Публічно засудити акти знищення й осквернення українських могил і місць пам’яті в Польщі закликали Міністерство культури і національної спадщини та Інститут національної пам’яті Польщі відомі польські громадські діячі й інтелектуали. Про це вони заявили в листі на ім’я міністра культури Пьотра Ґлінського.
«Ми пишемо, щоб висловити обурення та рішучий протест проти осквернення українських могил у Польській державі. Ми закликаємо засудити ці варварські вчинки, які порушують людські цінності, зокрема ті, що лежать в основі європейської цивілізації, до яких Республіка Польща належала століттями», – зазначено в листі, який від імені тих, хто його підтримав, підписали Іза Хруслінська та Данута Куронь.
До написання такого листа його авторів спонукав черговий акт вандалізму на українській могилі, який стався нещодавно в колишньому селі Монастир у Підкарпатському воєводстві. Нагадаємо, невідомі вкинули в яму розтрощену таблицю з іменами воїнів УПА – мешканців навколишніх сіл, які полягли в бою з НКВС 2-3 березня 1945 року. Також у яму викинули вишивані рушники з дерев, які минулої осені в рамках вшанування померлих повісили польські активісти.
Рештки таблиці й вишивані рушники в ямі. Фото надане ОУП для nasze-slowo.pl
«Сенс цього спустошення однозначний – злочинці хотіли показати, що польські громадяни української національності не мають права на цвинтарний простір на території польської держави. У такий спосіб, що нагадує про найгірші історичні асоціації, їх позбавили права на пам'ять, жорстоко стираючи сліди їхнього існування з простору громади», – зазначено в листі.
Автори листа нагадують представникам влади, що таблицю на цій могилі було встановлено законно, з дозволу Ради охорони пам’яті боротьби і мучеництва, ще 1999 року. Попри це, поховання досі не занесено до реєстру військових могил і цвинтарів, а на практиці це означає, що Польська держава не забезпечує його захисту. Тож іще раніше, 2015 року, ця могила також зазнала руйнування, і відтоді пам’ятна таблиця лежала розтрощена, оскільки не було дозволу на її відновлення.
«Починаючи з 2014 року, у Польщі осквернили вісім українських могил, хрестів і пам’яток, часто – неодноразово. Ні центральна влада Республіки Польща, ні будь-які інші органи, до компетенції яких належить охорона цвинтарів і пам’яток, не вживали жодних заходів задля запобігання діям варварів і виправленню заподіяного зла, незважаючи на наявність матеріальних доказів, включаючи записи актів вандалізму, оприлюднені в інтернеті. У жодному разі не знайдено винуватих і не притягнуто їх до відповідальності. Понад те, жоден із цих актів вандалізму не засудили публічно державні установи! І все ж, уникаючи однозначної позиції, влада нашої держави опосередковано дає згоду на такі ганебні дії», – наголошують автори листа.
Відтак ініціатори звернення додають, що вони цілковито підтримують заяву Об’єднання українців у Польщі та категорично закликають Міністерство культури та національної спадщини й ІНП Польщі публічно засудити акти знищення й осквернення українських могил і місць пам’яті.
«Ми також очікуємо твердої реакції від правоохоронних органів. Ми не погоджуємося з тим, що в Республіці Польща оскверняють будь-які могили чи пам’ятки, в яких знайдено останки, незалежно від національності загиблих, історичного часу їх поховання чи навіть належності до військових формувань. Ми не приймаємо того, що в польській державі порушено загальне право на мир у спокої після смерті, а сліди наших співгромадян у Речі Посполитій жорстоко стерті зі спільного простору, – додають автори листа. – Ми також солідаризуємося з вимогою Об’єднання українців у Польщі, щоб влада Республіки Польща якнайшвидше в діалозі з громадянами Польщі української національності розробила модель урегулювання питання українських могил і пам’яток, які є частиною нашої спільної історичної спадщини, і зокрема історичної спадщини громадян Польщі української національності».
***
24.01.2020Pan Minister
Piotr Gliński
Ministerstwo Kultury
i Dziedzictwa Narodowego
Szanowny Panie Ministrze,
piszemy do Pana, by wyrazić oburzenie i stanowczy protest przeciw bezczeszczeniu na terenie państwa polskiego ukraińskich grobów. Wzywamy Pana do potępienia tych barbarzyńskich czynów, godzących w ogólnoludzkie wartości, w szczególności zaś te leżące u podstaw cywilizacji europejskiej, do której od wieków Rzeczpospolita Polska przynależy.
13 stycznia br. Związek Ukraińców w Polsce poinformował Ministerstwo Kultury i Dziedzictwa Narodowego, Komisję Mniejszości Narodowych i Etnicznych Sejmu RP oraz Instytut Pamięci Narodowej o kolejnym akcie profanacji oraz dewastacji ukraińskiego grobu, tym razem na terenie dawnej wsi Monasterz, położonej w gminie Horyniec w województwie podkarpackim. Mogiła żołnierzy Ukraińskiej Powstańczej Armii poległych 2 i 3 marca 1945 roku w walce z oddziałami sowieckiego NKWD ustanowiona została przez Radę Ochrony Pamięci Walk i Męczeństwa w 1999 roku i mimo upływu lat nadal pozostaje niewpisana do ewidencji grobów i pomników wojennych, co w praktyce oznacza, że państwo polskie nie zapewnia jej ochrony.
