відбули ся вчера по полудни при участи 36 членів, між котрими при кількох замісцевих членах більшість становили місцеві. Збори відкрив о годинї 3½ короткою привітною промовою голова товариства д-р Щасний Сельскій, по чім на внесенє п. К. Паньківского предсїдателем зборів вибрано проф. Петра Огоновского, єго заступником проф. Ґецева, а секретарями п. Ф. Гладиловича і проф. Вас. Білецкого. Відтак згідно з уложеною проґрамою нарад наступило справозданє адміністраційне совіта управляючого з дїяльности за рік адміністраційний 1895/6 т. є. за час від 1 липня 1895 р. до 30 червня 1896 р.
З того справозданя, виголошеного д-ром К. Левицким, довідуємо ся, що в головній управі "Народної Торговлї" зайшли в останнім роцї адміністраційнім ось такі зміни: предсїдателем вибрано д-ра Щасного Сельского; до совіта управляючого війшов новий член о. Алекс. Стефанович, до головного комітету контрольного — новий член ревідент Юл. Сїчиньскій, а до помочи дирекції принято провізоричного секретаря Ф. Гладиловича. Совіт управляючій звернув головну увагу на управильненє дїловодства; давні реґуляміни доповнив новими: для совіта управляючого, для предсїдателя, для головного комітету контрольного, для дирекції, для начальників складів і касієрок, а вкінци загальним реґуляміном службовим. Дїловодство поступало в той спосіб, що звичайні справи адміністраційні полагоджували директори, з котрих одному (п. Ап. Ничаєви) придїлено справи товарові і ліквідатуру каси, а другому (п. В. Нагірному) справи персоналю службового і веденє каси. Всї важнїйші справи полагоджувано на щоденних засїданях дирекційних під проводом предсїдателя або єго заступника, при чім охотно і зовсїм безкористовно приходив в поміч д-р Щасний Сельскій. В справах, які мав рішати совіт управляючій, дирекція предкладала свої внески совітови, придїлюючи поодинокі справи єго членам до реферованя на засїданях. Тим робом в круг дїланя втягнено поодинокі чинники адміністраційні і членів совіта управляючого, як також зроблено початок подїлу працї між членами совіта і членами дирекції "Народної Торговлї". Персонал службовий "Нар. Торговлї" складав ся з двох директорів і секретаря, бухгальтера і помічника, маґазинера і возьного в головнім зарядї, 10 начальників, 3 начальниць, 9 касієрок, 7 помічників і 38 практикантів торговельних. Разом було занятих 74 осіб, що титулом платнї побирали 24.556 зр. кр. Помічниками торговельними стали в тім роцї Й. Дудчак, П. Медвідь, Дм. Басараб і Ст. Юрків. Щоб виховати практикантів на розумних і пожиточних купцїв, члени головної управи удїляли им потрібних наук — в першім півроцї 1896 з язиків руского і нїмецкого, з рахунковости, товарознавства і права. В другім півроцї ті науки продовжали ся дальше. Займаючи ся ревно розвоєм сїльских крамниць, совіт управляючій числив ся в тім взглядї зі всїма голосами і старав ся увзгляднювати все бажаня крамарів. В беспосереднім звязку з "Нар. Торговлею" оставало в останнім роцї 333 крамниць, що побрали в неї товару за той час на 51.318 зр. з опустом на 7.306 зр., стан удїленого им кредиту від 30-ого червня 1896-ого року виносив 5.921 зр. Хоч число крамниць "Народної Торговлї" в тім роцї побільшило ся, все таки оборот крамничний не є ще зовсїм вдоволяючій, тому що много крамниць не війшло в зносини з "Нар. Торговлею" і розвиває ся окремо. З огляду на се, совіт управляючій внїс петицію до сойму краєвого о удїленє субвенції з фондів краєвих на висиланє вандрівного учителя крамарства і на запомаганє крамниць безпроцентовими позичками, але доси не одержав нїякої відповіди. Тимчасом тов. "Просвіта" почала власним коштом