Благословенна будь священна хвиля,
Благословенні невмірущі дні!
Ви розповили Велетня з безсилля
І сили люду, скамянілі в сні,
Збудили дивом на геройське діло.
І сталось чудо!... Лазарове тіло,
Закуте в гробі три дні, три віки,
Воскресло, встало, кровію скипіло
І, меч двосічний взявши до руки,
Пішло до бою з темним духом смерти.
Лиш підлий хоче добровільно стерти
Своє нікчемне ймення з карт буття.
Імя героя не на те, щоб вмерти
І понестися в безвість забуття!
Воно від роду помянесь до роду!
Нехай святиться гордий стяг Народу,
Який простерся на верхах Карпат!
Він сонне море сколихнув до споду
І, збивши хвилю в дикий водопад,
У скелю грянув — аж здрігнулись гори!
І від надхмарних шпиців Чорногори
Аж до плодючих понадсянських піль
Знялася пісня, як бурхливе море:
Нехай пропаде наш відвічній біль!
Восанна гордим Лицарям! Ми вольні!
Ми вольні! — Вправді ворота пекольні
Повстали проти наших вічних прав
І вправді наші здобутки мозольні
Варшавський злодій підступом закрав. —
Дарма! — Ми вольні і будемо вольні!
[Український прапор, 01.11.1919]
01.11.1919