Брат бахмутського активіста Артема Мирошниченка Сергій стверджує, що свідком нападу на його брата була літня жінка, котра може підтвердити, що Артема замордували через українську мову. Наразі цей свідок відмовляється підтвердити свідчення офіційно, побоюючись за власну безпеку.
Про це Сергій Мирошниченко сказав у коментарі виданню "Новинарня". Його брата Артема поховали в неділю, 8 грудня. Увечері 29 листопада на Мирошниченка скоїли брутальний напад неподалік від власного будинку – він помер через декілька днів, не прийшовши до тями.
“Було проведене журналістське розслідування. Були свідчення. На даний момент цей свідок відмовляється від своїх свідчень, бо боїться за своє життя“, – зазначив Мирошниченко.
Неназвана жінка чула початок суперечки, коли двоє підлітків (Микола Барабаш і Олександр Баришок) причепилися на вулиці до чоловіка, той їм щось відповів, і вони голосно запитали: "А на нармальном язикє ти нє можеш?". Відтак вони побили жертву.
Сергій Мирошниченко нагадує: пізніше один із підозрюваних, 16-річний відвідувач секції бойових мистецтв Микола Барабаш, на судовому процесі попросив чинити над ним суд російською мовою.
“Як на Донбасі ставляться до української? Так і ставились – хто як. І один із підозрюваних, виявляється, “не знає” української мови і на суді забажав перекладача. Але втрутилась їхня адвокат, вона сказала, що мову він знає, але сама продовжила засідання російською. Він щось намагався попросити пробачення, сказав, що “так вийшло”... Українцям бути небезпечно в Україні, не тільки на Донбасі”, – розповів Сергій.
Місцеві активісти вважають поганим симптомом поведінку підсудних на процесі.
“Нас обурило, що на першому засіданні підозрюваний сказав, що не розуміє української, – прокоментувала Оксана Болотюк, начальниця відділу Бахмутського бюро правової допомоги, керівниця ГО “Бахмутська ліга правозахисників”. – Він закінчив українську державну школу, зараз вчиться в педагогічному училищі, тобто можемо уявити, чого він навчатиме наших дітей! Адвокатка теж частково говорила російською, і коли ми просили її перейти на українську, вона сказала, що “у нас тут такой рєгіон, тут всє так говорят”.
Болотюк сподівається на те, що свідок таки погодиться дати свідчення правоохоронним органам, адже відтак справу офіційно перекваліфікують.
“Якщо свідок все ж дасть показання, буде додана інша стаття. По-друге, це дуже великий конфлікт у нас на Донбасі, коли ми виборюємо незалежність, а дуже великі впливи Російської Федерації ідуть не тільки військовим шляхом, а й чиниться гібридний, інформаційний тиск. Тож її показання кардинально вплинули б на цю справу. Ми би розуміли, як нам далі діяти. Для нас дуже принципово довести, що це напад саме на українців, які бережуть свою мову на Донбасі", – вважає пані Оксана.
“Якщо мовний мотив підтвердиться, це не означає, що ми повинні більше боятися чи виїжджати. Це наша територія, ми господарі на цій землі. Ми повинні більше згуртуватися, бути мобілізованими на всі сто відсотків, але спокійно відстоювати своє: відстоювати свою мову, свої традиції, свою українську культуру", – зазначила Болотюк.
Священик Православної Церкви України капелан о. Сергій порівняв загиблого із Василем Стусом та Олексою Тихим – видатними українцями з Донбасу, які загинули через свою позицію.
У кожної людини на землі є місія, сказав отець Сергій, і Артемові буде краще в іншому житті. Своєю смертю він показав, “що вони в цьому краї як ягнята серед вовків, українську мову захищають”.
Волонтерка медичної роти Нацгвардії імені Миколи Пирогова Олена Лавренко розповіла, що, коли почалася війна, то Артем ходив у військкомат, але на фронт не потрапив. А щойно у Бахмуті запрацював шпиталь, пішов допомагати українським військовим.
"І якщо це за мову, то це посіяний страх, і тепер кожен подумає у прифронтовому Бахмуті, де пересуваються жителі окупованих територій, чи говорити [українською]", – каже Лавренко.
"...А потім на темній вулиці, здавалось би, в “дитячий час” (камери спостереження зафіксували приблизно 21 годину), на його шляху зустрілися два хлопці. Вони були добряче на напідпитку, тому їм хотілось відчувати себе сильними. “Чего ты тут ходишь?” — спитали вони випадкового перехожого. Той щось відповів та пришвидшив рух. “А на нармальном языке ти не можешь? Мы на этом не понимаем!” — почув він. Ці уривки діалогу випадково вітром донесло до людини, що проходила в цей час на іншому боці дороги. Вже після розголосу в пресі вона подзвонила та розповіла цю історію, бо припустила, що це стосується справи Артема: збігалося місце та час. Та й нічого сумніватися — Артем, дійсно, міг відповісти виключно українською. Свідчити в суді та взагалі звертатися в правоохоронні органи людина не має намірів, при спілкуванні з журналістом попросила зберегти анонімність".
Єлизавета Гончарова, "Український тиждень", 3 грудня
Тим часом уповноважена із захисту державної мови Тетяна Монахова на своїй першій пресконференції висловила співчуття родині загиблого бахмутського волонтера Артема Мирошниченка, однак підкреслила, що не згодна виголошувати гучні заяви, допоки триває слідство.
“Що стосується трагедії в Бахмуті… Це страшна подія. І, насправді, гірко про це говорити. У наш час. У європейській країні. Загибель, вбивство людини – це горе і трагедія. І це кримінальний злочин передусім”, – сказала Монахова.
“Версії є різні. І, скажімо, соціальні мережі – а це територія емоцій – емоціонують. Ми бачимо вибух суспільний довкола цієї трагедії. Перш ніж робити якісь гучні заяви – результати слідства”, – наголосила Монахова.
“Як людина – я співчуваю, як політик – я маю бути виваженою у формулюваннях, бо якщо слідство доведе, що мотив вбивства був інший, а я роблю заяви… Ви ж розумієте, що це відповідальність, тому я кажу про те, що треба дочекатися результатів слідства”, – резюмувала омбудсман.
10.12.2019