висилати по краю вандрівного учителя господарства п. Вас. Короля, що принагідно ознакомлює охочих також зі справами торговельними. В недалекій будучности совіт управляючій хоче при всїх складах закладати школи для крамарів. Перша така школа повстане в Тернополи, бо там доси крамничний рух найсильнїйше розвив ся. Побіч тамошної філії торговельної має бути отворена в короткім часї взірцева крамниця в домі церковнім. Взагалї "Нар. Торговля" піддержувала рух крамничний в краю тим, що удїляла кождому потрібних информацій, доставляла і посередяничила при доставах товару та по можности удїляла потрібного кредиту. Повна орґанізація дасть ся осягнути доперва тогди, коли крамарі побачать интерес в тїсних зносинах з "Народною Торговлею" і се належить все мати на увазї. В останнім роцї мала "Народна Торговля" 13 складів товарів мішаних. Не побільшила их тому, що при отвираню нових складів руководить ся числом впливаючих з даної місцевости удїлів і засобами фахових сил вихованих в своїм товаристві. Одно і друге повинно бути запорукою успішного розвою нового складу. Де того не було, як н. пр. в Золочеві, там годї було приступити до отвореня складу. За те підготовлено відповідно справу отвореня філіяльних складів в Борщеві і Сокали, так що число філій невдовзї побільшить ся. В Тернополи крім звичайного обороту торговельного "Нар. Торговля" провадила також доставу товарів для війска і для шпиталю міского. Стан щадницї "Народної Торговлї" з кождим роком росте помимо незначного невдоволеня деяких из за того, що совіт управляючій, не знижаючи стопи процентової (5%) від вкладок щадничих перенїс виплату і приниманє вкладок до головного заряду у Львові. Стало ся се в тій цїли, щоби управильнити дїловодство і стан вкладок щадничих в відношеню до загального обороту "Нар. Торговлї". Наслїдком того дехто виповів вкладки, та були се переважно вкладки менші; більші і стало ульоковані вкладки лишили ся і помножили ся і се є лиш знаком довіря краю до товариства. Жадаючи з одного боку попертя від своїх, "Народна Торговля" з другого боку не залишала нїколи нагоди, щоби озвати ся до загалу і зєднувати нових членів. В оборотї товаровім старала ся она вдоволити бажаням зарядів церковних доставою вина і світла, а що не всї заряди церковні доси звертали ся до неї, то совіт управляючій віднїс ся до всїх Ординаріятів наших в краю з просьбою о припорученє народної институції всему рускому духовеньству. З признанєм належить піднести, що станиславівскій Ординаріят се вже зробив. Взагалї так совіт управляючій як і дирекція "Народної Торговлї" не щадили нї труду нї заходів потрібних для розвою товариства. Строге нагляданє народного маєтку, полїпшенє дїловодства і постепенний а поважний зріст институції — отсе були принципи, якими они все руководили ся. (Славно!)
По тім справозданю адміністраційнім п. Паньковскій поставив внесенє, щоби безпосередно відчитати справозданє касове, а потім над обома справозданями дискутувати. Внесене принято і д-р Федак здав справу зі стану каси, про що буде в нас докладнїйша мова пізнїйше. На разї занотуємо лиш, що з давних членів уступило 25, нових вступило 26, а всїх разом з кінцем червня минувшого року було 860. Білянс, якій всї члени мали в руках, виказав чистого зиску в готівцї по оплаченю всего удержаня товариства 2.700 зр. Сума дебіторів в Тернополи збільшила ся, за те в центрі зменшила ся. В оборотї було звиш 1½ міліона. Дівіденда виносить 6%.
Дискусію, яка вивязала ся по відчитаню тих справоздань подамо завтра. З неї і про справозданє касове довідаємо ся дещо більше.
(Конець буде.)
[Дѣло, 03.11.1896]
(Конець.)
