«...Якби біля острова Зміїний стояв хороший український есмінець, з парою десятків ракет, то до нас би ні один російський корабель не підійшов. Тільки так. Діяти інакше, якимись іншими способами – це все байки і ілюзії. То такий сусід, який визнає тільки силу», – український моряк Андрій Оприско розповідає про те, чи він би щось змінив в торішній операції проходження Керченської протоки, якби мав таку змогу.
Це було рік тому. 25 листопада 2018-го Росія затримала Оприска разом із 23 побратимами під час нападу на три українські кораблі неподалік від берега Криму під час спроби пройти в Азовське море через Керченську протоку.
Арешт моряків у Росії
У вересні моторист катера «Нікополь» Андрій Оприско повернувся в Україну у рамках обміну поневоленими. Нині, перебуваючи на батьківщині, пан Андрій входить до числа потенційних свідків у кримінальному провадженні щодо здійснення провокації політичним керівництвом України. Аналогічну версію проти України вже рік відстоює Росія.
«То політичні ігри»
Андрій Оприско розповідає в коментарі Z: наразі він не ходив на допит; правоохоронці його не викликали.
«То вже політичні ігри просто. Там нічого такого не було і близько. Все було нормально. Це вже просто почали роздмухувати з мухи слона. Навіть ще в суді, в ізоляторі «Лєфортово» ми казали: армія – надто серйозна інституція, щоб займатися якимись дешевими дрібненькими провокаціями», – переконує Оприско.
ІСТОРІЯ РЕЙДУ
25 листопада 2018 року три судна ВМС України – малі броньовані артилерійські катери «Бердянськ» і «Нікополь» та буксир «Яни Капу» – здійснювали перехід із Чорного моря до Азовського. Кораблі вийшли з Одеси і мали прибути в Маріуполь для підсилення Азовської військово-морської бази.
25 листопада перед світанком кораблі російської прикордонної служби напосіли на українські кораблі й супроводжували їх до самої Керчі. Попри те, що моряки ВМСУ перебували на зв’язку з береговим постом Росії і морськими портами «Керч» та «Кавказ», росіяни поставилися до екіпажів як до порушників.
Внаслідок тарану буксир «Яни Капу» отримав пошкодження. Проти українців також працювала бойова авіація.
В обід «Бердянськ», «Нікополь» і «Яни Капу» підійшли до Керченської протоки. Росія заблокувала протоку, поставивши поперек промисловий танкер. Через декілька годин українці вирішили повертатися в Одесу. А Росія розпочала погоню.
Пізно ввечері російські кораблі зі стріляниною зупинили українську групу, пробивши борт катера «Бердянськ» гарматою і поранивши моряків. Захоплення відбулося за межами 12-мильної берегової лінії у нейтральних водах.
Кримінальну справу «про провокацію» в Керченській протоці розслідує Державне бюро розслідувань. У колекції ДБР є декілька карних справ проти Порошенка, відтак Військово-Морські Сили України стали заручниками політичної боротьби чинної влади з попередниками.
Саме провадження відкрито за скаргою колишнього заступника голови Адміністрації Президента Віктора Януковича Андрія Портнова. Ця справа відтворює популярну конспірологічну версію про те, що Петро Порошенко влаштував провокацію в Керченській протоці задля того, щоб запровадити режим воєнного стану, а відтак зірвати президентські вибори. У звіті ДБР, присвяченому кримінальним провадженням проти Порошенка, з цього приводу зазначено: «…перехід українських кораблів через Керченську протоку, що спричинило ескалацію конфлікту з Російською Федерацією, введення воєнного стану на території України з метою можливої узурпації влади».
Українські юристи і дипломати переконали міжнародні юрисдикції в тому, що Україна мала цілковиту правоту під час здійснення переходу через Керченську протоку. 25 травня Міжнародний трибунал з морського права у рамках передсудових процедур змусив Росію негайно звільнити українських моряків і повернути Україні судна.
Зустріч моряків в Україні
Наразі трибунал розглядає судову суперечку по суті, і справа потребує дуже потужної та обґрунтованої позиції з боку України – втім, ці тонкощі залишаються неочевидними для директора Державного бюро розслідувань Романа Труби, котрий продовжує виступати із необережними заявами на тему інциденту в Керчі і ретранслює російське бачення події.
«Хлопці загралися»
Петрові Порошенку не відомі деталі кримінального провадження, відкритого за фактом подій річної давнини. «По-перше, я не знаю, чи вона (кримінальна справа, – Z) взагалі існує, – каже екс-Президент у коментарі Z у кулуарах Львівського безпекового форуму. – По-друге, ці питання треба ставити Державному бюро розслідувань», – зазначає Порошенко, котрий зустрічався з моряками невдовзі після повернення військовиків із полону і має досить теплі стосунки із ними.
