Лежать передімною: українські вишивки Полтавщини, Київщини, буковинські хустинки, пуделечки братів Шкрибляків гуцульскі та покутські килими та писанки... і коли вчитуюсь глибше в їх предивні руни, виростає перед моїми очима дивна єдність мистецька, яка лучить ці всі прояви народнього мистецтва.
Єдність ця проявлявляється передовсім у орнаментиці. Не є це багацтво орнаментальних узорів, не гармонійний склад та симфонія красок, а ця незрівняна консеквенція в додержуванні цих самих орнаментальних узорів — в найріжнородніших варіянтах. Мені здається, що ця консеквенція, яка опановує народні вироби — відлеглих обшарів: Полтавщини, Київщини цілком так само — як Буковини та Гуцульщини, належить до феноменів історичних проявів — якби не глибше переконання, що тут ми стоїмо перед цим, на жаль, так рідким явищем — одноцільного і нерозлучного мистецького темперамента, який опановує цілу етнічну масу українського народа, що його жадна зовнішня сила не встигла знищить. Ані набіг Татар, ані ворожі напади сусідів не були в силі спинити та перервати цю ціпку єдність мистець кого l'etat d'ame українського народу. Не є це явище ізольоване, а розтягається воно на всі галузі життя, і цю континуацію віднаходимо рівнож в устній словесности і її проявах.
Виказати цю єдність модерним порівнуючим системом наукових аналіз буде одною з найважніших задач українознавства, яке повинно з тісних рам етноґрафічного збирання матеріялу — дійти до ширших овидів психольоґічних синтез, котрі щойно можуть виказати справдішнє значіння і глибшу духову звязь проявів народнього життя. Коли орнаментику будемо досліджувати при помочи універзально-історичних перспектив, то найдемо у ній невичерпаний матеріял нових овидів мистецьких спромог, і набере вона багато більшого значіння не лише для пізнання самого стиля, як такого, але також до пізнання психічних основ народа, з якого він походить. Давні дослідники історії орнамента не були свідомі цеї великої задачі — вони вичерпували його значіння в чужих етноґрафічних збірках, забуваючи зовсім те живе мистецьке почування — яке в них відбивається. Як раз нехай воно послужить нам провідною гадкою і під її теплим знаменем нехай дозволено буде сказать про неї декілька слів...
Обмежуся в моїм короткім нарисі мені найліпше відомими а по серцю найближчими гуцульскими, покутськими та буковиньскими виробами домашнього промислу. Ряд публікацій уможливлює критичну аналізу*). Не можу рівнож тут входити в поодинокі деталі моєї аналізи — думаю, що це доведеться мені на иншому місци — а хочу зібрати лише в коротці найважніші ціхи цього прегарного домашнього промислу, з котрого вибираю яко найвідповідніші та наглядніші гуцульські килими.
Три прикмети впадають зразу в око. 1. Строга, безвиїмкова ґеометричність орнамента. 2. Консерватизм в захованню цих самих форм, що проявляються в найріжнородніших варіянтах. 3. Живість і гармонія дібраних красок.
Всі вище згадані текстільні вироби виказують строгий ґеометрічний стиль. Ні в одним орнаменті не найдемо наслідування з ростинного чи звіринного світа, загалом — природних обєктів. І тут в основі стрічає нас закид примітивности. Ці примітивні винахідники орнаментів не уміли з недостачі хисту наслідувати предметів з окружаючого їх світа, і вони ужили найпримітивніших засобів мистецьких, себто ґеометричних ліній та ґеометричних форм. Це на перший погляд. Але переведім коротку аналізу цього закиду примітивности гуцульської орнаментики, то дійдемо до прямо противного результату. Матеріялістичне пояснення розвою орнамента XIX. стол. передовсім передісторичного примитивного орнамента опирається на теорії природного копіювання та наслідування: спіральний орнамент повстав через наслідування лінійних звоїв вужів, ґеометричний орнамент через копіювання ґеометричних конфігурацій, які прімічаємо так часто в природі пр. в симетрії крил метеликів, в будові квітів, листя, ростин. Але сам факт, що натуралізм, себто, копіювання природи опановує доперва пізніший етап розвою орнаментики, а ґеометричний стиль стрічає нас у всіх передісторичних періодах, промовляє за тим, що цей останній не є копіюванням природи, а свобідним вільним віддаванням людської уяви. Цю новітню теорію попирає імовірно обсервація дитинячої мистецької психольоґії. Дитина, рисуючи, не віддає ніколи вірно природний образ (не для того що не уміє**) — а вона рисує "з памяти" себто з власної уяви. І ця психольогічна обсервація може нам помочи в нашому проблемі. Ґеометричний гуцульський стиль не є тому примитивним, але навпаки він є — натуралістичним, і як глубоко прояляється ця його прикмета, побачимо з дальшої аналізи. В нас живе в першій мірі продуктивна а не репродукційна творча сила; вона віддає в нашім нутрі живучі з'ображення експресійними лініями, які з безпосередним наслідуванням природи не мають нічого спільного — їх джерелом є внутрішний світ людської фантазії.
Чому-ж якраз стрічаємо цей стиль у народних орнаментах і це по нинішний день? І на це найдемо пояснення.
