «Цей уряд зробив більше, ніж усі минулі уряди. Але це скоріше мінус попереднім кабмінам, а не плюс нашому уряду», – сказав Зеленський, перелічивши кілька таких «але».
Звісно ж, до уряду Гончарука можна висловити немало зауважень. Та якщо слухати зауваження персонально від Президента, то виявиться, що голова держави зневірився передусім саме в реформаторських ініціативах, пропонованих кабінетом Гончарука. Також виявилося, що Зеленський вимагає від виконавчої влади ще інтенсивнішого втілення популістської політики. Ба й більше, як випливає з президентського виступу в середу, Президентові вже не до вподоби кілька програм співпраці зі Заходом. Показова фраза пролунала в контексті опікунських рад державних підприємств: «При всій повазі до міжнародних партнерів, при всій вдячності за їхню допомогу, сьогодні громадяни нашої країни у наглядових радах наших підприємств почуваються національною меншиною».
З виступу Зеленського виявилося, що він трактує уряд Шмигаля просто як поліпшену модель уряду Гончарука. Зеленський певен, що проблема полягає таки в компетенціях Кабінету Міністрів. Він побачив, що завести до влади «нові обличчя» й зупинити високопосадову корупцію – то ще не панацея, це ще не гарантує процвітання. Отож новий рецепт, випробовуваний Зеленським, – поповнити уряд людьми з досвідом, одначе під ті самі очікування, під ті самі ілюзії.
Словом, був Зеленський у Омані після тієї Гути – й та омана досі з ним і залишилася…
Відкриття мосту через річку Чечву в часі новорічного приїзду Зеленського
Народний депутат із «Голосу» Ярослав Железняк в дошкульний для Зеленського спосіб відреагував на президентський виступ у парламенті: Железняку в тому виступі не бракувало визнання чужих помилок – але бракувало лише того, щоби й сам Зеленський визнав свою помилку.
Депутат «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко ставив питання брутальніше: «Я ніяк не міг зрозуміти, хто виступає – Голобородько чи Зеленський. Якщо Голобородько, то в кінці мав з’явитися автомат. А якщо Зеленський… То до кого ви зверталися?» – спитав нардеп.
А щодо претензій до Гончарука… Власне, в претензіях Зеленського до попереднього уряду не пролунало нічого нового: як і раніше, він обурився низькими зарплатами українців і кричущим преміюванням урядовців, переймався через газові тарифи і недовиконаний бюджет. Але що ж спонукало Президента вказати прем’єр-міністрові на двері, дочасно припинивши експеримент із «другим шансом»?
Оглядачі називають кілька версій, але одну з них варто прочитати поміж прощальної промови самого Гончарука – так, дуже лояльного, але не такого вже й простого.
Гончарук дякує депутатам за пів року роботи
Отож, у своїй резиґнаційній промові Гончарук лише одного разу вдався до конкретики – згадавши про випадок із «Центренерго». І позаяк у короткій прем’єрській промові ця згадка аж надто випиналася на тлі інших, то без усіляких сумнівів можемо її інтерпретувати: так, це натяк.
«У вересні журналісти запитали мене про боротьбу з корупцією і навели приклад "Центренерго". Я пообіцяв, що до кінця опалювального сезону ми вирішимо це питання – і ми це зробили. Рішення по цій компанії вже ухвалено», – похвалися Гончарук.
Видання «Економічна правда» підтверджує наші здогадки: оточення Гончарука вважає, що головною причиною відставки Кабміну стала заміна урядом керівництва компанії «Центренерго» (діяльність «Центренерго» наразі пов’язують із олігархом Ігорем Коломойським).
При тому сам Гончарук сказав, що Зеленського вважає «чесною та порядною людиною» – так, ніби протиставив його не дуже добрим впливам ззовні.