На думку Порошенка, відомство Романа Труби працює на межі зради національних інтересів.
«Я думаю, що це має всі ознаки державної зради, оскільки, з одного боку, послаблює наші позиції в Міжнародному арбітражі. А з другого боку, створює ризики для переслідування моряків у рамках абсолютно нелегітимного розслідування у Росії. Я вважаю, що хлопці загралися», – зазначає Порошенко.
Коли доходить до запитання про обґрунтованість дій України і можливість спланувати операцію по-інакшому, Порошенко дратується і підвищує голос. «Україна має своє суверенне право захищати свої морські кордони. І це була звичайна ротація наших військових кораблів для забезпечення безпеки Бердянська і Маріуполя. Що мені пропонували? Що? Хто? Хтось мені альтернативу пропонує?! Віддати Азовське море росіянам?! Я на це б ніколи не пішов! І не піду! Ми маємо достатньо сил для того, щоб на це відповідати», – відрубує Порошенко.
Розмова Порошенка із моряками
Командування Військово-Морських Сил досі підтверджує свою відданість торішній операції. Штаб ВМСУ обурюється кримінальною справою, розпочатою Державним бюро розслідувань.
«Я дуже позитивно ставлюся до кримінальної справи стосовно посадових осіб Російської Федерації з цього питання. І дуже негативно ставлюся до кримінальної справи, яка розглядає версію, що хтось порушив закон щодо вільного плавання морем», – каже в коментарі Z перший заступник командувача Військово-Морських Сил України Андрій Тарасов.
«Взагалі, для мене нонсенс – просто нонсенс! В країні, яка веде війну за власну незалежність, ми розглядаємо справу про те, що ми послуговуємося своїм суверенним правом користуватися нашими водами. Це взагалі мені не вкладається в голові!» – обурюється Тарасов.
Віцеадмірал зізнається, що ця справа нагадує йому підступи большевиків, які змогли захопити Чорноморський флот Української Народної Республіки. «Я можу привести аналогію столітньої давнини – робота більшовиків на флоті, яка привела фактично до його розпаду. Це проєкт Росії, це гра Росії. Йде війна, гібридна та інформаційна війна, – Росія дуже в цьому підготовлена і намагається зробити так, щоб дискредитувати хлопців, які виконували завдання», – резюмує заступник командувача ВМС.
«Як можна було посилати на вірну смерть?»
Роман Труба не самотній у своєму негативному ставленні до операції в Керченській протоці. Крім нього, подібної думки притримується і команда чинного Президента України, що підтверджувалося і заявами радників, і самого Володимира Зеленського.
Найяскравіший приклад: під час дебатів на стадіоні в Києві у травні Зеленський закинув Порошенкові: «Як можна було на п’ятий рік війни, усвідомлюючи небезпеку, посилати на вірну смерть 24 моряки в Керченську протоку?».
Зеленський зустрічає моряків у Борисполі; у смарагдовій футболці – Оприско
У грудні 2018 року, перед стартом виборчої кампанії, подібну думку висловив і «хресний батько» Зеленського-політика Ігор Коломойський. Олігарх трактував рейд у Керч як спробу Порошенка зберегтися при владі. «Ми не знаємо, із чим ще зіткнемося, скільки життів він буде готовий покласти заради того, щоб залишитися при владі… Скільки він покладе ще людей для того, щоб залишитися при владі», – заявляв Коломойський у інтерв’ю виданню «Гордон».
Влітку цього року російські медії намагалися зарахувати до ворогів «керченської операції» і теперішнього начальника Генерального штабу Збройних Сил України Руслана Хомчака. Пан Хомчак мусив виправдовуватися і пояснювати: Росія вчинила акт агресії у Чорному морі, а версія про провокацію – неправдива.
Старший матрос Андрій Оприско, хоча й перебував в інформаційній ізоляції в Росії, та на собі відчув, як росіяни намагалися зманіпулювати хиткими настроями нового українського керівництва. Зі слів Оприска, під час судового процесу один із адвокатів спробував зіграти на протиставленні добропорядних настроїв моряків із начебто зловмисним баченням тодішніх керівників керівництва – то хлопці самі взялися перебивати власного адвоката.
