мають відбути ся сегодня в великій сали "Народного Дому" о годинї 4-ій з полудня. Перед збори виступив управляючій совіт Торговлї з отсим справозданєм з своєї дїяльности за минувшій рік адміністраційний:
Товариство наше удержувало в тім роцї адміністраційнім 12 складів: у Львові, Станиславові, Перемишли, Тернополи, Дрогобичу Коломиї, Стрию, Снятинї, Самборі, Рогатинї, Бродах і Сяноцї, заосмотрених в товари кольоніяльні, вина і деякі машини господарскі, і одну крамницю, уряджену на більші розміри з гуртовим складом соли в Заболотові. О результатах, осягнених в тім адміністраційнім роцї в згаданих 12 складах, буде бесїда пізнїйше а тут згадаємо про крамницю в Заболотові.
Як звістно, переняв видїл краєвий в роцї 1893 продаж соли на цїлий край і в наслїдок того розписав конкурс на головні склади соли в більших місцевостях. Ми, користаючи з тої нагоди, внесли оферти від всїх наших складів, однак одержали цертіфікат на головний маґазин соли лише для філії нашої в Снятинї і на повіт судовий в Заболотові, де до сего часу не було нашої філій. — З интересу сільного роблено собі взагалї великі надїї, і ми рівно-ж сподївали ся, що оборот в продажи соли в Заболотові буде значний, або хоть такій, що покриє кошти адміністрації; а користаючи з тої нагоди, хотїли ми пересвідчити ся також, на скілько удержуванє крамниць в більших розмірах по наших місточках на рахунок наш було би для товариства нашого з хісном, відкрили разом з висше згаданим складом соли в Заболотові також крамницю з товарами кольоніяльними без напитків. Відкритє наступило 8 серпня 1893 р. а для обслуги сеї крамницї зі складом соли призначено двоє людей. Интерес з солію не дописав цїлковито, а рівночасно пересвідчились ми, що крамницї яко такі під зарядом поза місцевого товариства не рентують ся і з тих отже причин змушені ми були як склад соли так і крамницю в Заболотові з днем 30 червня 1894 звинути зі стратою, виносячою около 1000 зр. Тут додати належить, що урядженє крамничне, доповнивши єго новим, послужило до урядженя нововідкритого складу в Городенцї.
З торгів вплинули в тім роцї адміністраційнім слїдуючі суми:
1) Склад Львова — 53.182 зр. 19 кр.
2) Склад Станиславова — 29.075 зр. 77 кр.
3) Склад Перемишля — 27 864 зр. 53 кр.
4) Склад Тернополя — 38.593 зр. 53 кр.
5) Склад Дрогобича — 18.441 зр. 02 кр.
6) Склад Коломиї — 37.672 зр. 36 кр.
7) Склад Стрия — 17.028 зр. 60 кр.
8) Склад Снятина — 16.312 зр. 68 кр.
9) Склад Самбора — 22.208 зр. 60 кр.
10) Склад Рогатина — 26.309 зр. 91 кр.
11) Склад Бродів — 17.072 зр. 73 кр.
12) Склад Сянока — 22.199 зр. 08 кр.
13) Склад Заболотова — 4.959 зр. 35 кр.
14) Склад Посередниченя — 8.153 зр. 51 кр.
Разом — 339.073 зр. 56 кр.
т. є. в том роцї уторговано в порівнаню з роком попередучим більше 8947 зр. 67 кр., при чім виручено чистого зиску 3224 зр. 11 кр.
В дни замкненя рахунків т. є. 30 червня 1894 представляє майно товариства слїдуючу вартість:
Готівка в касах — 8.089 зр. 23 кр.
Товари в цїнї закупна — 123.266 зр. 53 кр.
На довжниках склепових — 43.912 зр. 71 кр.
На довжниках централу — 8.174 зр. 88 кр.
Вартість уряджень по списаню проценту зужитку — 7.776 зр. 27 кр.
Устройства перші по відписаню части амортизаційної — 682 зр. 77 кр.
Наперед уплачені чинші — 1.738 зр. 35 кр.
Разом активів — 193.640 зр. 74 кр.
Фонд резервовий виказує суму 8578 зр. 21 кр., а фонд пенсійний суму 1639 зр. 31 кр., удїли членскі 22.408 зр. 65 кр.