Окремішнє народнє життя не знищене до нині натуралістичною механізацією мійського елємента. В народі живе свіжа, наївна безпосередність, чувства та переживання, що його місто віродило, в ньому живе по нинішний день невичерпана потенція фантастичної уяви, яка проявляється у всіх його мистецьких-творчих процесах — отже передовсім в орнаментиці. На цім місці можна повторити слова А. Ріґля: "В кождій людині живе якась течія форми; щось, що примушує находити вподобання у гарних формах, в ґеометричних комбінаціях ліній, що їх творимо собі свобідно та самостійно, без помочи матеріяльних посередників."
Ще одна замітка. Нарід надав поодиноким ґеометричним фіґурам назви, які є запозичені з світа природи і які нагадують в дечім певні природні обєкти пр.: "волові очі" прозвано центральні розетки (хоч назва видно цілком свобідно видумана) "хрести", "хрестики" — орнамент на взір хреста, "звізди" — рід рож дальше "хрести звіздові, макові, лабаті" і т. п. І ці инші назви є свобідними видумками, які з подібністю орнаментів зовсім не кореспондують і є також свобідною винахідкою народної уяви. Бачимо знова з цього, що цей арґумент промовляє за прямо фантастичним — внутрішньо-психічним походженням гуцульского орнамента. Результатом нашої психольоґічної аналізи являється отже: гуцульский орнамент не є ніяким примітивним орнаментом, а висловом ескпресивної мистецької творчої сили гуцульского племени.
Це показує психольоґічна аналіза ґенези народнього орнамента. Коли-б хто сумнівався що до її правдовірности, нехай тому доведе історична аналіза, до якої тепер звертаємося. Історичне досліджування народньої орнаментики стрічає багато перепон. Бо мистецькі народні продукти не ідуть в парі з великими течіями розвою мистецьких форм — а остають зі зрозумілих причин позаду.***) Але якраз у тім запізненім розвою лежить їх значіння, тому що находимо в нім рудіменти прастарих епох. Чи не торкається це і нашої орнаментики?
Відповідь на це найдемо в аналізі нашої другої точки: в консерватізмі гуцульської орнаментики. Вона послугується все тими самими мотивами у ріжних варіянтах. Возмім під увагу передовсім кожному добре знані килими, яких техніка є дуже стара. Ріґль виказав, що вона пізно римського походження, а в середних віках була поширена в цілій середній Европі, головнож серед Славян.****) Чиж не добачимо в наших килимах слідів їх античного походження? Пригляньмося ближче мотивам орнаментики а найдемо у ній — mіrabile dictu: скарб цілої грецько-римської орнаментики: безконечне відношення (раппорт — це значить все повторюючіся мотиви), яке нероздільне є майже з кождим килимом, далі т. з. біжучий пес (спіральні звої), грецькій меандер, грецькі хвилясті "ранки" (звої) орнамент стяжковий (Bandgeflecht). Одним словом, орнаментика гуцульска складається з азбучника — грецько-римских орнаментів.
На тім не кінець. Ті орнаменти підлягли многим змінам. Живий натуралістичний орнамент античного мистецтва перемінився в гуцульських килимах в строгий ґеометричний абстрактний стиль, так що аж по довшій формальній аналізі можливо відкрити ті сліди античної орнаментики. Факт цього відкриття свідчить не лише про старинність гуцульських килимів, але також про самостійний розвій — про мистецьке перетворення цеї клясичної орнаментики гуцульським племям. З цього історично-критичного зіставлення результує, що історія — цей найпозитивніший свідок проявів на полі розвою стиля і мистецтва — цілком недвозначно висказується проти примітивности гуцульського орнаменту. Вона доказує дальше, що гуцульська орнаментика зберігає по нинішний день високу естетичну спадщину античного мистецтва, яку у нас на Україні стрічаємо на кождім майже кроці а на яку доси замало звертали увагу.
Остається ще послідня точка до обговорення. Це композиція красок. Вона видається на перший погляд примітивним кольорізмом, який після Ґетової "теорії красок" (Farbenlehre) стрічаємо на вельми низких степенях розвою. Порівняймо-ж гуцульські орнаменти з подібними румунськими або полуднево-славянськими, то впаде нам сейчас в око їх вища квалітативно-мистецька вартість. Румунські вишивки Буковини є бідні в красках в порівнанню з українськими, також полуднево-славянські*****) виказують бліді фарби і дісгармонюють в доборі красок. З цього зіставлення виходить, що гуцульський орнамент стоїть найвище з поміж вичислених під зглядом гармонії і оживлення красок; — гуцульські килими не є пестрі, а відзначаються тим одностійним теплим тоном, який сполучує перший склад поодиноких піль (мозаіків) в один симфонійний аккорд.
Сказане дасться розширити на цілу українську територію, як ми це на вступі зазначили; відміни-ж, які стрічаємо, тут є впливом територіяльних обставин або чужих впливів пр. ренесансу, барокка, але це не зміняє факту істнування ціпкої єдности в мистецькім творенню орнаментальних форм в українському народі.
*) Kolbenheyer: Motive der Hausindustriellen Stickerei in der Bukovina. Взори промислу домашнього селян на Руси, наклад, музея промислов. у Львові 1883. Тва. ім. Шевченко. Шухевич: Гуцульщина: Етноґр. Збірник.
**) Sully: "Untersuchungen über die Kindheit". Leipzig 1897.
***) Haberland: "Werke der Volkskunst". 1913. 1. Heft.
****) Alois Riegl: "Altorientalische Teppiche". 1891.
*****) Felix Lay, "Ornamenti jugoslovenskie i umjetne obrtnosti". Agram.
Відень, дня 19. жовтня 1919.
[Воля, 15.11.1919]
15.11.1919