(1 сотні козаків У. С. С. присвята.)
Ой у мого кониченька
Золота підкова —
А як сяду, то поїду
До самого Львова... (нар. пісня)
Гей, ще півні не співали,
Не димилось з хат,
Як ми коні посідлали,
На сідельце посідали,
Стали всі під ряд!
Гей сідельце в нас, сідельце
Ти, конику скач, —
Гей, дівчино, серце, серце,
Дівчино, не плач...
Вже пан сотник виїжджає,
На перед стає,
Чи охота є? питає, —
Того хвалить, того злає, —
"Швунґу" додає...
Гей сідельце в нас, сідельце...
Пане сотник, ми з тобою!
Загули уci —
Як до чарки так до бою,
Крівавого перебою, —
Дужі ми й міцні!...
Гей сідельце в нас, сідельце...
Ми у бій підем кервавий
За своїх братів, —
Не для почести, для слави —
Ми зітнемо ляцькі лави —
Наших ворогів.
Гей сідельце в нас, сідельце...
А як з бою нам вертати
По трудах усіх —
Муть дівчата нас витати,
Цілувати, пригортати,
Лицарів своїх.
Гей сідельце в нас, сідельце
Ти, конику, скач —
Гей, дівчино, серце — серце,
Дівчино, не плач!
Постій, 15. марта 1919.
[Стрілець, 3 квітня 1919]
03.04.1919