Апеляційний суд Англії та Вельсу задовольнив апеляційну скаргу "ПриватБанку" на рішення суду першої інстанції від 4 грудня минулого року про невідповідність юрисдикції позову фінустанови до ексвласників.
Про це повідомив міністр економіки Тимофій Милованов.
"Апеляційний суд виніс рішення, яким підтвердив, що англійський суд має юрисдикцію розглядати позов "ПриватБанку" щодо шахрайства, здійсненого за попередньою змовою осіб, проти його колишніх власників – пана Ігоря Коломойського та пана Геннадія Боголюбова", – йдеться в пресрелізі на сайті банку.
Згідно з повідомленням, судовий наказ про всесвітній арешт активів, який був отриманий у грудні 2017 року, залишається чинним до винесення судового рішення по суті.
Судді Апеляційного суду дійшли висновку, що "банк має достатню для судового розгляду справу для повного відшкодування $1,9 млрд (включно з відсотками – $3 млрд), як заявлено в позовних вимогах", – ідеться у пресрелізі.
Апеляційний суд постановив, що "за обставин, коли позов про шахрайство передбачає те, що визначено суддею як шахрайство та відмивання коштів в особливо великих розмірах", позов банку має розглядатися по суті в Англії.
Суд також відмовив відповідачам у наданні дозволу на оскарження рішення і зобов'язав їх подати лінії захисту проти позову до кінця листопада, маючи на увазі, що банк може просуватися далі з розглядом справи без затримок. Дату розгляду справи по суті суд визначить належним чином.
"Ми дуже задоволені рішенням Апеляційного суду та готові рухатися далі з позовом банку в Англії. Це є важливим кроком для досягнення справедливості для банку та народу України", – прокоментував голова правління банку Петер Крумханзл.
Партнер юридичної фірми Hogan Lovells International LLP Річард Льюіс додав, що дуже важко уявити, як відповідачі захищатимуться від позовних вимог банку в суді. "Як зазначили вельмишановні судді, відповідачі прийняли існування достатньої для судового розгляду справи проти них щодо шахрайства та жоден із них не запропонував жодного пояснення того, що суд називає як "безліч транзакцій, які не мають очевидної комерційної логіки", – пояснив він.
Як нагадує аґенція "Інтерфакс-Україна", слухання у цій справі відбулися наприкінці липня. Основним предметом розгляду була обґрунтованість відмови першої інстанції в розгляді спору в британській юрисдикції та відповідних забезпечувальних заходів.
"ПриватБанк" у грудні 2017 року подав позов до Високого суду Лондона проти ексвласників Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова, а також компаній Teamtrend Ltd., Trade Point Agro Ltd., Collyer Ltd. (усі – Велика Британія) Rossyan Investing Corp., Milbert Ventures Inc. та ZAO Ukrtransitservice Ltd. (усі – Британські Віргінські о-ви), які, ймовірно, їм належать або перебувають під їхнім контролем.
Високий суд Лондона 4 грудня 2018 року визнав таким, що не відповідає його юрисдикції, позов "ПриватБанку", вважаючи, що його було подано проти британських компаній, щоби притягнути до провадження Коломойського та Боголюбова. Суддя аргументував рішення тим, що банк не надав жодного прямого пояснення, чому він подав позов проти зазначених компаній у грудні 2017 року, і жоден із його аргументів, який був представлений пізніше, не є переконливим. Зокрема деякі наведені банком підстави не могли бути представлені в грудні 2017 року, оскільки банк про них не знав.
При цім суддя погодився з наявністю у банку обґрунтованих позовних вимог проти Коломойського і Боголюбова як мінімум на кілька мільйонів доларів. Водночас він додав, що банк не має права підбирати прийнятну для себе судову інстанцію, у свою чергу, його ексвласники мають право захищати свої інтереси в Швейцарії, за місцем постійного проживання.
Компанія Fieldfisher, що представляє інтереси Коломойського, зазначала, що суд першої інстанції зобов'язав український держбанк сплатити всі судові витрати відповідачів і скасував всесвітній арешт активів (WFO) на суму понад $2,5 млрд. Зокрема, суд зобов'язав "ПриватБанк" протягом 28 днів сплатити проміжні витрати відповідачів на GBP7,5 млн, з яких Ігорю Коломойському – GBP4 млн.
"ПриватБанк" 21 грудня 2018 року оскаржив рішення першої інстанції в апеляційному суді Англії та Вельсу. До розгляду апеляції WFO діє.
15.10.2019