Перемирє.

 

Від довшого часу ходили між польською і українською суспільністю непокоючі вісти про якісь військові місії, про наради то тут у Львові, тo в Варшаві, про завішення оружя. Ні з польської, ні з української сторони не було під цим оглядом ніяких офіціяльних комунікатів, які би ці вісти заперечували, або потверджували. Щойно останній воєнний комунікат варшавського воєнного штабу приносить урядову вістку, що дня 1. вересня ц. р. підписала начальна команда польських військ і повновласники головної української військової команди про перемирє.

 

Докладного урядового змісту цего перемиря не подано до публичного відома. Півофіціяльні донесення говорять про витичення демаркаційної лінії, про речинець перемиря і його виповідження, про виміну воєнних полонених, а навіть про матеріяльну поміч Українцям в боротьбі проти большевиків.

 

Заключення перемиря між Польщею і Укрїною означає перерву аґресивних воєнних кроків. Технічно є воно воєнною операциєю і не є на загал ніякою несподіванкою, бо вже більш місяця є фактично між обома сторонами перерва аґресивної воєнної акції. Перемиря, як воєнна федерація, не означає ще закінчення війни і заключення мира, ні порішення спірних справ, а передовсім усталення границь між обома воюючими державами. Характеристичним є, що ні урядово, ні півурядово не донесено, чи в умові усталено принайменше речинець на ведення мирових переговорів.

 

Заключення перемиря має без сумніву цей підклад, що над обома державами висить гроза большевицького наїзду та в змаганню антанти, щоби утворити великий протибольшевицький фронт від Ледового океану по Чорне море. Крім цих зовнішніх причин міродатним для заключення перемиря могло бути також бажання покінчити війну, а спір про границі полагодити не opужєм, але на підставі обопільного порозуміння. В цім случаю перемирє було би першим кроком до зaключення мира, а може й союза між Польщею і Україною. Caмозрозуміле, що передумовою такого кінця українсько-польського спору мусілиб бути взаїмні вирозуміння і заспокоєння справедливих домагань обох народів на основах права про самоозначення.

 

Вперед!

 

05.09.1919