У середу, 1 січня, відбудеться відзначення 111-ї річниці від дня народження голови Проводу ОУН Степана Бандери. Урочистості з цієї нагоди відбудуться в Тернополі, Львові й Івано-Франківську.
Зокрема, у Львові о 14:00 відбудеться покладання квітів до пам'ятника Степанові Бандері на площі Кропивницького. Після цього присутні спільно помоляться за Україну та пройде громадське віче.
У Тернополі в Українському домі відбудеться урочиста академія, а також покладання квітів до пам’ятника Степанові Бандері.
В Івано-Франківську о 13.30 розпочнеться піша хода громадськості міста за маршрутом: Вічевий майдан – вул. Незалежності – вул. Степана Бандери – Європейська площа. О 14.00 на Європейській площі біля пам’ятника Степанові Бандері відбудеться святкове віче за участю представників духовенства, влади та громадськості міста.
Пам'ятник Бандері у Львові. Фото: wikimapia.org
31.12.2019Для довідки:
Степан Бандера народився 1 січня 1909 року в селі Старий Угринів, нині Калуського району Івано-Франківської області. Український політичний діяч, один із чільних ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття, після розколу Організації українських націоналістів – голова Проводу ОУН-Б.
У 1932-1933 рр. виконував функцію заступника крайового провідника, а в середині 1933 р. був призначений крайовим провідником ОУН.
Під його проводом ОУН-Б розбудувала організаційну мережу на Рідних Землях, створила похідні групи ОУН-Б з того членства, що було за кордоном, у порозумінні з прихильними українській справі німецькими військовими колами створила український легіон та організувала визвольну боротьбу спільно з іншими поневоленими Москвою народами. Ця частина ОУН відома під назвою ОУН-революціонерів (ОУН-р) (пізніше — ОУН-СД, популярна назва "бандерівці").
Перед вибухом німецько-радянської війни Бандера ініціював створення в Кракові Українського Національного Комітету для консолідації українських політичних сил до боротьби за державність.
Рішенням Проводу Організації 30 червня 1941 р. проголошено відновлення Української Держави у Львові. Степан Бандера і Ярослав Стецько були авторами Акта відновлення Української Держави. Ця подія стала спробою «поставити перед фактом» керівництво Третього Рейху та змусити визнати українську боротьбу. Проте Гітлер доручив своїй поліції негайно зліквідувати цю «змову українських самостійників». Як вислід — гітлерівці заарештували Бандеру після акта проголошення віднови Української Держави — 5 липня 1941.
5 липня 1941 року Бандеру помістили під домашній арешт, а з 15 вересня 1941 року – в центральну Берлінську в'язницю. З початку 1942 року до серпня 1944 року перебував у концтаборі Заксенгаузен у бункері «Целленбау». У вересні 1944 року його звільнили й запропонували участь у керівництві антирадянського збройного руху в тилу Червоної армії, однак Бандера відхилив пропозицію і на співпрацю не погодився.
Як Провідник ОУН-Б Бандера в післявоєнний час вирішив продовжувати збройну боротьбу проти Москви. Він інтенсивно організовував крайовий зв'язок і бойові групи ОУН-Б, які утримували контакт з Краєм постійно, аж до його смерті.
Радянський уряд уповноважив КДБ вчинити вбивство Степана Бандери в Мюнхені, ФРН. Це здійснив радянський агент Богдан Сташинський 15 жовтня 1959 року.