Конто вкладок на книжочки щадничі виказує суму 121.983 зр. 26 кр. а конто-корент кредиторів 33.781 гр. 65 кр.
Загальний оборот касовий виносив в тім роцї звиж міліон, бо 1,348.075 зр. 86 кр.
Тут додаємо, що конто-корент кредиторів обнизило ся в порівнаню з роком попередним о 30.014 зр., а вкладки щадничі піднеслись о 21.019 зр. Конто дебіторів склепових збільшило ся в тім роцї, а се має свою причину в збільшеню оборотів склепових, а головно в підвисшеню кредиту крамарям о 2.307 зр. і в доставі до больницї в Тернополи.
Мимо збільшеного руху в складах обнизив ся чистий зиск о 512 зр., однак збільшили ся кошти адміністрації в тім роцї о 4.114 зр. На збільшенє коштів адміністрації вплинули: унормованє плати членів дирекції, бухгальтера, начальників складів, удержанє персоналу крамницї в Заболотові, дальше урядженє і удержанє тої крамницї і складу соли, поправа і упорядкованє льокалю львівского з комнатою до снїдань і видатки на анонсованє з уваги на виставу краєву.
Членів нових приступило сего року 52 з капіталом удїловим 1.620 зр.; уступило 34 з капіталом удїловим 1.787 зр. 80 кр. Товариство наше числить 853 членів з капіталом удїловим 22.408 зр. 51 кр.
Число крамниць, стоявших з складами нашими в купецких зносинах, було в тім роцї 459, котрі побрали товару на суму 58.530 зр., при чім дано им опусту 9.120 зр. Кредит удїлений крамницям виказав в день замкненя рахунків 10.317 зр., т. є. о 2.307 зр. більше, як року минувшого.
І в тім роцї одержував совіт управляючій візваня з Галичини і Буковини, щоби приступив до відкриваня дальших філій, і на основі такого візваня відкрито склад філіяльний дня 2 н. ст. жовтня в Городенцї.
Персонал службовий нашої институції складав ся: з 2 директорів, бухгальтера, помічника при бухгальтерії, возьного і маґазанєра в центральнім зарядї, з 9 начальників, 4 начальниць, 11 помічників торговельних, 8 касієрок і 32 практикантів в зарядї складів, разом 70 осіб, котрі титулом плати побрали разом 21.568 зр. 98 кр. — Начальникови складу в Сяноцї п. Льву Липецкому надав совіт управляючій титул старшого начальника в узнанє єго дотеперішної хосенної працї для нашої институції. — Свідоцтва випису на помічників по відбутій чотиролїтній практицї виставлено слїдуючим практикантам: Григорію Гладунови, Юліяну Винницкому, Іосифу Терлецкому, Лукіянови Соколовскому, Володимиру Левицкому, Іосифу Кролеви, Николаю Коцанови, Максимови Ридзаєви і Петрови Крижаловскому. З тих позістало в нашій службі шістьох.
Засїданя дирекції і комісії товарової відбувають ся як року минувшого, а именно дирекція відбуває свої засїданя майже що дня, а комісія раз на тиждень.
Належить ще згадати, що "Народна Торговля" брала участь в сегорічній виставі краєвій, виставляючи в павільонї руских товариств вироби краєві, якими торгує, як меди, горілки, віск, мила і т. п., а также виготовлено і виставлено карту Галичини, на котрій означено склади наші і крамницї стоячі з ними в зношенях купецких.
З внесень поставлених на торічних загальних зборах: що до дешевих приборів шкільних, що до удержуваня товарів "Гуцульскої Спілки" в складах наших і що-до скликаня віча крамарского, позістала ще тілько справа скликаня віча неполагодженою. Однак совіт управляючій рішив в часї як найкоротшім скликати віче крамарів і поручив дирекції починити потрібні до того приготовленя.
Предкладаючи Світлим зборам се справозданє з білянсом, просимо о принятє до відомости справозданя Совіта управляючого за рік адміністрацийний 1893/4 за час від 1 липня 1893 до 30 червня 1894 р., о затвердженє білянсу і уповажненє совіта управляючого до подїлу §.62. статута приписаної половини чистого зиску і до виплати дівіденди від удїлів в висотї 7% з полишенєм решти 87 зр. 80 кр. на надзвичайні видатки слїдуючого року адміністраційного.
Львів в жовтни 1894.
Совіт управляючій.
Дѣло
01.11.1894