Вчера, ві второк дня 1 н. ст. падолиста, відбулись загальні збори, з ряду IX-ті, "Народної Торговлї". Членів, львівских і з провінції, явилось поважне число.
О. Дудкевич, якo голова управляючого совіта, повитав зібраних короткою промовою. Піднїс головні моменти з дїяльности "Народної Торговлї" в минувшім роцї: засновано нову філію в Сяноцї, котра розвиваєсь красно і дає зиски; рівно-ж і прочі одинацять філій виказують постепенний розвиток. В краю між руским населенєм повстало много нових крамниць. Селяне радо беруть ся до купецтва, а в тій появі годї не добачати принуки зі сторони товариства "Народної Торговлї". В торзї крамничнім досягла "Нар. Торговля" великого обороту грошевого. Вкінци зазначив о. Дудкевич, що в минувшім роцї упокоїв ся один з найдїяльнїйших членів тов. "Народної Торговлї" Дамян Гладилович. "Неодну добру гадку — казав о. Дудкевич — маємо завдячити Покійному, бо се був чоловік иніціятиви і енерґічний в переведеню загаданого дїла. Тож віддаймо честь єго памяти повстанєм з місць." (Всї члени повстали.)
Відтак одноголосно згодились члени на предложенє о. Дудкевича, щоби провід зборів обняв о. катихит Алексей Тороньскiй, а заступнитво предсїдателя д-р Юл. Целевич.
О. Ал. Тороньскій, обнявши провід зборів, покликав на секретарів: п. Юл. Гецева і о. Стеф. Онишкевича.
Під наради прийшла перша точка проґрами зборів — справозданє управляючого совіта з дїяльности за рік адміністраційний 1891/92 т. є. від 1 липня 1891 до 30 червня 1892. Директора п. Вас. Нагірного звільнено від читаня сего справозданя, тож подав лише коротке резіме з того справозданя.
Се справозданє звучить так в повній основі:
"Совіт управляючій збирав ся в тім роцї 15 разів на плєнарні свої засїданя, в котрих приймав до відомости справозданя дирекції з єї чинности, рішав над внесенями членів совіта, а також видавав зарядженя в справах товариства.
Старанєм совіта управляючого в тім роцї було унормувати справи персональні, і так: совіт управляючій порішив справу квінквеній для старшого персоналу, а то: для урядників центрального заряду, начальників і касієрок, і уложив дотичний реґулямін.
Позаяк показало ся, що дотеперішний реґулямін фонда пенсійного для урядників і слуг товариства не відповідає вимогам дотичного закона, поручив совіт управляючій членови совіта д-ру Костеви Левицкому уложенє статута для стоваришеня урядників і слуг "Народної Торговли" в справі фонда пенсійного, і наміряє сполучити з тим фондом касу хорих, до котрого-то стоваришеня належав би цїлий персонал нашого товариства.
Щоби дати персоналови нашому можність образованя в заводї купецкім також теоретично, засновано при кождім з наших складів бібліотеки з дїл фахових, котрі рік-річно будуть доповняти ся новими виданями дїл купецких. Крім того поручено начальникам складів, щоби практикантів посилали до шкіл промислових, де такі истнують, на вечірну науку.
Вкінци нинїшним предложенєм зміни статута загадав совіт управильнити відношеня дирекції до товариства.
Тими рішенями і зарядженями хоче совіт управляючій запевнити "Народній Торговли" сталу і певну адміністрацію на будуще, що для такої институції, якою стала нинї наша "Народна Торговля", єсть річею конечною.
Для вибору фірм, від котрих побирати належить товари, як також для вибору самих товарів, установив совіт осібну комісію товарову, котра що-найменше раз в тиждень відбуває свої засїданя, а при більших осїнних закупках він спрошує ся спеціяльні анкети знатоків.
Позаяк досвід показав, що крамницї наші з великим лише трудом купують сіль в місцях єї виробу, а в більшій части закуповувати мусять єї аж з другої руки, загадав совіт управляючій запобігти сему тим, що постановив вистарати ся для "Народної Торговлї" цертіфікат на гуртовий побір соли і дотичну просьбу внїс до ц. к. міністерства скарбу. Прихильне порішенє сеї справи дало би можність "Народній Торговли" прийти в поміч крамницям сїльским що-до закупна соли, а то причинилось би до піднесеня их розвою.
В полагодженю рішеня загальних зборів з 21 жовтня 1891 р., щоби совіт управляючій розважив, чи не належало би труд комітету контрольного центрального відповіднїйше гонорувати, порішив совіт управляючій, щоби, наколи окажесь дїйстна потреба лучшого гонорованя членів комітету, ужити на цїль тую часть из квоти призначеної §-ом 62 статута для заслужених.
