в тбіліських двориках занедбаних – шовковиць
достиглий запах – з голосних шовкових
із виноградних ліній алфавіту
із дерев’яних прибудов житла
почнуться нам на кілька днів життя
дощі прив’ялі й втрачені століття
готель в провулку схожий на мізинець
тут вулиці заправлені бензином
пси - прохачі - музики - співаки
у ранішнім дощі завислім над горою
так наче хтось проїхався арбою
по вигладжених каменях міських
ти чуєш ринви спів та піяння курей
і мову мешканців і рипання дверей
грузинок в чорнім одязі жалоби
вони живуть в тих двориках за склом
вони зрослись із внутрішнім двором
із простором шовковиці і втоми
у дворику збираються на ринок
показують на дах – на поржавілу ринву
шовковиця прикрила трьох дітей
сусідка в чорному зіперлась об одвірок
джмелині «дж» їх мови перевірю
і мову їх дощу і мову їх курей
їх вірші – їх закінчення на «швілі»
на «дзе» на «ані» – їх двори просілі
їх вулички криві напівсолодких вин
яке століття? – я себе питаю
коли птахи нічні перелітають
а листя виростає із трави
25.05.2019