Коли багаті та бідні співпрацюють

 

Що товстіший у когось гаманець, то більше він схильний до співпраці? Андреа Мартінанґелі (Andrea Martinangeli) з Інституту податкового права та публічного фінансування імені Макса Планка з допомогою лабораторного експерименту довела, що «багатих» осіб вважають більше готовими співпрацювати – як з боку «багатих», так і з боку «бідних» гравців. Цей дотепер мало зрозумілий аспект умовної співпраці міг би пояснити помилки кооперації в соціально змішаній групі. Адже те, наскільки ми готові до співпраці, сильно залежить від того, наскільки кооперативним ми вважаємо нашого партнера.




Зображення:  iStock / frimages​.
 

 

Нашу готовність співпрацювати ми схильні прив’язувати до поведінки колеги: що більше він хоче співпрацювати, то більше ми готові вкладатися. Якщо в групі окремих осіб продемонструвати кооперативну поведінку, то загалом співпраця стане тіснішою.

 

Мартінанґелі здійснила лабораторний експеримент, щоб висвітлити один момент, який, ймовірно, відповідальний за тривалу відмову співпрацювати в соціально гетерогенному контексті і до сьогодні не досліджувався. Йдеться про готовність співпрацювати, яку приписують іншим на підставі їхніх фінансових можливостей.

 

Своїх піддослідних економіст залучила до так званої гри публічних благ , коли учасники таємно вирішують, скільки початкового капіталу вони вкладуть у публічні блага. Вкінці гри спільний казан множиться і його вміст роздають порівну між усіма учасниками, тож виникає конфлікт між власними і груповими інтересами.

 

Отримані результати засвідчили: те, наскільки готовими до співпраці вважали партнерів, залежало від їхніх фінансових можливостей. Тож і «багаті», і «бідні» гравці вважали, що саме «багаті» співпрацюватимуть активніше – не «бідні». Якщо потім бракувало інформації щодо того, чи ці очікування підтверджуються (а ця інформація могла б скоригувати поведінку), то дії учасників сильно корелювалася з бажанням співпрацювати, яке демонстрували гравці з великими ресурсами – а не з поведінкою «бідних» гравців. Це свідчення доводить: віра у готовність до співпраці «багатіїв» в економічно гетерогенній групі може бути головним двигуном.

 

Розуміючи, які тригери діють у різних соціальних групах, можна підвищити загалом кооперацію, передаючи релевантну інформацію або підлаштовуючи інституційні вимоги у належний спосіб, каже Мартінанґелі.

 

Все ж отримані дані містять й застереження: на відміну від поведінки, яку вони демонструють, «багаті» загалом до спільного казана кладуть менше, ніж «бідняки».

 

 

Wenn Arm und Reich kooperieren

mpg.de, 5/12/2019

Зреферувала С. К.

20.12.2019