В тім адміністраційнім роцї прибув "Народній Торговли" ще один склад т. є. дванацятий, а именно в Сяноцї, де в грудни 1891 р. закуплено товари бувшої "Окружної Народної Торговлї в Сяноцї" і відкрито там склад нашого товариства.
Ві всїх тих складах, т. є. в одинацятьох, торгуючи цїлий рік, а в сяніцкім торгуючи від грудня 1891 року, уторговано 310.600 зр. 60 кр., т. є. в порівнаню в роком минувшим о 36.404 зр. 06 кр. більше. — Торги піднесли ся в складах: львівскім о 6.184 зр. 86 кр., станиславівскім о 1.864 зр. 77 кр., дрогобицкім о 1.300 зр. 68 кр., тернопільскім о 3.629 зр. 28 кр., коломийскім о 3.790 зр. 91 кр., самбірскім о 4.256 зр. 56 кр., рогатиньскім о 1.611 зр. 65 кр., брідскім о 4.375 зр. 39 кр. в снятиньскім о 4.447 зр. 52 кр., а в складї сяніцкім уторговано від грудня 1891 року 7.159 зр. 55 кр. Натомість незначно обнизили ся торги в Перемишли і Стрию. Збільшенє торгів з року на рік єсть доказом того, що "Народна Торговля" здобуває собі що-раз більше довірія в краю і що персонах єї стає що раз більше свідомим важности своєї задачи.
Другим потїшаючим фактом гідним записаня єсть зріст числа крамниць нових, які в тім роцї відкрились. Нових крамниць прибуло в тім роцї около 111, отже число крамниць, стоявших з "Народною Торговлею" в купецких зносинах, виказує поважну цифру, бо 441. Крамницї побрали в тім роцї товарів на суму 54.705 зр. 72 кр., при чім відписано в их користь из звичайної цїни склепової титулом опусту 6.371 зр. 19 вр. Зріст числа крамниць в тім роцї вплинув головно на збільшенє торгів в наших складах, не міг однакож причинитись до відповідного збільшеня чистого зиску, бо крамницям, як сказаво, відписує ся значні суми титулом опустів в цїнах. Найсильнїйшій рух крамничний єсть в повітах: львівскім, тернопільскім, брідскім, снятиньскім, коломийскім і самбірскім; найслабшій в стрийскім, перемискім і сяніцкім.
Переходячи до білянсу зазначуємо, що з днем замкненя адмін. року т. є. 30 червня 1892, находило ся в касах "Народної Торговлї" готівкою 7.581 зр. 40 кр.; на складах товарів по цїнї коштів на 125.644 зр. 9 кр.; на довжниках склепових, по потрученю позицій непевних в сумі 545 зр. 86 зр., було 36.794 зр. 82 кр., a на дебіторах центрального заряду, головно з посередниченя в закупнї світла і вина походячих, було 4.589 зр. 26 кр.; на мобіліях і устройстві, по відписаню статутом приписаного проценту зужитку взглядно амортизації, 9.772 зр. 88 кр.; вкінци наперед уплачений чинш в сумі 1.762 зр. 09 кр.
По сторонї пасивів знаходимо, що фонд резервовий збільшив ся о 961 зр. 18 кр. і виказує з днем 30 червня суму 6694 зр. 96 кр.; фонд пенсійний осягнув висоту 1214 зр. 34 кр. т. є. збільшив ся в тім роцї о 188 зр. 72 кр.; позиція удїлів членьских обнизила ся з 25.923 зр. 40 кр. на 25.835 зр. 80 кр., хотяй число членів збільшило ся. Конто корент кредиторів виказує суму 51.379 зр. 67 кр., т. є. висше о 4516 зр. 78 кр. як року минувшого. Піднесенє сего конта має свою причину в tіm, що майже при тім самім станї конта удїлів членьских і мало що піднесенім контї вкладок щадничих, бо з 93.334 зр. 31 кр. на 95.375 зр. 43 кр., отворено новий склад в Сяноцї з запасом товарів на суму 6814 зр. 36 кр. по цїнї закупна числячи, як також в тім, що конто довжників склепових піднесло ся, що при збільшенім оборотї показало ся конечним. Чистий зиск в квотї 3188 зр. 83 кр., роздїлений на основі §. 62 статута, дає членам 6 процент дівіденди.
