Учасники першої групи щорічної експедиції «Дністер-88» подолали відстань від села Незвиська на Івано-Франківщині до Заліщиків на Тернопіллі і роз'їхалися по домівках – експедицію продовжують їхні наступники
Ігор Орел – учасник експедиції
Цьогоріч експедиція розпочалася з околиць села Незвиська Городенківського району Івано-Франківської області 9 липня, коли учасники першого екіпажу завезли сюди плавзасоби й майно експедиції.
З 9 до 12 липня тривали підготовчі роботи – збирали катамарани й байдарки, готували все до завантаження. До слова, цього року в експедиції випробовували новинку – сонячну панель, яка гарантувала учасникам зарядку телефонів і, відповідно, зв'язок. А 10 липня група учасників експедиції взялася впорядковувати монумент на честь загиблих солдат Першої світової війни, розташований на Білій горі над Незвиськом і вже багато років зарослий чагарниками і лісом.
«30 років тому мій тато Андрій Квятковський віднайшов на горі цей обеліск. А торік на експедиційній нараді ініціював розчищення території навколо нього силами експедиції. Через місяць тато помер, і я зрозумів, що мій обов’язок – завершити його починання. Тож був підготовлений інструмент завдяки експедиційнику Михайлові Херувиму. Допомогу ця справа також отримала від голови сільради Миколи Ковальчука, голови селищної ради Котиківки Івана Вережака та групи тамтешніх активістів. У підсумку розчищено територію у 8 "соток". Нашу роботу видно на фото», – розповів ініціатор акції Левко Квятковський.
15 липня учасники експедиції зробили перший перехід на 12 кілометрів униз Дністром до місцевості в лісі, названої «Рибальською галявиною». Після ночівлі на галявині 16 липня дісталися села Литячі з зупинкою в Хмелевій.
У Литячах відвідали музей (на світлині) нині покійного художника Богдана Горбаля. Це митець із синдромом Дауна, малюнки якого визнано шедеврами. Зберіг експозицію і побудував музей брат художника Микола Горбаль, відомий дисидент, секретар УГС, в’язень радянських таборів. У будинку-музеї також облаштовано кімнату-експозицію Української гельсінської спілки та кімнату для приїжджих у вигляді криївки.
Тепер пан Микола відбудовує зруйнований костел у селі коштом власної пенсії. Планує завершити роботу за три роки й передати будівлю католицькому монастирю, що неподалік Литячів.
17 липня учасники здійснили 20-кілометровий перехід до села Устечка, де провели екскурсію в урочище Червоне на водоспад Джуринський, оглянули собор і замок, які нині руйнуються.
У сільській раді провели зустріч із представником національного парку «Дністровський каньйон», було підписано меморандуми про співпрацю зі збереження природної та історичної спадщини Дністра. Цього року учасники експедиції пропонують підписувати такі меморандуми з придністровськими громадами, а наприкінці літа планувати на їхній базі відповідні ініціативи.
Замок (горішня знимка) та собор у селі Устечко
18 липня відбувся денний перехід у 27 км до Заліщиків. На обід учасники експедиції зупинилися біля села Іване-Золоте.
19 липня відвідали міську раду Заліщиків та обговорили можливості співпраці, а також побували на іншому березі Дністра, в сільраді села Звенятин Чернівецької області. На цій території є ще один занедбаний пам’ятник часів Першої світової: цвинтар австрійських вояків, які захищали Дністровські рубежі від російської навали.
Відтак 19 липня більшість старого екіпажу від’їхала у Львів, натомість почав з’їжджатися новий. Окрім львів’ян, у ньому є також учасники з Харкова та Кривого Рогу, які продовжать експедицію.
ДЛЯ ДОВІДКИ
«Дністер-88» – щорічна судноплавна експедиція річищем Дністра, яка діє під егідою Товариства Лева від 1988 року.
Еколого-культурологічна експедиція «Дністер» – це міжнародний громадський проєкт, який упродовж понад 30 років на практиці поєднує здоровий відпочинок на природі із суспільно корисною працею.
З 1988 року організацію експедиції взяла на себе неурядова установа Товариство Лева зі Львова. За цей час в експедиції працювало більше ніж 600 людей з України, Молдови, Польщі, Росії, Німеччини, Великої Британії та інших країн. У її складі зазвичай переважає молодь, хоча для учасників не існує вікових і професійних обмежень. Експедиція проводить вивчення екологічного стану басейну Дністра, а водночас духовної та матеріальної культури населення краю, його соціально-економічних особливостей.
Частину результатів роботи експедиції було опубліковано в періодичній літературі та трьох книгах, що їх написали самі учасники експедиції. Існує проєкт за кошт внесків її учасників або приватних пожертв.
Перша експедиція «Дністер», 1988 року, стартувала від витоків річки і фінішувала в Білгороді-Дністровському, подолавши за 100 днів 1372 кілометри (з них 10 км – Дністровським лиманом). До гирла Стрия експедиція рухалася суходолом, а далі – водою, на катамаранах і байдарках. Загалом у ній взяли участь 125 осіб з різних міст тодішнього СРСР: Львова, Тернополя, Чернівців, Києва, Москви, Риги, Кишинева тощо. Це були професійні екологи, геоморфологи, біологи, історики, фольклористи, журналісти, а також звичайні шанувальники природи.
Від 2002 експедиція проводить здебільшого культурно-історичні, соціологічні, діалектологічні дослідження. Екологічний моніторинг обмежено візуальними спостереженнями. Існування експедиції продовжується зусиллями кількох ентузіастів, фінансується вона за добровільні внески учасників і приватних осіб, головно членів Товариства Лева.
30.07.2019