Незадовго прийде на дневний порядок справа усталення східних границь Польщі.
Тож, не без інтересу буде заглянути, що каже польська наука, польські наукові твори, про східні межі Польщі, про Волинь, Поділля, про т. зв. "Литву і Білу Русь".
Заглянемо до дуже поважної наукової праці професорів краківського університету: "А. Krzyżanowski і К. Kumaniecki — Statystyka Polski — Tableau tatistique de la Pologne, Kraków 1915" — і виймемо деякі найважніщі цифри для освітлення справи цих східних границь Польщі:
Зачнемо від Волиня*) (стор. 54):
ґубернія Волинська (12 повітів) виказує:
Поляків 6.16 процент (шість)
Українців 70.08 процент
Великоросів 3.63 процент
Німців 5.72 процент
Жидів 13.21процент
инших 1.20 процент
ґуб. Подільська (12 повітів):
Поляків 2.29 процент (два)
Українців 80.93 процент
Великоросів 3.31 процент
Жидів 12.23 процент
инших 1.24 процент
з окрема Каменець Подільський повіт виказує Поляків 2.74 процент (два)
повіт Проскурівський 6.41 процент (шість)
пов. Ушиця 1.21 проц. Поляків (один проц.)
Перейдемо до ґубернії Городненської (стор. 50):
Ще в лютім ц. р. заведено там цивільну управу в повітах берест-литовськім, кобринськім і пружанськім тай у пов. пінськім ґуб. мінської.
Пов. Берест-литовський виказує:
Поляків 3.89 процент (три)
Українців 64.38 процент
Великоросів 9.93 процент
Жидів 20.79 процент
инших 1.01 процент
Пов. Кобринський:
Поляків 2.22 проц. (два)
Українців 79.67 процент
Великоросів 3.96 процент
Жидів 13.71 процент
Пов. Пружанський:
Поляків 1.37 проц. (один)
Українців 6.68 проц.
Білоросів 75.48 проц.
Великоросів 3.02 проц.
Жидів 12.80 проц.
инших 0.65 проц.
Пов. Пінський (ґуб. мінської):
Поляків 2.60 прц. (два)
Білоросів (згл. Укр.) 74.30 проц.
Великоросів 3.25 проц.
Жидів 19.50 проц.
инших 0.35 проц.
З весною цего року вилучено з городненської ґубернії і влучено (інкорпоровано) зовсім до давного Польського Королівства повіти: (в цілости): Білостоцький, Більський і Сокільський.
Повіт Білостоцький граничить з Кop. Польським і в цій сумежній частині є польський, та виказує 33.93 процент Поляків; в 1/3 частині, яка межує з білоруською етноґрафічною територією є білоруський, і виказує 26.14 процент Білоросів. (Великоросів є 6.97 проц., Жидів 28.36 проц., Німців 3.58 проц., инших 1.02 проц.).
Подібно і повіт Більський межує від заходу з польською етноґрафічною територією і тота частина (більше як 1/3) є польська, та виказує той повіт 34.85 проц. Поляків. Більше як 1/3 повіту, яка межує з українською етноґрафічною територією, є українська і виказує цей повіт 39.11 проц. Українців. (Білоросів є 4.93 прц., Великоросів 5.90 прц., Жидів 14.90 прц., инших 0.31 прц.).
Третий повіт, це пов. Сокільський має:
Поляків 1.18 проц. (один)
Білоросів 83.80 проц.
Великоросів 2.26 проц.
Жидів 12.22 проц.
инших 0.54 проц.
Так звана історична "Литва і Біла Русь", — обіймаюча шість ґуберній (Вільно, Ковно, Городно, Мінськ, Могилів і Вітебськ) — (стор. 50—53), — виказує:
Поляків 5.57 проц. (пять)
Білоросів 54.05 проц.
Великоросів 5.86 проц.
Українців 3.60 проц.
