Перед Різдвом і Новим роком усі касирки в шкоцьких (шотландських, як нам московити підсунули) супермаркетах вдягають на голови якісь зимові прикраси, щоб скидатися на снігурочок, незважаючи на вік. Бо інколи трапляються бабці, що виглядають наче з казки про Снігову королеву.
В супермаркетах фантастичні знижки. Не такі, як у нас, – 10–20%, а цілих 90%! Так що картопля, морква, бруква, пастернак, брюсельська капуста, броколі і т. д. в одну ціну: 5 пенсів за кільо. Себто 2 гривні 80 шагів.
І ніхто не квапиться розкуповувати, всі якось спокійно до тих цін ставляться. Ніхто не волочить по 5 кіля бульби до хати. Хоча був там один, що минулого року таки волочив за давньою ще совєтською звичкою. Але потім схаменувся і зрозумів, що ті знижки не день або два, а з 18 грудня до Нового року. Та є ще одна проблема. Якщо в нас куплена морква може і місяць, і два в холоді простояти, то тут чомусь уже за тиждень починає гнити. Мабуть, тому що вимита.
А ще коли мати спеціальну картку того чи іншого супермаркету, можна отримати знижки й на інші продукти. Крім того, завше в супермаркетах стоїть окрема шафа, де виставлені продукти, термін придатності яких завершується. Там знижки до 50%.
На передноворічний святковий стіл увесь англомовний світ готує индика. У всіх супермаркетах їх до кольору до вибору, і то розмаїтої величини. Шкоція не виняток, тут теж цього добра повно. Причому индики бувають всілякі. Є такі, що все життя провели за ґратами і світу Божого не виділи, а є такі, що менше грішили, і дозволено їм було гуляти на лугах і ласувати кукурудзою. Коштують вони, звісно, дорожче за тих заґратованих.
Хоч я і не належу до англомовного світу, але традицію треба поважати, якщо вже приперся до них в гості. Тож і я купив индика. Такого – середнього, на 3 кіля. Бо і нас троє. А колись вдома мені привезли индика, що мав 36 кіля, і я його зготував теж на Новий рік. Ото було що їсти! Але й гостей було доволі.
Вчора я свого индика замаринував. Нашпіґував часником, натер сіллю, перцем, гірчицею, приправами (які мав, тими натер), запеленав файнютко фольгою, наче коциком, заспівав «люлі-люлі» і сховав до заморозника.
А нинька розігрів братруру до 220 градусів і вставив индика догори пупцем на 20 хвилин без накривки. Відтак скрутив до 180 градусів і пік під накривкою 2 години 20 хвилин. А потім зняв накривку, перевернув индика животом донизу, обклав кислими ябками (бо були) і пік ще 20 хвилин, аби він дістав засмагу, як на хорватському курорті.
Запах по хаті такий стелився, що бідний песьо ледь зі шкіри не вистрибував. Але не про пса ковбаса. Хоча дещо йому таки перепаде.
Тільки ж самотній индик серед столу – це непорядок. Мусять бути і якісь закуски. Тому я напередодні купив свинячу гомілку. Це та, яку в наших крамницях часто обзивають кацапською голяшкою. Зварив її разом з телячим язиком. Гомілку варив три години, язик – дві, додавши моркву, цибулю, пастернак. Чому пастернак? Бо думав, що то петрушка.
Коли то все розварилося, я розколупав усе м'ясо і порізав до нього маленькими шматочками язик. На дно і боки довгастої бритванки виклав шкіру, зверху – м'ясо і залив юшкою з товченим часником. На ранок усе це і без желатину застигло і перетворилося на чудесний сальцесон.
Лосося (500 грамів) замаринував в маринаді, який сам придумав. Ложка помаранчевого соку, ложка віскі, чайна ложечка солі, пів чайної ложечки рідкого меду, чайна ложечка діжонської гірчиці. Усе добре розкалапуцькав і – в холодильник.
Замаринував також каляфйор (цвітну капусту) і печериці.
На пів кіля грибів і пів кіля каляфйорів треба до баняка влити пів літра води, додати 2 ч. л. солі, 1 ч. л. меду, 2 лаврові листочки, 0,5 ч. л. гірчиці, 5 горошин чорного перцю, половину порізаної цибулини і 2–3 зубчики часнику. Все це довести до кипіння і проварити 5 хвилин. Вимкнути вогонь і влити 6 ст. л. яблучного оцту або 4 ст. л. звичайного оцту. Відтак цим гарячим маринадом заливаємо печериці і каляфйори. Фактично за кілька годин уже можна їсти.
Вище я згадав про брукву, кілограм якої коштує перед святами 5 пенсів. Мода на неї прийшла зі Скандинавії, де була улюбленою стравою вікінгів. Вона і в Шкоції дуже популярна, бо ж тут не раз хазяйнували вікінги. Пюре з неї з додатком моркви, масла і трішки підігрітого молока дуже смачне.
Бруква англійською називається «swede» – себто зі Швеції. Шкоти її називають «swedish turnip» (шведська ріпа) або просто «neep». Однак це лише в розмовному варіянті, бо всюди фігурує «swede».
У самих Швеції і Норвегії називають брукву «коренем капусти» – «kålrot», а пюре з неї перетворюється на «kålrabistappe» (пюре з кольрабі), хоча кольрабі, по-нашому калярепа, – зовсім інша городина.
Калярепа теж капуста і теж поважана у Шкоції. Колись у Львові на базарах її можна було часто здибати, зараз рідше. А шкода, бо вона теж смачна, якщо знати, як готувати. Хоча можна й не готувати, а їсти сирою. Бабця розповідала, як німці уплітали сиру калярепу і салєру, наче яблука, а розплачувалися чоколядою і консервами.
Але вернімося до брукви, яку я засмакував аж у Шкоції. Тут вона доволі велика, завбільшки з середню капустину. З неї готують не лише пюре, а й начиняють м’ясом, тушкують, роблять пляцки. Ну і власне – до индика було в нас пюре з брукви.
Але святковий стіл без трунків не був би повним. Алкоголь тут дорожчий, ніж у нас. Найдешевше – але добре – віскі на ячменю, підкуреному торфом, коштує 18 фунтів 40 пенсів за пляшку 0,7 літра. Правда, на летовищі в дюті-фрі можна купити літрову пляшку за 11 фунтів. А вина мають ціну залежно від градусів. Тому завше треба звертати увагу на міцність. Бо є вина і за 2, і за 3, 4 фунти, але й градусів там як кіт наплакав.
Я не купую білих вин, що мають менше 12 градусів, і червоних менше 13. Бо так мені заповіли в Каліфорнії. Але тут ці вина танцюють від 6 фунтів і вище.
Отож я купив португальське Vino verde (зелене вино), воно злегка газоване, Prosecco, іспанську Kava (шампанське) і кілька пляшок новозеландських вин. Усі від 6 до 7 фунтів. Так що буде ще й на Щедрий вечір.
Вступаємо в Новий 2026 рік, який, знову ж таки, мабуть, буде сповнений невідомості, неочікуваності і змарнованих планів. Але ніц нам не зашкодить трішки розслабитися і забутися. Чого всім бажаю.