Щоби не стрітити ся з запитанєм: чому при так значнім збільшеню сегорічних торгів виказано частий зиск о 44 зр. 48 кр. меншій як року попередного, хочемо навести причини того. Вже попередно сказано, що на піднесенє торгів сегорічних вплинули найбільше торги крамничні, на котрих при продажи товарів зиск не значний. В тім роцї не заробляло ся на спродажи вин тілько, як лїт попередних, бо, як звістно, закупна цїна вин в жовтни 1891 року піднеслась о 30%, а ми не могли перевести такого підвисшеня при детайлічній продажи. Вкінци на обниженє чистого зиску вплинуло ще й то, що при сегорічнім замкненю рахунків взято до відпису непевні позиції на довжниках склепових в сумі 545 зр., 86 кр. По девять лїтнім истнованю нашого товариства уважали ми за конечно непевні позиції на довжниках склепових, по засягненю гадки дотичних комітетів контрольних філіяльних, приняти в білянс яко утрату, хотяй тим ще не виключена можливість, що де-що з тої суми дасть ся зреалізувати. Висше згадані причини вплинули отже на обниженє сегорічного чистого зиску, котрий впрочім для институції, не виходячій спеціяльно тілько на матеріяльні зиски, за зовсїм задоволяючій приняти можемо.
Кошти адміністрації, наведені детайлічно на осібній табели при білянсї, виказують суму 40.338 зр. 62 кр., а помимо отвореня дванацятого складу в Сяноцї зменшились в порівнаню з роком попередним о 96 зр. 26 кр.
Загальний оборот в касах "Народної Торговлї" в сїм адмін. роцї виказує поважну квоту 986.377 зр. 44 кр.
Стан персоналу адміністраційного був в сїм роцї слїдуючій: в центральнім зарядї 2 директори, бухгальтер, кореспондент і возьний; в зарядї складів: 9 начальників, 3 начальницї, 7 касієрок лядових і 40 иншого персоналу склепового, як помічники торговельні і практиканти, отже разом 64 осіб, котрі титулом платнї побирали суму 18,977 зр. 76 кр. В сїм роцї не принято нїкого зі старшого персоналу чужого, a натомість зазначити належить, що два начальники наших складів, бувші ученики нашого товариства, отворили в тім роцї свої власні склади. З дотеперішних відносин тих молодих наших купїв видно, що они памятають на те, що були нашими учениками.
Потішаючим обявом назвати можна тую обставину, що интеліґенція наша позбуває ся вже пересуду, що завід купецкій понижати може чоловіка, бо від кількох уже лїт священики, урядники а навіть властителї більших посїлостей старають ся о то, щоби их дїти учились купецтва в "Народній Торговли", а в послїдних днях внїс один священик поданє о принятє на науку купецку двох єго доньок, укінчивших з відличним успіхом осьму клясу женьскої школи.
Шконтра складів наших відбувались і сего року в спосіб практикований в лїтах попередних, а дослїди тих шконтр впевняють нас, що персонал наш поступає під кождим взглядом наперед і що интереси товариства нашого з кождим роком красше упорядковують ся.
Наша "Народна Торговля" не може однак поперестати на своїх дотеперішних успіхах. Наш интерес народний і интерес краю вимагає интензивного єї розвою. Она дала почин до засновань крамниць, она збудила межи нашим народом заинтересованє купецтвом, она импортує товари і вироби з заграницї, однак она повинна також подати иніціятиву до експорту наших виробів і товарів за границю і єго упорядкувати. Єї обовязком заглянути і на Буковину і там засїяти наші села крамницями; — она має виховати купецтво наше. До переведеня того всего потребує однак свіжих припливів грошевих — потребує нових членів. Розширенє интересів "Народної Торговлї" будь через відкритє нових філій, о що з різних сторін наші патріоти енерґічно упоминають ся, будь через тоє, що наш старшій персонал буде відкривати свої власні склади, котрому бодай в перших хвилях конечно треба буде прийти в поміч з кредитом, вимагає живійшої участи нашої публики, особливо численнїйшого приступленя в члени.
Тож звертаємо увагу Вп. членів на повисше сказане і просимо, щоби старали ся придбати більше число нових членів для нашої институції. Та не тілько число членів підносить значінє і повагу товариства, але також участь купуючих. І в тім дїлї треба більше солідарности. І критика єсть потрібна, але критика розумна а передо всїм совістна, котра заохочуючи, впливала би на орґани адміністраційні."
При тій точцї проґрами вивязалась довша дискусія, в котрій зі сторони управляючого совіта забирали голос пп. Вас. Нагірний, Ап. Ничай і д-р Стеф. Федак.
