"Большевики".

 

З дня.

 

Слово "большевизм" видвигнено тепер на дневний порядок. Всі говорять тепер тільки про "большевизм", говорить малий і великий, старий і молодий.

 

Большевиком назвала мене раз одна панночка за те, що я не зняв шапки перед костелом.

 

Большевиком називають підприємці робітника за те, що він не хоче з голоду вмирати, а хоче підвишки платні.

 

Большевиками називають радні міста нас всіх, мешканців цего міста, за те, що ми домагаємося хліба, бараболі і опалу.

 

Большевиками називає директор залізниці Барвіч українських службовиків тому, що вони не присягали на вірність польському народови.

 

Большевиком назвала мене вчора моя господиня за те, що я першого дня великого посту приніс собі на вечеру за пять марок сухої ковбаси.

 

Большевиками називає "Słowo Polskie" українських міністрів і скаче з радости, що Мінкевич, "szlachcic na zagrodzie", або "кацик" — як каже "Robotnik", — "навчив їх розуму".

 

Большевиками називають сьогодня кождого, хто лише хочби троха є невдоволений з нинішного порядку зглядно непорядку...

 

І так далі і так далі!

 

_________________

 

А знаєте хто є найбільшим большевиком? Ану вгадайте!

 

Бігме не вгадалиби, якби не вчорашні польські часописи, які розтрубіли, що найбільшими большевиками, більшими як Троцкій або Лєнін є — Українці!

 

Не вірите? Ану погляньте у вчорашну "Gazet-y Wieczorn-y"! Там виразно стоїть, як бик!

 

Ціла Галичина засіяна большевицькими аґітаторами — каже "Wieczorna". Кождий український політик, кождий сурдутовець, кождий передплатник української ґазети, кождий робітник, кождий хлоп — це чистої води большевики!

 

І кличе жандармів на тих "большевиків", — бо табори й кримінали вже троха прорідли, бо тиф вже троха менше забирає жертв, бо ще не всі українські часописи позакривані!

 

_________________

 

"Большевик" — це сьогодня таке страшне слово, таке як 22. листопада 1918 р. слово — "Українець"!

 

Вперед!

25.02.1920