Литовців 12.94 проц.
Німців 0.3 проц.
Жидів 14.05 проц.
инших 3.62 проц.
Поодинокі ґубернії з т. зв. "Литви і Білої Руси" виказують:
ґуб. Вильна:
Поляків 8.17 проц. (вісім)
Білоросів 56.05 проц.
Великоросів 5.00 проц.
Литовців 17.53 проц.
Жидів 12.72 проц.
инших 0.53 проц.
ґуб. Ковно:
Поляків 9.04 проц. (девять)
Литовців 66.02 проц.
Білоросів 2.36 проц.
Великоросів 4.82 проц.
Українців 0.08 проц.
Німців 1.27 проц.
Жидів 13.72 проц.
инших 2.69 проц.
Ґуб. Ґродно (якої полуднева частина є українська, північна білоруська, а західні частини білостоцького і більського повіту польські), виказує:
Поляків 10.07 проц. (десять)
Білоросів 46.63 проц.
Українців 22.51 проц.
Великоросів 5.08 проц.
Литовців 0.18 проц.
Німців 0.46 проц.
Жидів 17.38 проц.
инших 0.69 проц.
ґуб. Мінська:
Поляків 3.01 проц. (три)
Білоросів 76.04 проц.
Великоросів 4.39 проц.
Жидів 15.99 проц.
инших 0.57 проц.
(Людність Пінського повіту — 74.30 проц. — зачисляють етноґрафи до української народности).
ґуб. Могилів:
Поляків 0.90 проц.
Білоросів 82.39 проц.
Великоросів 3.65 проц.
Жидів 12.06 проц.
инших 1.00 проц.
ґуб. Витебськ:
Поляків 3.32 проц. (три)
Білоросів 42.95 проц.
Великоросів 13.33 проц.
Німців 0.28 проц.
Жидів 11.69 проц.
инших 18.43
*) Як відомо, проф. Ст. Томaшівський виказав, що у східній (укр.) території Галичини в Українців 72.74 процент, Поляків 12—14 процент, Жидів 13 процент, a Німців 1 процент. Проф Пілят і Бунeк подають в "Statyst. wiadоmоsсhaсh" Т. XXI. зoшит II. стор. 12 у східній (укр.) території Галичини:
греко-катол. 65.1 процент
римо-катол. 21.2 процент
Жидів 12.8 процент
инших 0.9 процент
(Далі буде).
[Вперед! 05.10.1919]
(Продовження)
В останніх кількох місяцях читаємо про депутації Поляків з поодиноких повітів Білої Руси, які домагаються, щоби сейчас прилучити ці повіти до Польщі і розписати там вибори до варшавського сойму.
Заглянемо до статистики цих повітів:
пов. Ошмяни (ґуб. Вільно):
Поляків 1.75 проц. (один)
Білоросів 79.97 проц.
Великоросів 2.35 проц.
Литовців 3.77 проц.
Жидів 12.07 проц.
инших 0.09 проц.
пов. Свєнцяни (цеїж ґуб.):
Поляків 5.98 проц. (майже шість)
Білоросів 47.51 проц.
Великоросів 5.40 проц.
Литовців 33.74 проц.
Жидів 7.14 проц.
инших 0.23 проц.
пов. Новгородок (мінської ґуб):
Поляків 1.66 проц. (один)
Білоросів 83.66 проц.
Великоросів 1.86 проц.
Жидів 12.29 проц.
инших 0.53 проц.
пов. Мінськ (тоїж ґуб.):
Поляків 7.07 проц. (сім):
Білоросів 59.22 проц.
Великоросів 9.64 проц.
Жидів 23.06 проц.
инших 1.01 проц.
пoв. Слуцьк (мінської ґуб.):
Поляків 2.77 проц. (два)
Білоросів 78.54 проц.
Великоросів 2.57 проц.
Жидів 15.66 проц.
инших 0.57 проц.
