3 дня.
Пяту божу заповідь "Не убій!", магомедане викинули вже зі своїх катехізмів, — каже мій приятель — бо ця заповідь на практиці не дасться перевести. Людина вбиває другу людину вправді не палкою, як то було за часів дикуна Каїна, але вбиває новочасним оружєм — крісами, арматами, ґазами та всякого рода иншим "цивілізованим", вирафінованим способом.
І коли старинні жреці вказували на палку Каїна як на відстрашаючий приклад гріха то новочасні жреці, наприклад магомеданські, посвячують кріси та армати та благословлять магомедан до вбійства наприклад Вірмен.
Про V. божу заповідь нема що й говорити, бо про неї говориться безперестанку від 1914 року.
Таке оповідав мені вчора мій приятель. І говорив далі:
Та вслід за пятою пішла й VII. заповідь: "Не кради!". Вона, та сема доповідь, з кожним днем тратить приклонників. І магомеданські жреці певно небавом вичеркнуть її з катехізмів і будуть молитися за... щасливу крадіж.
Бо властиво пощо мучити людей заповіддями, коли їх ніхто не слухає? — каже мій приятель.
____________
У нас також сема заповідь з кождим днем має чимраз менше приклонників. Вправді й давніше не кождий слухав її. Бували тоді крадіжі трох родів, а саме: 1) звичайна крадіж, 2) клєптоманія, себто крадіж з аматорства і 3) дефравдація, що зачиналася від десяти тисяч.
За звичайну крадіж, себто коли голодний вкрав хліб, або голий одежу — карано вязницею, за клєптоманію не карано, а за дефравдацію також ні, бо дефравдант звичайно їхав до Америки і звідтам посилав судді... переписний листок з привітом.
До трох повищих катеґорій крадіжі приходить тепер ще одна, а саме: 4) паскарство.
Хто такий паскар?
Відповідь: Громадянин, що "чесно" робить тисячні інтереси на шкурі другого громадянина.
Про паскарство обіцяв мій приятель поговорити иншим разом.
____________
Крадіж є у нас на дневному порядку — каже далі мій приятель. Краде, хто лише хоче, після польської приповідки: "Niе bedzіеsz krаdl, nіе bedziеsz jаdl". Крадуть всі, як круки.
Тільки коли крук краде те, що може унести в своїм дзюбі, то люде крадуть те, чого не можуть унести.
От на приклад дневники доносили про крадіж цілих ваґонів обуви й одіжі, про цілі копиці ґуми, про авта, про крадіж цілих ваґонів бараболь, цілих ваґонів дерева, про крадіж паса Наймана за 40.000 корон, вартости 400 корон, про крадіж пакунків, грошевих листів і українських ґазет на почтах і так далі і так далі.
А знову перед кількома днями вкрадено у Львові 15 ваґонів муки, за якою й слід пропав і через те ми сьогодня хліба не маємо.
Про крадіж цілих просторів, земель і країв, про крадіж душ — не говориться.
Супроти того всього пропонує мій приятель знести сему божу заповідь, як магомедане знесли пяту.
Вперед!
12.02.1920