Окрім того, відставка Гончарука збіглася зі зміною керівництва Офісу Президента України. Оглядачі пишуть, що Андрій Єрмак не мав довіри до низки міністрів, призначених його попередником Андрієм Богданом. А відтак в уряді побільшало людей, прихильніших до теперішнього голови ОП. Приміром, Міністерство спорту очолив фехтувальник Вадим Гутцайт, котрий, як і сам Єрмак, працював раніше помічником народного депутата-«регіонала» Ельбруса Тедеєва.
Ситуацію «ідеального шторму» супроти Гончарука сформувала й недавня соціологія: українці цілковито зневірилися в першому Кабміні Зеленського. Що гірше для Володимира Олександровича, вже й він сам почав втрачати позитивний баланс довіри.
За призначення нового прем‘єр-міністра проголосував 291 народний депутат. Натомість персональний склад Кабінету Міністрів України підтримало 277 нардепів.
Другий уряд Зеленського
Уряд працюватиме в неповній комплектації. Наразі бракує міністрів для Міністерства економіки, Міністерства енергетики, Міністерства аграрної політики – і це на тлі невдоволення Зеленським власне політикою в сферах економіки та енергетики, на тлі розгляду в парламенті закону про ринок землі...
Найбільш химерною пертурбацією довкола нового Кабінету Міністрів стало те, що до його складу відмовилася входити низка номінантів, зокрема троє міністрів старого уряду.
Міністр економіки та АПК Тимофій Милованов і міністр культури, молоді й спорту Володимир Бородянський не захотіли очолювати частинки своїх переполовинених міністерств (Бородянський прийшов на засідання ВР у червоному реглані; згодом він розмістив на своїй Facebook-сторінці пост економіста Гліба Вишлінського, котрий інтерпретував цей неформальний одяг як демарш). Міністр освіти та науки Ганна Новосад відмовилася від пропозиції продовжити роботу, бо протестувала проти ревізії Кабміну.
Ще кілька міністрів відмовилися від пропонованих портфелів з інших причин.
Натомість нові пертурбації охоче прийняв – вп’яте (два уряди Яценюка, уряд Гройсмана, уряд Гончарука, уряд Шмигаля)! – Арсен Аваков.
Аваков перебув і Гончарука
Окрім того, в урядову ложу всілося кілька міністрів, заплямованих співпрацею з режимом Януковича.
Так, новий міністр соціальної політики Марина Лазебна за часів Януковича (2013 рік) очолювала Державну службу зайнятості.
Міністерство охорони здоров’я очолив Ілля Ємець, котрий мав цей портфель в уряді Миколи Азарова в 2010–2011 роках.
Але оскільки «нові обличчя» вже не чеснота, то це вже й ніби дивувати не має. От з мізками – це ще мусимо перевірити. Бо, як казав колись Гончарук, десь там – туман…
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Прем'єр-міністр
Денис ШМИГАЛЬ
Попереднє місце роботи: віце-прем’єр-міністр, міністр розвитку громад і територій; останнє місце роботи перед приходом на державну службу – директор «ДТЕК Бурштинська ТЕС» (бізнес Ріната Ахметова)
Вік: 44 роки
Освіта: «Львівська Політехніка» (інженер-економіст)
Попередник: Олексій Гончарук
Віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції
Вадим ПРИСТАЙКО
Попереднє місце роботи: Міністр закордонних справ
Вік: 50 років
Освіта: «Київська політехніка», Українська академія зовнішньої торгівлі
Попередник: Дмитро Кулеба
Віце-прем’єр-міністр України – Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України
Олексій РЕЗНІКОВ
Попереднє місце роботи: представник України у політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи
Вік: 53 роки
Освіта: Львівський університет ім. Франка
Попередник: Оксана Коляда (як міністерка у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб)
Віце-прем'єр-міністр – міністр цифрової трансформації