Ще заглянемо на абсолютні цифри людности цих ґуберній*): (стор. 50—57):
Усеї людности було:
1) в ґуб. Волинській 3,995.700
2)в ґуб. Подільській 3,882.700
3) в ґуб. КиівсьКій**) 4,635.700
разом 12,514.100
Поляків було:
в ґуб. Волинській 227.800,
в ґуб. Подільській***) 68.500
в ґуб. Київській 128.300
разом 424.600
Усеі людности було в шести ґуберніях т. зв. "Литви і Білої Руси": 12,915.000
Поляків було там же 632.300
З окрема по ґуберніям:
Усеї людности було:
1) в ґуб. Вильно 1,989.900
2) в ґуб. Ковно 1,819.000
3) в ґуб. Городно 1,997.600
4) в ґуб. Минськ 2,926.200
5) в ґуб. Могилів 2,307.200
6) в ґуб. Вітебськ 1,875.100
Поляків було:
1) в ґуб. Вильно 277.100
2) в ґуб. Ковно 57.800
3) в ґуб. Городно 77.300
4) в ґуб. Минськ 102.300
5) в ґуб. Могилів 57.500
6) в ґуб. Вітебськ 60.100
Холмщина у східній частині має більшість української людности, а західні частини українських повітів виказують декуди більшість польської людности.
Проф. д-р Кордуба ("Півн. зах. Україна", 33 стор.) подає на Холмщині
Українців на 51.8 проц.
Поляків на 30.0 проц.
Жидів на 15.0 проц.
Крижановскі і Куманєцкі не подають окремо Холмщини.
Люблинська ґубернія обіймає 10 повітів, а Сідлецька 9 повітів.
Після цего статистичного діла (48 стор. виказує в ґуб. Люблинській:
повіт Білгорай:
Українців 20.87 проц.
Поляків 62.72 проц.
повіт Холмський:
Українців 33.43 проц.
Поляків 34.52 проц.
повіт Грубешів:
Українців 59.57 проц.
Поляків 23.07 проц.
повіт. Красностав:
Українців 5.56 проц.
Поляків 80.24 проц.
повіт Томашівський:
Українців 49.49 проц.
Поляків 36.44 проц.
повіт Замойський:
Українців 7.68 проц.
Поляків 73.87 проц.
в ґуб. Сідлецькій:
повіт Біла
Українців 38.07 проц.
Поляків 33.90 проц.,
повіт Константинів:
Українців 30.51 проц.
Поляків 53.51 проц.
повіт Володава:
Українців 55.82 проц.
Поляків 21.42 проц.
повіт Радзин:
Українців 4.45 проц.
Поляків 72.86 проц.
*) Цифри абсолютні усеї людности подано там з 1912 р., а абсолютні цифри польської людности з 1909 р.
**) В Київській ґуб. виказано (стop. 56):
Поляків 1.79 проц. (один)
Українців 79.20 проц.
Великоросів 6.06 проц.
Hiмців 0.37 проц.
Жидів 0.48 проц.
***) Поляків було
в пoвіті Камянець подільськім 7800
в пoвіті Проскуpівськім 9200
в пoвіті Ушацькім 3800
(Докінчення буде.)
[Вперед! 07.10.1919]
(Докінчення.)
Щоби не перетяжати читачів цифрами, подаємо на закінчення ще абсолютні числа людности, лише в кількох висше названих повітах.
