Наскільки людина стара з біологічного погляду, можна побачити по швидкості, з якою вона ходить. Адже 45-річні, що ходять поволі, фізично та морально приблизно на п’ять років старші, ніж їхні ровесники, які ходять швидко, – доводить дослідження. Відмінності проявляються у стані як внутрішніх органів, так і імунної системи, зубів і мозку. Судячи зі всього, існує також зв'язок між швидкістю ходьби та рівнем інтелекту: люди з високим IQ в середньому ходять швидше.
Зображення: ozgurdonmaz/ iStock.
Вік людини не завжди відповідає тій даті, яка вписана в її паспорт. Залежно від схильностей, стилю життя та історії хвороби біологічний вік може відхилятися від хронологічного на роки. Це проявляється в результатах тестів на фізичну та розумову продуктивність, але видавати справжній вік нашого тіла та органів можуть й інші біомаркери.
Тепер виявилося, що на диво простий показник може бути відправною точкою у дослідженнях справжнього віку – наша хода. «Темп ходьби в геріатричному середовищі вже тривалий час використовують як швидкий, простий і надійний чинник для оцінки функціональних здатностей людини», – пояснили Лін Расмуссен (Line Rasmussen) та її колеги з Дюкського університету. Але чи швидкість ходьби може розповісти щось про біологічний вік молодших людей, досі було неясно.
Тож Расмуссен та її команда вивчили це питання на понад 900 чоловіках і жінках 45 років, за якими регулярно з самого народження спостерігають у межах новозеландського дослідження. Спочатку всі учасники мусили пройтися в нормальному темпі по біговій доріжці, виконуючи розумове завдання. Потім вони мали продемонструвати свою максимальну швидкість ходьби – не вдаючись до бігу.
Крім того, у своїх піддослідних науковці проаналізували 19 біомаркерів фізичного віку, зокрема різні кров’яні показники, стан зубів, серцеву продуктивність та об’єм дихання. Розумову ефективність вчені перевірили за допомогою тестів, також усі учасники пройшли сканування мозку.
І науковці знайшли зв'язок між швидкістю ходьби у 45-річних та їхнім біологічним віком. «Повільна ходьба була пов’язана з поганим фізичним станом в середньому віці, – повідомила Расмуссен з колегами. – Учасники, що повільно ходили, впродовж останніх 20 років в середньому на п’ять років швидше старіли, ніж учасники зі швидким темпом пересування». Це проявилося як у маркерах обміну речовин, так і на стані внутрішніх органів, зубів і м’язевої сили.
Цікаво, що темп пересування давав підстави робити висновки й про розумову форму людини та старіння мозку. Учасники, що ходили повільніше, мали менший об’єм мозку, меншу товщину кори головного мозку та більше пошкоджень білої речовини. На це вказало сканування мозку. «Відомо, що ці функції пов’язані з когнітивною працездатністю людини», – пояснили вчені. Насправді ті, що ходили повільно, і в тесті на IQ в середньому отримували на 16 балів менше, ніж їхні ровесники, що ходили швидше.
Чому біологічний та розумовий вік так чітко проглядаються в темпі ходьби, дотепер неясно. «Важливо зважати на те, що тут йдеться про 45-річних людей, а не про пацієнтів геріатрії, яких зазвичай тестують в аналогічних розвідках», – сказала Расмуссен.
Виявлена кореляція може дати шанс передчасно втрутитися та загальмувати старіння – наприклад, змінивши стиль життя. «Темп ходіння може виявитися корисним індикатором, коли потрібно уникати розвитку вікових недуг, – кажуть науковці. – Адже простіше уникнути вікових пошкоджень, а не лікувати їх».
Nadja Podbregar
Gehtempo verrät unser biologisches Alter
Duke University, 14/10/2019
Зреферувала С. К.
19.10.2019