Михайло ФЕДОРОВ
Попереднє місце роботи: Зберіг посаду
Вік: 29 років
Освіта: Запорізький національний університет
Попередник: Перепризначений
Міністр юстиції
Денис МАЛЮСЬКА
Попереднє місце роботи: Зберіг посаду
Вік: 38 років
Освіта: Київський університет ім. Шевченка, Університет Лондона
Попередник: Перепризначений
Міністр фінансів
Ігор УМАНСЬКИЙ
Попереднє місце роботи: радник Президента
Вік: 45 років
Освіта: Київський національний економічний університет
Попередник: Оксана Маркарова
Міністр інфраструктури
Владислав КРИКЛІЙ
Попереднє місце роботи: Зберіг посаду
Вік: 33 роки
Освіта: Київський університет ім. Шевченка
Попередник: Перепризначений
Міністр розвитку громад та територій
Олексій ЧЕРНИШОВ
Попереднє місце роботи: голова Київської обласної державної адміністрації
Вік: 42 роки
Освіта: Харківський гуманітарний університет «Народна українська академія», Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого
Попередник: Олексій Шмигаль
Міністр охорони здоров’я
Ілля ЄМЕЦЬ
Попереднє місце роботи: директор Науково-практичного медичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії
Вік: 64 роки
Освіта: Київський медичний інститут
Попередник: Зоряна Скалецька
Міністр молоді та спорту України
Вадим ГУТЦАЙТ
Попереднє місце роботи: Директор департаменту молоді та спорту Київської міської державної адміністрації
Вік: 48 років
Освіта: Київський державний інститут фізичної культури
Попередник: Міністерство культури, молоді та спорту – Володимир Бородянський
Міністр соціальної політики
Марина ЛАЗЕБНА
Попереднє місце роботи: Державна соціальна служба України (серпень-жовтень 2019 року)
Вік: 44 роки
Освіта: Київський університет ім. Шевченка
Попередник: Юлія Соколовська
Міністр внутрішніх справ
Арсен АВАКОВ
Попереднє місце роботи: зберіг посаду
Вік: 56 років
Освіта: Харківський політехнічний інститут
Попередник: перепризначений
Міністр оборони
Андрій ТАРАН
Попереднє місце роботи: до 2016 року – перший заступник командувача Сухопутних військ ЗСУ. Генерал-лейтенант Збройних Сил у відставці
Вік: 65 років
Освіта: Національний університет оборони України (на той час – Київське вище артилерійське училище), Військову академію ППО Сухопутних військ, Національний університет оборони США у Вашингтоні
Попередник: Андрій Загороднюк
Міністр закордонних справ
Дмитро КУЛЕБА
Попереднє місце роботи: віце-прем’єр-міністр
Вік: 38 років
Освіта: «Київська політехніка», Українська академія зовнішньої торгівлі
Попередник: Вадим Пристайко
Міністр у справах ветеранів
Сергій БЕССАРАБ
Попереднє місце роботи: заступник начальника Генерального штабу ЗСУ
Вік: 64 роки
Освіта: Львівський державний університет внутрішніх справ, Національний університет оборони
Попередник: Міністр у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб – Оксана Коляда
Міністр Кабінету Міністрів
Олег НЕМЧІНОВ
Попереднє місце роботи: державний секретар Міністерства молоді та спорту України
Вік: 42 роки
Освіта: Львівський університет ім. Франка, Тернопільська академія народного господарства, Львівський університет бізнесу та права, Львівський регіональний інститут державного управління
Попередник: Дмитро Дубілет
Міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства
ПОСАДА ВАКАНТНА
Статус: Правдоподібно, відомство розділять на Міністерство економіки і Міністерство сільського господарства
Попередник: Тимофій Милованов
Міністр енергетики та захисту довкілля
ПОСАДА ВАКАНТНА
Попередник: Олексій Оржель
Міністр освіти та науки
ПОСАДА ВАКАНТНА
Попередник: Ганна Новосад
Міністр культури
ПОСАДА ВАКАНТНА
Попередник: Міністерство культури, молоді та спорту – Володимир Бородянський
04.03.2020