В дискусії над справозданями забрав першій слово проф. Р. Цеглиньскій. Він, застерігши ся перед фальшивим толкованєм интенції єгo замітів, звернув ся до білянсу "Народної Торговлї". На єго погляд — 2700 зр. чистого зиску се трохи за мало. Коли би так приватний купець розпоряджав такими капіталами як "Народна Торговля", коли-б у него було 13 товарових складів, він певно при кінци року знайшов би в своїм білянсї значно більше зиску. Причини такої малої цифри зиску будуть мабуть в других надто великих позиціях. Так н. пр. кредит, якого удїляє ся у Львові (звиж 10.000 зр.) і в Тернополи (близько 11 000 зр.) є за великій. За великі й кошти адміністраційні у Львові, скоро на оголошеня видано звиж 500 зр., на загальні збори 120 зр., на подорожи 892 зр., на веденє процесів 209 зр. Підчас коли дві перші позиції для бесїдника трохи й неясні, другі дві уважає витолкованими; скоро дає ся великі кредити, годї обійти ся без коштів процесу а скоро делєґати, їздячи по філіях, побирають 5 зр. дієти, то і видатки на подорожи не можуть бути менші. Проф. Цеглиньскій просить отже о можливу ощадність з того рода видатках. — До замітів проф. Цеглиньского причинив редактор Манчаловскій від себе те, що для него неясні суть окремі позиції видатків на мобілія та урядженє і на направу мобілій. Рівнож за много видано на канцелярію і друки. Позиція дебіторів замість зменшити ся побільшила ся в остатнім роцї о 800 зр. Бесїдник не входить в те, чи товариство всюди має достаточну ґарантію, що довг єму верне ся, але зазначує, що при таких кредитованях страти бувають конечні. В попереднім роцї адміністраційнім в Дрогобичи страта виносила 975 зр., в Бродах 608 зр. Як же оправдати торічний недобір, скоро сего року білянс виказав там зиски?
Д-р Гумецкій з Самбора зажадав, щоби для порівнаня подавано все не лиш білянс останного року але й попередного. Тогдї можна пересвідчитись, чи товариство має зиски чи страти. Він противить ся тому, щоби вкладки приймав лише центральний заряд, бо в такім разї провінція з щадницї товариства не буде могла користати. Для того ставить внесенє, щоби вкладки щадничі приймали в будучности філії бодай тих місцевостій, де нема окремих руских институцій фінансових.
В имени управляючого совіта д-р Федак відповів передовсїм на загальний заміт: чому товариство чистого доходу виказало лише 2700 зр. Се тому, що коституція публична не є предприємством приватним. Звичайний приватний купець і сам вкладає всю свою роботу в интерес, і жінку ба й дїти свої до того запрягає. Всї они працюють для себе, не платячи собі за те окремо, не удержують нї центрального заряду для управи філій, нї такого численного а платного персоналу. А податки? Приватний купець не оголошує білянзу: зиск ховає до кишенї. Нїхто й не може сконтролювати єго, щоби вимірити єму такій доходовий податок, якій він заплатити повинен. Ceгo така публична институція як "Народна Торговля" зробити не може, отже і платить доходовий податок справедливо в висотї відповідній доходам. Се, що приватний купець зискує на податку і на зарядї, зискує й "Народна Торговля", тілько що се не представляє готівки. — Що до видатків на адміністрацію, то они скорше будуть за малі як за великі. Тут скорше треба дивувати ся, що ми так мало платимо і що в нас є ще люде, котрі за таку мізерну дієту як 5 зр. денно хотять товкти собою по провінції, наражаючи ся на власні страти. — Що до виказаного дефіциту, то він не тяжить на однім Львові, але на всїх 13 складах разом, так як і фонд резервовий не потребує бути в готівцї, а в оборотї. — Позицію дебіторів дасть ся оправдати в той спосіб, що на кредит беруть дуже часто навіть такі люде, котра би могли все точно і готівкою платити. Они беруть на книжочку нераз лише для улекшеня собі маніпуляції рахунків. Та ще важнїйша є тут ся обставина, що товариство замикаючи свої рахунки з днем 30 червня замикає рівночасно і каcy.
