Науковці з Інституту психіатрії імені Макса Планка в Мюнхені разом з колегами з Науково-дослідного інституту імені Вейцмана розробили метод, яким можна визначити особистість мишей, що живуть у напівприродному середовищі.
Зображення: MPI f. molekulare Genetik.
Всі люди різні, як і миші. Деякі швидко досліджують середовище, натомість інші охочіше залишаються у гнізді. Деякі люблять перебувати в оточенні представників свого виду, інші ж воліють залишитися наодинці. Ці індивідуальні риси впродовж життя залишаються стабільними та визначають характер індивіда.
У людей особистість можна визначити за допомогою завдань множинного вибору (Multiple-Choice-Tests). Але як можна визначити характер тварини?
Орен Форкош (Oren Forkosh) і Стойо Карамігалев (Stoyo Karamihalev) проаналізували відеоматеріали про групи мишей. Вчені зафарбували хутро кожної тварини в інший колір. Так можна було досліджувати групи, що взаємодіяли, без зайвого втручання.
Науковці проаналізували кожне відео з огляду на 60 різних критеріїв поведінки, наприклад: як близько миша підходить до інших; чи вони полюють одна на одну; може, втікають одна від одної; скільки часу проводять у гнізді і тратять на їжу. За допомогою алгоритму науковці змогли визначити стабільні риси особистості та розрізняти індивідів на підставі їхньої поведінки.
Цей метод працює так, як особистісні тести у людей. Часто вони визначають людину в п’яти площинах і цілеспрямовано шукають риси, що залишаються постійними впродовж тривалого часу.
У мишей алгоритм виокремив чотири площини, що описували та визначали поведінку мишей. Аби перевірити, чи ці ознаки були стабільними, науковці перемішали групи. Хоч деяка поведінка змінилася, характер мишей все ж залишився незмінним.
За допомогою прогресивних методів секвенування РНК та генетично модифікованих штамів мишей науковці змогли продемонструвати: індивідуальні відмінності характеру відповідали відмінностям у генетичній активності мишачого мозку. У такий спосіб вчені виявляли мишей з різними генетичними задатками.
«Цей метод має потенціал сильно розширити те знання про поведінковий аналіз і про стабільні й послідовні відмінності характеру, що сформувалося з тепер доступними методами. Так ми зможемо дослідити, як особистість залежить від генів, медикаментів, віку тощо, як вона представлена в мозку, що її підтримує, і які її риси призводять до фізичного здоров’я чи недуг», – пояснив Стойо Карамігалев, що разом з Ореном Форкошем є один із провідних авторів дослідження.
«Це перший крок на шляху до покращення методів, якими можна визначати індивідуальні відмінності в поведінці та психології, – сказав керівник дослідження Алон Шень (Alon Chen). – Ми сподіваємся, що такі підходи дадуть змогу вдосконалити особисту психіатрію».
mpg.de, 6/11/2019
Зреферувала С. К.
17.11.2019