«Там був останній суд, то адвокат встав і каже: це, те… То я вже мусив брати слово, щоб йому заперечити. А він так говорив, що наші хлопці аж зривалися з місць, на собі «тільняшки» хотіли рвати! Каже: «прийшла нова влада», «Зеленський – такий», «начальник штабу сказав»… Ми сказали: слухайте, ми не збираємося слухати, хто там що сказав журналістам. Кажу: армія таким не займається! Слухати всілякі дешеві висновки, комусь там вигідні, щоб когось очорнити, – то їхні проблеми», – обурюється пан Оприско.
ІСТОРІЯ ФЕЙКУ
Начальник Генерального штабу Збройних Сил України Руслан Хомчак невдовзі після свого призначення на посаду, в червні, заявив у інтерв’ю «Радіо Свобода»: «Військові спроби – звичайно, ми повторювати так само, як воно було, не збираємося, але будемо думати, як це робити так, щоб не було таких наслідків».
І хоча в цьому інтерв’ю Хомчак прямо назвав інцидент «відкритою військовою агресією» та «російською провокацією», цитату генерала вирвали із контексту і через «зіпсутий телефон» перетворили на каяття. Вкінці червня президент Росії Владімір Путін заявив на саміті G20 в Осаці: «По-моєму, новопризначений начальник Генерального штабу української армії підтвердив, що це була провокація, організована Порошенком під час передвиборчої боротьби. Просто ні в які ворота не лізе, неподобство. Якщо це так, то фактично українська сторона визнала, що це була провокація», – сказав Путін.
Руслан Хомчак звинуватив президента Росії в брехні та маніпуляціях і повторив свою позицію про те, що вважає інцидент провокацією російською.
Водночас, командування Військово-Морських Сил України запевняє, що не відчуває на собі політичного тиску через контраверсійні трактування торішнього нападу. Віцеадмірал Андрій Тарасов, відповідаючи на питання Z про коректність висловлювання Володимира Зеленського під час президентських дебатів, заявляє: «Ну, дебати – то дебати... Це ми проходили емоційний досвід. Зараз зовсім інші оцінки цих подій. Я і зараз повністю впевнений у тому, що все було зроблено на сто відсотків вірно! І ми повинні були зробити це однозначно! Тому що ми зобов’язані відстоювати нашу незалежність, нашу територіальну цілісність – не тільки на березі, а й на морі», – резюмує пан Тарасов.
Це не політика, це – політиканство
Поява різноманітних чуток зумовлена тим, що сторонній людині дуже важко розібратися в керченському інциденті: ця справа потребує знань морського права та наявності вичерпної інформації про операцію, каже в коментарі Z директор Дипломатичної академії імені Геннадія Удовенка при МЗС України Сергій Корсунський. Пан Корсунський запевняє: українці мали цілковиту рацію під час операції. «Але дуже не вистачало чітких роз’яснень, коли цей випадок тільки стався», – тлумачить експерт.
Корсунський пишається мужнім вчинком моряків і їхньою стійкістю в захисті передбачених міжнародним правом свобод. «Після Криму було трохи боляче. Боліло згадувати, що [на флоті] були люди, які стали перебіжчиками, перейшли на бік Росії, зрадили Україну. А ці хлопці – просто молодці! Вони вистояли і, Богу дякувати, повернулися», – зазначає Корсунський.
Львів'яни зустрічають Андрія Оприска вдома
Директор Дипломатичної академії певен, що «безконечні звинувачення українців один проти одного – це страшне послаблення України як держави».
«Ми можемо будувати які завгодно теорії змови, але я не маю ніякого бажання обговорювати доцільність рішення саме про таке проходження Керченської протоки. Бо це інше питання абсолютно: чи треба було це робити, як це треба було робити, чому саме в цей момент Верховний головнокомандувач прийняв таке рішення? Є багато людей, які кажуть, що цей крок не виправданий, що можна було спрямувати кораблі інакше, – все можливо. Але я наголошую на іншому: ми мали право проходити через Керченську протоку. Ми маємо право проходити через Керченську протоку», – зазначає експерт.
Сергій Корсунський вважає, що українські політики мусять навчитися розрізняти приватний інтерес та інтереси держави. Політикам личило б стежити за власними заявами, аби не нашкодити інтересам власної ж держави. «Я скажу так: це навіть не політика, це – політиканство. Не треба робити таких заяв (про моряків і «вірну смерть», – Z), збурювати суспільство. Є докази? Надайте!» – звертає увагу Корсунський.
«Єдиний спосіб, як ми можемо вистояти, – це коли ми єдині, коли виступаємо одним голосом і коли бачимо світ через спільні цінності», – резюмує експерт.
20.11.2019