А саме є усеї людности в повіті:
Городненськім 247.300
Білостоцькім 254.100
Більськім 206.700
Бересть-литовськ. 264.500
Кобринськім 230.600
Пружанськім 174,300
Слонімськім 291.900
Сокільськім 132.400
Волковиськім 195.800
Новогородецькім 324.600
Пінськім 320.800
Слуцькім 339.200
Ошмянськім 287.400
Свєнцянськім 214.800
В тім польської людности є в повіті:
Городно 8.700
Білостоцькім 42.600
Більськім 16.000
Бересть-литовськім 5.000 (пять тисяч)
Кобринськім 1.400 (тисячу чотириста)
Пружанськім 300 (триста)
Слонімськім 700 (сімсот)
Сокільськім 1.000 (тисячу)
Волковиськім 1.400 (тисячу чотириста)
Новгородецькім 6.600
Пінськім 7.300
Слуцькім 11.700
Ошмянськім 4.900
Свєнцянськім 5.500
Переглянувши ті цифри, не тяжко зорієнтуватися, як повинні виглядати східні межі Польщі. В інтересі сили й природного розвою Польщі лежить, щоби межі були природні.
Дійсними патріотами є проте ті Поляки, які бажають внутрішної сили й консолідації своєї вітчини. Ліпше мати трохи може меншу обшаром державу, але за це сильніщу у нутрі, яка не булаб наражена на вічні спори й клопоти у нутрі і якої населення моглоб спокійно віддатися мирній культурній праці для всесторонного, широкого розвою рідного краю, для повного добра своєї суспільности.
Не маючи лихих порахунків із сусідами і зі сходу: Литовцями, Білоросами і Українцями, а противно маючи в них самих лише добрих і прихильних сусідів, не потребувалаб така польська держава надто боятися і свого західного сусіда і не мусілаб зуживати сейчас вже всіх своїх сил на уоружування проти сусідів.
Ціла енерґія суспільности й всі засоби матеріяльні й духові моглиб обернутися для широкого й глубокого розвитку цілого населення держави. Така держава, хоч просторами трохи менша, булаб сильна і могуча внутрішною силою.
В противнім случаю, маючи з обох сторін сусідів, з якими непокінчені рахунки, мусілаб польська держава руйнуватися на взір небіжки Австрії на вічне уоружовання і ніколи не моглаб прийти до сили й могучости. Всі данини й здобутки, хочби й з найбільших і найбагатіщих сусідських територій, не лише не покривалиб ніколи коштів вічного уоруження, але вганялиб державу в безконечні непродуктивні довги. Сумний примір маємо на покійній Австрії, тім зліпку народностей, в якій ми жили в голоді і всяких недостатках, а в буджеті не було ніколи місця на нічо, лиш на удержання і побільшування сильної і "хороброї" армії.
Всякі надмірні податки на ту армію нищили й пригноблювали усю людність. Уся людність — винищена довголітною передвоєнною нуждою, — дала на війну всьо, що лише мала: кров всіх своїх найліпших, життя і майно — "за цісаря і вітчину" — і мимо тих усіх страшних жертв цілих поколінь, які здалися "psu na buty" — Австрія лопнула, та нагло розлетілася. Якби не була мала лихих рахунків з сусідами, не булаб так скінчила.
Правдиві, розумні патріоти є отже ті, що будують державу на здорових, природних, сильних і тревалих основах.
Німецька ґданська "Danzіger Zeіtung" писала недавно, — на потішення познанським Німцям, — що Німці числять на це, що Поляки як лише удалосяби їм прилучити щось із земель своїх східних сусідів, будуть загрожені війною не лише з заходу, але й зі сходу; через це зуживатимуть сейчас усі сили на зброєння, попадуть в неможливі довги і т. д. і т. д. а в кінці, взяті в два в огні: сусідів із заходу і сходу, уляжуть.
А тоді прийде знов хвилина розвою для нїмецькости в Познанщині... Радить проте згадана ґазета тим Німцям, щоби по можности як найбільше оставалися на місци й чекали тої хвилини.
Це може й трохи за оптимістично для Німців представляє та ґазета; це так дуже скоро можеб і не наступило, але над цим повинні Поляки поважно застановитися. "Czas" подав недавно точно ту нїмецьку статтю і взивав свою суспільність, щоби над нею застановилася!
[Вперед! 08.10.1919]
08.10.1919