П. Кисїль, властитель крамницї у Львові, бажав поясненя що-до видатків на "подорожи"; відтак домагав ся, щоби льокаль львівскої дирекції назад перенести на давне місце, т. є. де тепер комната до снїдань, та хотїв би, щоби Народна Торговля побирала всї товари просто з фабрик а не за посередництвом аґентів, котрі беруть провізію. — П. Кисїлеви пояснив дир. Ничай, що видатки на подорожи необходимі, бо лише в той спосіб можна перевести инвентури і шконтра філій. Дирекцію Народної Торговлї не треба идентифікувати зі склепом львівским, тож і не треба льокалю дирекції при склепі, бо управа львівского склепу єсть самостійна так як кождої філії. Наконець в ретельнім купецтві виробилась практика посередництва аґентів між фабриками а купцями, а дирекція Народної Торговлї оминає аґентів при тих всїх товарах, при котрих можна обійтись без аґентів.
П. Мончаловскій зажадав поясненя що-до двох рубрик білянсу: дебіторів і кредиторів. Порівнуючи справозданя з чотирох послїдних років, від 1888 р. показує ся: в 1888 р. було на дебіторах 8.380 зр., а 1889 р. 5.600 зр., в 1890 р. 36.480 зр. а в 1891 р. 41.000 зр. В тих же роках кредитори Народної Торговлї мали: 17.000, 29.000, 46.862 і 51.379 зр. В обох тих рубриках, а передо всїм в першій, видко значний зріст. А тимчасом в приходах з розпродажи товарів різниця між числами не велика: в 1888 р. 37.000 зр. а в 1891 р. 44.000 зр. Годить ся також знати, якого рода суть дебітори Народної Торговлї: чи увзгляднено більше кредит личний, се значить для поодиноких осіб, чи кредит для крамниць? Вкінци видко одну нову рубрику між стратами: сумнївність на довжниках складів 545 зр. 86 кр.
На ті питаня дістав п. Мончаловскій від дирекції і д-ра Федака відповідь такого змісту: В 1888 р. було лише сїм філій, тепер єсть их дванацять, тож природно, що числа в рубриках: дебітори і кредитори мусять проґресивно збільшати ся. Кредит, якій дає Торгівля, єсть личний і для крамниць: спеціялізованя між тими обома кредитами нема в білянсї, але оба они примінені рівномірно в поодиноких філіях після місцевих обставин. Кождий розуміє і чує, що дебітори суть балястом, але годї сего оминути; торговля опираєсь головно на кредитї, як зі сторони купуючого так і продаючого. Зріст в рубрицї дебіторів між 1889 а 1890 р. походить з відмінного способу білянсованя, порученого загальними зборами. Рубрики дебіторів і кредиторів не стоять в звязи з рубрикою приходів зі спродажи товарів. Минувшого року — як зазначено в справозданю — конюнктура в торговли вином вплинула безперечно на ту послїдну рубрику, а також годї заперечити, що управа Нар. Topговлї, руководячись засадою, установляти як найнизші цїни за товари, не досягає високих чисел в рубрицї приходів зі спродажи товарів. Сумнївна квота дебіторів 545 зр. вставлена сего року першій раз за девять лїт, але треба зазначити, що і з тих сумнївних квот буде можна ще щось стягнути.
П. Волод. Шухевич зажадав сконстатованя, що зі сторони управляючого совіта єсть нагляд над спільним мешканєм практикантів торговлї. Пп. Нагірний і д-р Федак заявили, що дирекція Нар. Торговлї не спускає з ока тої справи а доси не було нїякого випадку деморалізації.
На тім закінчено діскусію над справозданєм управляючого совіта і перед замкненєм діскусії нїхто не зажадав голосу.
П. Григ. Врецьона в имени комітету контрольного зложив таке справозданє.
"Именем контрольного комитету маємо честь заявити, що білянс активів і пасивів тов. "Народної Торговлї" за адміністраційний рік 1892, с. є. за час від 1 липня 1891 до 30 червня 1892, предложений управляючим совітом, єсть вповнї вірний, так як опираєсь на зовсїм вірних даних.
а) Контрольний комітет провірював від часу до часу касові книги а поодинокі позиції прирівнував з відповідними юкстами і фактурами.
б) В днях шконтра обчисляв касу і знаходив кождим разом дїйстний стан тої-ж вповнї згідним з дотичними книгами касовими.