Pomnik nagrobny w Monasterzu zbezczeszczono i zdewastowano po raz pierwszy w 2015 roku. W styczniu tego roku tablica zawierająca nazwiska i imiona poległych została ponownie rozbita na jeszcze drobniejsze części i wraz z pociętymi na kawałki tradycyjnymi ukraińskimi ręcznikami wyrzucona do jamy pozostałej na terenie po greckokatolickim monasterze. Wymowa tej dewastacji jest jednoznaczna – sprawcy chcieli pokazać, że obywatele polscy narodowości ukraińskiej nie mają prawa do przestrzeni cmentarnej na terenie państwa polskiego. W sposób przywodzący na myśl najgorsze historyczne skojarzenia zanegowano ich prawo do pamięci, brutalnie wymazując ślad ich istnienia ze wspólnotowej przestrzeni.
Od 2014 roku zbezczeszczono w Polsce, nierzadko wielokrotnie, osiem ukraińskich grobów, krzyży i pomników. Ani władze centralne Rzeczypospolitej Polskiej, ani jakiekolwiek inne organy, w których kompetencjach leży ochrona cmentarzy i miejsc pamięci, nie podjęły żadnych działań, by zapobiec aktom barbarzyństwa i naprawić wyrządzone zło mimo istnienia dowodów rzeczowych, w tym upublicznionych w sieci nagrań dokonywanych czynów. W ani jednym przypadku nie doszło do ustalenia sprawców i postawienia ich przed sądem. Co więcej, żaden z tych aktów barbarzyństwa nie spotkał się z potępieniem wyrażonym publicznie przez instytucje państwa! A przecież unikając zajęcia jednoznacznego stanowiska, władze naszego państwa dają w sposób pośredni swe przyzwolenie na tego rodzaju haniebne działania.
My, autorzy niniejszego listu, podpisujemy się z całą mocą pod treścią Oświadczenia Związku Ukraińców w Polsce i kategorycznie wzywamy Ministerstwo Kultury i Dziedzictwa Narodowego oraz Instytut Pamięci Narodowej do publicznego potępienia aktów niszczenia i profanowania na obszarze państwa polskiego ukraińskich grobów i upamiętnień. Oczekujemy również stanowczej reakcji organów ścigania. Nie godzimy się na to, by w Rzeczypospolitej Polskiej bezczeszczono jakiekolwiek groby i upamiętnienia, w których znajdują się ludzkie szczątki, bez względu na narodowość zmarłych, czas historyczny ich pogrzebania, czy chociażby przynależność do formacji wojskowych. Nie godzimy się na to, by uniwersalne prawo do spoczywania w spokoju po śmierci było w państwie polskim naruszane, a ślady istnienia naszych współobywateli w Rzeczypospolitej – brutalnie wymazywane z przestrzeni wspólnej.
Solidaryzujemy się także z postulatem Związku Ukraińców w Polsce, aby jak najpilniej władze Rzeczpospolitej w dialogu z obywatelami RP narodowości ukraińskiej wypracowały model uregulowania kwestii ukraińskich grobów i pomników stanowiących część naszego wspólnego dziedzictwa historycznego, a w szczególności dziedzictwa historycznego obywateli Polski narodowości ukraińskiej.
Z poważaniem,
w imieniu wszystkich podpisanych poniżej:
Izabella Chruślińska Danuta Kuroń
Edwin Bendyk, Martyna Bogaczyk, Halina Bortnowska-Dąbrowska, prof. Przemysław Czapliński, Anna Dąbrowska, Tomasz Dostatni OP, Krystyna Engelking, Beata Fudalej, Grzegorz Gauden, Konstanty Gebert, Agnieszka Glińska, Witold Horowski, Jerzy Illg, Krystyna Janda, Andrzej Leder, Magdalena Łazarkiewicz, prof. Andrzej Mencwel, Joanna Onyszkiewicz, Janusz Onyszkiewicz, Grzegorz Pac, Bartosz Piechowicz, Józef Pinior, Danuta Przywara, Józef Puciłowski OP, Anda Rottenberg, Nina Smolar, Eugeniusz Smolar, Paweł Smoleński, Grażyna Staniszewska, Krzysztof Stanowski, prof. Jerzy Stępień, Rafał R. Suszek, Andrzej Szeptycki, prof. Joanna Tokarska-Bakir, ks. prof. Alfred Wierzbicki, prof. Marek Wilczyński, Agnieszka Wiśniewska, Michał Wojcieszczuk, prof. Anna Wolff-Powęska, Krystyna Zachwatowicz-Wajda