Коли Тобі в неволі важко
І серце в болю защемить,
Здави твій смуток, жаль і горе,
А серце в груди най мовчить!
Що жінка, діти дома плачуть,
Що в хаті голод і журба,
Все те дрібне! Одні повернуть,
А других вкрила вже земля.
Здави твій смуток! Ворог бачить
На глум він плач твій підойме,
Тому цить, серце, цить, кохане,
Таким шляхом все воля йде.
Домбє 18. VIІІ. 1919.
[Український голос, 12.10.1919]
12.10.1919