Руске богослуженє в Ряшеві.

Дня 10 н. ст. червня устроїло тутешне польске товариство музичне співану руску службу Божу і зробило сим милу несподїванку рускій кольонії в Ряшеві. Лучаєсь вправдї, що Поляки, люблячи рускій спів, радо беруть участь в нашім хорі, чи при богослуженю, чи при вечерках, но щоб польске товариство само устроювало руске Богослуженє, се рідкій случай а тим відраднїйшій, що товариство музичне в Ряшеві вчинило се без зазиву, без просьб, а з власної щирої волї і охоти.

Ще минувшого року на веснї загадали ряшівскі Русини устроїти в Ряшеві співану руску службу Божу, головно за иніціятивою і заходами проф. О. Гецева, котрий запросив в тій цїли охочих пань і панів та щиро займав ся вправами хору, в чім єму опісля богато поміг п. Чубскій, учитель співу при тутешній семинарії учительскій, котрий і обняв управу цїлого хору. Не обійшлось вправдї без интриґ і противностей — о чім не стоїть розписуватись, — однак більша і лучша часть тутешної польскої публики сим не зражувалась і не дала відтягнутись від участи. Богослуженє відбулось, а мішаний хор зложений з пань і панів вивязав ся як на першій раз під управою проф. Чубского з своєї задачі на загальне вдоволенє. Для Русинів було дуже мило почути звуки рускої церковної піснї в Ряшеві, но і для Ряшева богослуженє се не було без значіня.

Показалось, що в Ряшеві найдесь подостатком співочих сил, що не бракне красних голосів як женьских, так і мужеских, лиш треба би их зорґанізувати і сполучити в товариство. Се і сталось, вже зараз в осени минувшого року завязалось товариство музичне і хоч товариство то ще молоде, то розвиваєсь дуже гарно. Утримує школу співу сольового а хорального, школу гри на фортепянї і инших инструментах, а жизненности своєї і розвою доказало публичними продукціями н. пр. на вечерках Мицкевича і инших, а також при богослуженю в костелї. — Русини радо повитали новозасноване товариство і хоч Русинів-співаків тут (особливо від виїзду контрольора почти п. Присташевского) не богато, приступили в члени товариства музнчного. Першим предсїдателем вибрано совітника краєвого суду Русина п. Ганасевича, а на сей рік сов. суду краєвого п. Дзянота.

На веснї сего року ухвалив Видїл товариства музичного устроїти руске богослуженє, спровадив потрібні ноти, дав их коштом товариства літоґрафувати і в маю розпочав вправи мішаного хору. — Були і сего року великі трудности до побореня, і могло навіть здаватись, що ледво чи удасть ся згадане дїло довести до кінця. Більша бо часть членів хору, самі нові сили, з котрих многим не лучалось і бачити руского богослуженя, а не то, щоб в нїм брати живу участь, а кождий признасть, що як не красні наші піснї і композиції церковні, так трудні до вивченя, а особливо тому, кому се чуже і незнане. Щира однак воля і охота перемогла всї трудности. Завдяки щирим трудам инжиніра п. Кинеля, директора товариства музичного, що з всею щиростію займив ся і заопікував ся справою руского богослуженя, дальше совістній і умістній працї диріґента проф. Чубского, що підняв ся нелегкої задачі вивченя і управи хору та енерґії проф. Гецева, дїло увінчалось пожаданим успіхом. Піднести належить тут і той щирий труд і велику пильність, з якою члени хору, а особливо панї приходили на проби, котрих нераз було і чотири в однім тиждни.

Богослуженє відбулось в недїлю дня 10 н. ст. червня в костелї оо. Бернардинів. Службу Божу відправив Всч. о. Негребецкій, парох з Залїся, при прегарнім співі мішаного хору товариства музичного. Публіка, переважно интеліґенція, численно заповняла просторий костел і уважно прислухувалась пречудно красним нашим пісням церковним, і могла доперва оцїнити красу і по вагу нашого обряду. І справдї без гарного співу в рускій церкві обійтись не може, музика инструментальна співу нїколи не заступить, а тут треба признати, що мішаний хор з п. диріґентом сповняли свою задачу як найкрасше. Звінкі голоси панночок переливались з мужескими повними голосами в прекрасну гармонію і підносили своєю піснею духа побожности зібравших ся вірних. Кожда пісня вийшла вповнї удачно, а вже-ж найкрасше випало відспіванє "Отче наш" комп. Вербицкого і "Вірую", — обі тї піснї випали справдї зовсїм концертово. Се богослуженє руске може товариство музичне сміло зачислити до своїх красших успіхів, бо кождий, хто був на богослуженю мусить признати, що хор, котрий так гарно вивязуєсь з своєї задачі і всї трудности музикальні побороти уміє, має запевнений розвій і успіх.

По богослуженю зібрані не щадили слів похвали. Русинів же ряшівских тронула сердечно та жичливість з сторони польского товариства музичного і уважають за милий обовязок подякувати сим щиро всїм Вп. Паням і Панам, що своєю участью причинилась до сего богоугодного дїла, і так Хвал. Видїлови і єго предсїдателю Вп. совітникови Дзянотови, Вп. директорови товариства п. инжиніру Кинелеви, Вп. п. диріґентови проф. Чубскому, а вкінци Всч. о. ґвардіянови Смяловскому за ласкаве відступленє на сей час костела — а Хв. товариству музичному в Ряшеві, пожелати як найкрасшого дальшого розвою.

Дѣло