Синод ПЦУ зняв Філарета із керівництва Київської єпархії.

 

Синод Православної Церкви України на своєму засіданні у понеділок постановив відсторонити Філарета від керівництва Київською єпархією ПЦУ. Водночас керівний орган ПЦУ вирішив не вилучати Філарета із єпископату, беручи до уваги його заслуги перед Церквою.

 

Про це йдеться у повідомленні прес-служби Київської митрополії за підсумками засідання Синоду. Основною темою засідання були "збори трьох архієреїв, невеликої кількості скликаних кліриків та мирян", які відбулися 20 червня у Володимирському соборі Києва (т. зв. "собор Філарета").

 

 

"Визначити, що одноосібно скликане і проведене почесним патріархом Філаретом 20 червня 2019 р. у Володимирському соборі м. Києва зібрання запрошених ним осіб не мало жодних повноважень на ухвалення рішень, зокрема стосовно рішень Помісного собору УПЦ Київського патріархату (15 грудня 2018 р.), які згідно зі статутом УПЦ КП відразу після підписання президією Собору на чолі з патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом вступили в дію. Враховуючи зазначене, але також беручи до уваги особливі заслуги в минулому перед Українською Православною Церквою, констатувати, що почесний патріарх Філарет залишається у складі єпископату Православної Церкви України, однак втратив канонічні права і обов’язки, пов’язані з управлінням єпархією", – переповіли у пресовій службі ПЦУ.

 

Філарет може через лист на ім’я митрополита Київського і всієї України Епіфанія звернутися до Священного синоду щодо соборного розгляду свого майбутнього становища у ПЦУ.

 

Синод Церкви набагато суворіше вчинив щодо двох архієреїв, котрі підтримали "бунт Філарета", – їх вилучили із єпископату.

 

"За активну участь у діях, спрямованих на збурення протистояння у церковному середовищі, свідоме противлення соборним рішенням, порушення 34 Апостольського правила, участь у здійсненні рукоположень в чужій єпархії всупереч статуту і канонічним правилам – преосвященного Іоасафа (Шибаєва), митрополита Білгородського і Обоянського, та преосвященного Петра (Москальова), єпископа Валуйського, вікарія Білгородської єпархії, вилучити з 24 червня 2019 р. зі складу єпископату Православної Церкви України", – постановив Синод.

 

 

Окрім того, церковний синод перепідпорядкував усі парафії та монастирі Києва напряму предстоятелеві Церкви – так само, як було завжди, до того моменту, поки честю керувати столичною єпархією не удостоїли почесного патріарха.

 

"У зв’язку з невиконанням почесним патріархом Філаретом у відведений Священним синодом місячний термін попереднього рішення Синоду щодо подання на реєстрацію документів Київської єпархії, враховуючи численні прохання парафій та монастирів м. Києва до предстоятеля, блаженнійшого митрополита Київського і всієї України Епіфанія, щодо прийняття їх у безпосереднє підпорядкування, як це і належить за канонічними правилами – скасувати п. 4 Журналу №1 засідання Священного синоду від 5 лютого 2019 р. та підпорядкувати митрополиту Київському і всієї України, як їхньому безпосередньому єпархіальному архієрею, всі парафії та монастирі м. Києва, які до 15 грудня 2018 р. перебували у складі УПЦ Київського патріархату і згідно з рішенням Помісного собору УПЦ Київського патріархату (15 грудня 2018 р.) та Об’єднавчого собору (15 грудня 2018 р.) є у складі Православної Церкви України", – поінформували у Церкві.

 

Цікаво, що самого Філарета очікували на засіданні Синоду: в протоколі він зазначений як відсутній "без поважної причини". Засідання також пропустив архієпископ Донецький і Маріупольський Сергій – уточнюють, що з поважної причини.

 

Синод Православної Церкви також наголосив, що "вся повнота УПЦ Київського патріархату, як і вся повнота Української автокефальної православної Церкви, згідно з рішеннями своїх помісних соборів 15 грудня 2018 р. та Об’єднавчого собору (15 грудня 2018 р.), об’єдналися у єдину Помісну православну Церкву України, яка є єдиним історичним, канонічним та юридичним спадкоємцем і продовжувачем їхньої діяльності". "Ніякі рішення, розпорядження чи інші документи, видані від імені Української православної Церкви Київського патріархату чи під іменем її статутних органів після юридичної реєстрації Київської митрополії УПЦ (ПЦУ) 30 січня 2019 р., не мають канонічної та юридичної сили та є від початку недійсними і не підлягають виконанню", – підкреслив єпископат ПЦУ.

 

Як писав Z, 20 червня у Володимирському соборі з ініціативи владики Філарета відбулося зібрання частини ієрархів, священників та мирян колишньої УПЦ Київського патріархату. Учасники назвали його "помісним собором" і постановили відновити діяльність патріархату.

 

 

"Українська православна Церква Київського патріархату зареєстрована державним органом та продовжує своє існування і діяльність на благо українського народу і Української держави", – йдеться в постанові "собору".

 

Також учасники зібрання постановили скасувати постанову про ліквідацію УПЦ КП, яку ухвалили 15 грудня 2018 року, перед тим як Київський патріархат став частиною Православної Церкви України.

 

Православна Церква України у своїй заяві назвала акцію Філарета "самовільними й позастатутними зборами невизначеної групи неуповноважених осіб". У заяві ПЦУ напередодні "собору" вказували, що всі організатори та учасники цих зборів будуть відділені від автокефальної Церкви "з усіма канонічними та юридичними наслідками".

 

На "помісний собор" УПЦ КП прибуло лише кілька єпископів з понад 40, які до неї раніше належали. Зокрема, до Володимирського собору з Росії приїхали митрополит Білгородський і Обоянський Іоасаф та його вікарний єпископ Петро (Москальов).

 

Конфлікт у новій українській Церкві став публічним на початку травня. Колишній предстоятель УПЦ Київського патріархату Філарет тоді заявив, що він досі є патріархом київським, а сам патріархат нібито досі існує.

 

Формально, Філарет є простим єпископом ПЦУ й керівником Київської єпархії, а також членом виконавчого органу Церкви – Синоду. Він має титул почесного патріарха, але визнають його лише у ПЦУ.

 

24.06.2019