Національна академія наук України у середу опублікувала фінальний текст нової редакції "Українського правопису" на своєму офіційному сайті.
Нагадаємо, уряд затвердив новий правопис іще 22 травня. Текст остаточної редакції звідтоді залишався невідомим. Упродовж двох тижнів українські служби поширювали тексти правопису з приміткою, що документ іще перебуває на стадії редакційних правок. Востаннє – у четвер – Міністерство освіти та науки України анонсувало, що текст оприлюднять у понеділок на офіційних сайтах МОН і НАНУ.
Як з'ясував Z, оприлюднений Академією текст точнісінько відповідає тому, котрий іще наприкінці минулого тижня як проект (перепрошуємо, вже проєкт) подавали МОН із Інститутом мовознавства імені Потебні.
Отож, як зазначає у своєму коментарі НАНУ, "реагуючи на виклики мовної практики, сучасна редакція правопису розширила межі використання орфографічних варіантів". "Кожний історичний період розвитку мови має свою варіантну динаміку. Пропонуючи в новій редакції правопису низку орфографічних варіантів, кодифікатори виходили з того, що варіативність – це органічна частина правописного кодексу і тією чи іншою мірою вона притаманна кожній мові на різних етапах її історичного розвитку. Відповідь на те, який з варіантів залишиться в минулому, зможе дати лише майбутнє", – йдеться в ремарці, підготованій на базі інформації Української національної комісії з питань правопису.
Як заявив заступник міністра освіти та науки Максим Стріха, перехідний період для запровадження нових правил триватиме 5 років. Упродовж цього періоду використання старої редакції не буде помилкою.
Стріха також заспокоїв: під час проведення цьогорічного ЗНО – і впродовж наступних 5 років – використовуватимуть ті норми, які не зазнали змін.
Найближчим часом планують видати методичний посібник для вчителів із тлумаченнями.
Наразі у нормативно-правових актах, до внесення змін на підставі запровадження нової редакції правопису, автори змін рекомендують орієнтуватися на Конституцію України. Це, зокрема, стосується написання посади віце-прем’єр-міністр, який, згідно з новою редакцію, має писатися разом.
Пан Стріха резюмував: порівняно з попередньою редакцією 1989 року, український правопис став деталізованішим – кількість параграфів зросла зі 125 до 168.
"Правописи потребують оновлення, щоб врахувати ті зміни, які відбуваються в житті", – зазначив заступник міністра і додав, що в попередній редакції правопису, затвердженій 30 років тому, з очевидних причин не було відповіді, як правильно писати айфон, стартап тощо.
В цілому, за його словами, зміни можна поділити на дві великі групи: обов’язкові та варіативні.
Без варіантів пишемо:
проєкт, проєкція;
плеєр (play+er), конвеєр (convey+er), феєрверк, Соєр, Хаям, Феєрбах;
Дікенс, Текерей, Бекі (без подвоєння приголосних -кк-);
мінісукня, віцепрезидент, ексміністр, вебсайт;
пів хвилини, пів яблука, пів Києва, пів аркуша, пів години, пів відра, пів міста, пів огірка, пів острова, пів ящика, пів ями, пів Європи;
піваркуш, південь, півзахист, півколо, півкуля, півмісяць, півоберт, півовал, півострів;
священник.
Крім того, разом пишемо складноскорочені слова й похідні від них: адмінресурс, Міносвіти, профспілка, Святвечір.
Змінюється написання російських прізвищ: рос. Донской – Донський, рос. Трубецкой – Трубецький. Але в цьому правилі є виняток – Лев Толстой.
Двома варіантами можемо писати:
Вергілій і Верґілій, Георг і Ґеорґ, Гуллівер і Ґуллівер;
аудієнція і авдієнція, лауреат і лавреат (пор. лавр), аудиторія і авдиторія;
кафедра і катедра, ефір і етер, міф і міт, Борисфен і Бористен;
ірій і ирій, ірод і ирод.
Максим Стріха назвав проект ретельно опрацьованим. З його слів, нову редакцію, перш ніж винести на всеукраїнське обговорення, розробляли на десятках засідань, пропозиції підлягали цікавим філологічним дискусіям. Згідно з оцінкою пана Стріхи, затвердження правопису є унікальною подією.
05.06.2019