Під час спеціальної операції з захоплення та вивезення бойовика руху "ДНР" Володимира Цемаха, свідка у справі про збиття літака рейсу MH17, загинув один український розвідник, а ще один військовик втратив ногу. Україна видала Цемаха Росії 7 вересня під час обміну поневоленими.
Про це йдеться у публікації на сайті "Радіо Свобода". Автори поспілкувалися з одним із учасників спецоперації, на котрій і досі стоїть гриф секретності.
Фіґуранта справи про збиття МН17 забирали з окупованої території разом зі спецслужбами і бійці 74-го окремого розвідбату ЗСУ. Один із учасників операції – Олександр Колодяжний (позивний "Кол") – загинув, підірвавшись на міні при спробі повернутися на контрольовану українськими силами територію.
"Щоб вивезти Цемаха, сержанту Олександру Колодяжному та ще одному нашому бійцю, фактично, довелося йти мінним полем. Хлопці спускалися через пагорб, Саша з’їжджав на стегні й «зірвав» ПМН. Другий боєць підбіг, щоб надати йому допомогу, й сам теж підірвався. Міна спрацювала одночасно біля Сашкової голови і ноги другого бійця. Врешті, Сашу вивозили непритомним, а другий боєць втратив ногу", – розповів колега розвідника.
Зі слів військовика, базовим завданням групи було перевезення Цемаха через лінію розмежування. Складність, зокрема, полягала в тому, що на визначеній ділянці під Донецьком ворог стояв досить щільно: вогневі позиції могли розташовуватись буквально на відстані 100 метрів одна від одної. Вивезти Цемаха будь-що було потрібно живим.
"Я на початку не цікавився, як звуть бойовика, якого ми будемо забирати, і не розпитував, хто він, – розповідає розвідник. – Командирові однієї зі спецслужб, з якою ми співпрацювали, поставив лише два запитання: «Чи можемо ми ліквідувати «клієнта», якщо щось піде не за планом?» і «Чи варта ця операція таких серйозних зусиль?». На перше запитання відповідь була: «Ні, в жодному випадку. Його необхідно доставити живим». На друге командир зі спецслужби відповів щось на кшталт: «Так, ця операція вартує найсерйозніших зусиль. Якщо все вдасться – це буде прорив». Після цих слів я зрозумів, що ми будемо забирати когось й справді цінного", – розповів воїн.
Перед тим Колодяжний уже тричі отримував поранення на війні. Першої контузії зазнав восени 2014 року, коли обороняли Донецький аеропорт. Друге поранення було у 2015-му в районі Крутої Балки – загін військовиків натрапив на розтяжку. Третє, найсерйозніше до смертельного, поранення Олександр отримав під час оборони Авдіївської промзони у 2016 році. "Колодяжний з пацанами потрапив у засідку. Куля з ворожого кулемета прошила йому стегно: Саша стікав кров’ю, а ми, через обстріл, ще досить довго не могли його евакуювати з поля бою. Сержант тоді дивом вижив, майже рік провів у госпіталях, а потім, шкутильгаючи і з паличкою в руках, повернувся до нас", – згадує побратим.
Олександр Колодяжний помер 11 липня, через два тижні після спецоперації. Його поховали у Дніпрі на Краснопільському цвинтарі, на Алеї Героїв. Похорон Колодяжного привернув увагу ветеранських середовищ та медій, передусім як авторитетного "кіборга". Інформація про участь Колодяжного у вивезенні Цемаха з'явилася допіру після видачі бойовика Росії.
09.09.2019