Тим то й виходить, що виплати за остатний місяць не можуть бути в рахунках увзгляднені, хоч они й наступили. Страти в Дрогобичи і Бродах суть лише позірні. Торік н. пр. Броди виявили таку оспалість, що там годї було навіть знайти трех членів до комісії контрольної; прихід був незначний, а розхід на удержанє складу однаковий; він і є тою позірною стратою. В Тернополи філія "Народної Торговлї" вела до ставу товарів для війска і шпиталю. Замкнувши рахунки з днем 30 червня, не могла увзгляднити вже сплат за місяць червень; они роблять велику позицію дебіторів за минувшій рік, хоч сеї позиції в сім роцї нема. У Львові позірну лише позицію дебіторів зробили кредити удїлювані новим крамницям. Кошти процесу також мінімальні. Коли взяти на увагу, що один процес коштує звичайно 30–40 зр., то сегорічна позиція процесових коштів показує, що процесів було 4–5, а се при такім великім предприємстві, що без кредиту обійти ся не може, а обявом вельми щасливим. І висота даваних дієт не є така висока, як несвідомому могло би здавати ся. Сума 5 зр. ледви вистане на оплаченє готелю, харчу і дрібних видатків. При браку людей до роботи членами управляючого совіта трудно навіть відвдячити ся за те, що они вдоволяють ся такою малою дієтою там, де товариство завдяки их трудам зискує нераз поважні суми. Кошта подорожи бувають часом більші, та все лише з конечности. Де справа вимагає дуже скорого полагодженя, де хвилева проволока може пошкодити, там не лиш поспішний але і блискавичний поїзд не є за дорогій. Суму видатків канцелярійних зробили в сїм роцї головно нові друки, друк нових реґулямінів і книжочок вкладкових. Урядженє льокалїв фіґурує в двох рубриках; се що нового справить ся, стоїть в рубрицї мобілїв, а всї направи знову в окремій рубрицї. Кошти першого урядженя розкладають ся все на 10 лїт. Львів виказав нові кошти тому, бо в останнім роцї переносив cя до нового власного льокалю. В позиції податків не виказано, якого рода були ті податки, бо се для ширшої публики рівнодушне; факт є, що тілько а тілько податку заплачено. Фонд резервовий містить ся у всїх активах, бо всї актива покривають всї пассива, отже і фонд резервовий.
По кількох ще формальних поясненях білянсу п. Волошиновича відповів д-р К. Левицкій на интерпеляцію д-ра Гумецкого. Внесенє єго переведене в практицї могло би бути занадто ризиковне. Центральному зарядови ходить о як найлїпше управильненє дїловодства, а по філіях оно булоб неможливе из-за браку відповідних сил. Внесенє д-ра Гумецкого не може бути приняте ще й тому, бо оно противить ся §.9. статута. Оно може бути лише директивою на будуче для управляючого совіта.
На внесенє п. Паньківского замкнено дискусію. З записаних перед тим до голосу промавляли ще д-p Федак і проф. Ґецїв в справі интерпеляції д-ра Гумецкого, попираючи мотиви д-ра Левицкого, по чім д-р Гумецкій відступив від свого внесеня. На жаданє редактора Маркова д-р Левицкій пояснив ще, чому в Рогатинї заплачено шестилїтний чинш за льокаль наперед. Там тепер будують зелїзницю, льокалї подорожіли, і товариству лучила ся добра нагода винаймити догідний льокаль не лише з зиском але і з відчисленєм процентів від виплаченого наперед чиншу.
По скінченій дискусії і відчитаню справозданя комісії контрольної проф. Врецьоною зібрані удїлили управляючому совітови абсолюторію і приступили до доповняючого вибору двох членів совіта і трьох членів комісії контрольної. Вибрано до управляючого совіта пп. Ос. Ганинчака инжінєра зі Львова і Яр. Коритовского купця з Калуша, а до комісії контрольної пп. Врецьону, Сїчиньского і П. Огоновского.
[Дѣло, 04.11.1896]
04.11.1896