в) Переглянув инвентуру як головного складу центрального так инвентури філіяльних складів, та пересвідчив ся, що они опирають ся на дїйстнім станї нагромаджених товарів в поодиноких складах.
г) Беручи участь в кождім засїданю управляючого совіта, може комітет контрольний потвердити, що управляючій совіт відбув 15 повних засїдань, треваючих три або чотири години; що вислухав справоздань з дїяльности дирекції тов. "Народної Торговлї"; що застановляв ся над важними внесенями покликаних комісій і анкет, а головно над внесенями товарової комісії і спеціяльної анкети знатоків товарів; що старав ся унормувати особисті справи урядників, начальників і касієрів поодиноких складів побільшенєм платнї через пятилїтні додатки; що при помочи спеціяльної анкети обговорено і умотивовано потребу зміни дотеперішного статута "Народної Торговлї"; що внесено просьбу до ц. к. міністерства скарбу о дозвіл на гуртовий побір і гуртовну продажу соли.
д) Контрольний комітет потверджає також, що товариство "Народна Торговля" числить тепер 12 чинних складів, що в складах уторговано сего року о 36.404 зр. більше анїж в попереднім роцї, що до збільшеня сего торгу причинило ся головно 10 складів, а именно: в Сяноцї, Львові, Снятинї, Бродах, Самборі, Коломиї, Тернополи, Станиславові, Рогатинї і Дрогобичи; що з "Народною Торговлею" зносило ся 441 крамниць громадских і приватних.
е) Контрольний комітет провірив доходи з розходами, порівнуючи поодинокі віддїли в дотичних книгах і пересвідчив ся, що чистий зиск виказує квоту 3188 зр. 83 кр., котра дає 6% дівіденда.
Комітет контрольний просить відтак: Світлі збори зволять удїлити управляючому совітови вповнї заслуженої абсолюторії з дїяльности за час від 1 липня 1891 до 30 червня 1892 р."
Се справозданє комісії контрольної принято без діскусії і удїлено абсолюторію управляючому совітови.
Д-р Федак реферував в имени управляючого совіта зміну кількох §§-ів статута, именно що-до складу і вибору управляючого совіта та що-до становища директорів. Головні точки проєктованої зміни такі: Совіт складає ся з 10 членів [доси з 12] і забирає ся способом доповняючим на пять лїт. Що року уступають два члени; першого року про уступаючих членів рішає жереб. Члени дирекції стають урядниками товариства [доси були членами совіта управляючого] урядують в силу повномочія від совіта per procura і мають голос дорадчій в совітї. З директорами заключає ся договір службовий. Референт вказав, які користи вийдуть з тoї зміни для Народної Торговлї. Совіт не буде змінятись нагло і несподївано, отже буде все обізнаний зі справами. Директори же, будучи урядниками, можуть віддаватись з більшою енерґією і пожертвованєм для справ товариства. — Збори ухвалили без діскуciї, майже одноголосно, всї проєктовані зміни.
Дальше ухвалено марку презенційну для членів управляючого совіта на рік 1892 в квотї 3 зр.
До комісії контрольної вибрано пп. Вас. Тисовского, Григ. Врецьону і Костя Паньківского.
При послїдній точцї проґрами: Внесеня членів — принято яко директиву для управляючого совіта: щоби на будуче всякі намірювані зміни статутів подавав в справозданю з річної дїяльности [внесенє п. Вол. Шухевича]; — щоби розважив, чи не можна би занятись торговлею збіжем та чи не отворити би філію в околици Перемишлян [внесенє селянина з Білки Из. Сїкорского]; — щоби звернута пильну увагу на личний кредит [внесенє п. Хойнацкого]; — щоби або скликати збори сїльских крамарів або взагалї розглянуги близше потреби і домаганя сїльского крамарства [внесенє о. Зельского]. Крім того п. Мардарович, бувшій управитель тернопільскої філії, піднїс свою личну справу, а именно жалував ся, що совіт управляючій не винагородив відповідно єго коштів, які має при засновуваню тернопільскої філії. Пос. Барвіньскій підпирав домаганя п. Мардаровича. В имени совіта заявили д-ри Федак і К. Левицкій, що совіт роздивляв справу п. Мардаровича і осудив, на скілько оправдані домаганя п. Мардаровича, однак, на жаль, стрітив ся в тій справі з якимсь упором п. Мардаровича. Збори ухвалили, щоби совіт ще раз розглянув сю справу і повідомив слїдуючі збори, як єї полагодив.
На тім збори закінчили ся. Тревали від години 5-ої до 9-ої вечером.
[Дѣло]
02.11.1892