Облава.

З дня.

Я був раз свідком, як гицель в одному малому місточку в дуже примітивний спосіб ловив собачку без медалю. Закидав кілька разів свій шнур, і по довшому часі зловив її за ногу. Собачка счинила вереск, видираючися на свободу — та на дармо. Майстер від собак не пустив її, зловив за ногу, вдарив собачкою об землю, викрутив опісля голову, аж затріщала і по тій штуці кинув собачку до ократованого візка, де вона найшла більше товаришів собачої недолі.

Всьому тому приглядалася ціла товпа старших і молодших, одні з зацікавленням, инші з приємністю, а ще инші з жалем, кидаючи докори в сторону майстра.

Та гицлеви ніхто нічого не сказав...

____________

В неділю я був принагідним свідком облави.

Якийсь цивільний пан ловив хлопчину...

Хлопчина обдертий, з чоботят визирали шмати, засмарований, виголоднілий, продавав "дамеси" чотири за дві корони. Заробляв тим способом на хліб не лише для себе, але певно й для родини.

Цивільний пан зловив хлопчину, відібрав кількадесять папіросів та цілою силою своїх мязів потягнув його за собою.

Малий хлопчина заверещав нелюдським голосом, як та собачка. Видирався з сильних кліщів цивільного пана, хотів видістатися на свободу — та надармо. Кліщі чимраз сильніще впивалися в слабоньке тіло хлопчини. І напів притомну дитину — pardon! — хлопчину, поволік цивільний пан за собою, викручуючи йому руки на всі сторони, чим побільшував його сковуління.

Вкінці тіло хлопчини піддалося...

Чи цивільний пан завів хлопчину до ократованого візка — не знаю.

І всьому тому приглядалася товпа старих і молодих, одні з зацікавленням, инші з приємністю, а ще инші з жалем, кидаючи докори в сторону майстра — pardon! — в сторону цивільного пана...

____________

Того самого дня вечером я бачив в одному більшому публичному льокалю при столику ефеф товариство. Панове в елєґантних убраннях, пані в чудових тоалєтах, одні й другі в золотих перстенях, ланцушках, брилянтах. Вдоволення з життя било з їх лиць, безжурний регіт розлягався по цілій салі, корки з бутельок стріляли на віват.

Казав мені кельнер, що це звичайні паскарі, які, завдяки свойому спритови, за кілька літ війни "заробили" кілька камениць, а сьогодня обливають якийсь золотий інтерес.

____________

Мені знову пригадалася собачка без медалю, хлопець-"паскар", гицель і цивільний пан.

І прийшло мені на думку: Чому тут не прийде який цивільний пан? Чому тут нема облави?

Вперед!