Верховна Рада ухвалила закон про державну мову.

 

Верховна Рада на своєму засіданні у четвер ухвалила закон про державну мову.

 

На підтримку закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" (№5670-д) проголосувало 278 народних депутатів.

 

 

 

Закон набуде чинності невдовзі після публікації. При цім низка положень акта, найдискутованіших у сесійній залі, набуде чинності за декілька років. Президент України Петро Порошенко пообіцяв підписати закон без зволікань.

 

Закон підтримали: фракція БПП – 106 депутатів (із 135), "Народний фронт" – 66 депутатів (із 80), Радикальна партія – 21 депутат (із 21), "Самопоміч" – 21 депутат (із 25), "Батьківщина" – 16 депутатів (із 20), "Воля народу" – 7 депутатів (із 19), "Відродження" – 4 депутати (із 24), позафракційні – 37 (із 61). "Опозиційний блок" не дав жодного голосу.

 

278 голосів

 

Як писав Z, у середу в парламенті були тривожні очікування з приводу четвергового голосування. Згідно з нашою інформацією, шанси законопроекту на ухвалення опинилися перед загрозою через те, що низка народних депутатів теперішньої коаліції (БПП і "Народний фронт") почали переорієнтовуватися на Володимира Зеленського. 

 

Голова ВР Андрій Парубій заявляв, що "ведеться дуже системна робота, щоб переконати депутатів не голосувати, не бути, не приходити".

 

Водночас, уже в четвер на засіданні парламенту Парубій мав значно бадьоріший настрій, закликав депутатів до мобілізації, а в бік "реґіоналів" заявляв, що вони даремно сподіваються реваншу. 

 

Парубій і Княжицький після голосування

 

"Сьогодні, у Чистий четвер, ми ухвалюємо ще один доленосний закон для відновлення історичної справедливості, утвердження української ідентичності... Українська держава має державну мову – це українська мова! Ми, український парламент, приймаючи закон про функціонування української мови як державної, виконуємо свій обов’язок", – заявив Парубій.

 

Спікер заявив, що українська мова – це зброя. "Наша наймогутніша! Імперська Росія завжди робила все, щоби вибити її нам із рук. Не вийшло!" – підкреслив він.

 

Після голосування народні депутати виконали у сесійній залі Державний гімн. Заспівував Юрій Тимошенко.

 

В історичному засіданні брали участь екс-Президент Віктор Ющенко та очільник Київської єпархії ПЦУ Філарет

 

Президент України Петро Порошенко привітав народних депутатів з ухваленням закону.

 

"Ухвалення Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» – це справді історичне рішення, яке стоїть поряд з відновленням нашої армії та отриманням автокефалії Православною Церквою України", – заявив Порошенко. 

 

"Українська мова – це символ нашого народу, нашої держави та нашої нації. І я вдячний усім, хто брав участь у розробці, підготовці та реалізації мовного закону, народним депутатам – за голоси «за», та всім українцям за підтримку. Це – ще один надважливий крок на шляху нашої ментальної незалежності", – зазначив Порошенко.

 

Остаточний текст законопроекту наразі не оприлюднено. Голова комітету з питань культури та духовності Микола Княжицький перед голосуванням презентував депутатам остаточну версію проекту, втім, апарат наразі не опублікував її на власному сайті.

 

Водночас, як розповів Z активіст громадського руху "Відсіч", член Експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів Сергій Оснач, члени комітету з питань культури погодилися пом’якшити частину положень у тексті з метою розширити базу підтримки законопроекту в сесійній залі.

 

"Зокрема, йдеться про норму про телебачення, котра передбачає 90% тривалості передач і фільмів українською мовою на загальнонаціональних телеканалах. Фактично, цю норму прибрали ще в першому читанні, залишивши редакцію нинішнього закону про телебачення та радіомовлення (котра передбачає 75%, – Z). Цю норму повертають у текст законопроєкту, але з відтермінуванням на п’ять років", – повідомив Оснач.

 

Сергій Оснач (праворуч) під час четвергової акції під ВР

 

Також комітет відтермінував дату набуття чинності положення про українськомовні версії інтернет-сайтів (законопроект передбачає, що сайти масових медій та інтернет-магазинів зобов’язані мати українськомовні версії сторінок, при тім українська мусить завантажуватися за замовчуванням, а обсяг матеріалів українською мовою мусить бути не меншим, аніж у іншій версії). "Наскільки мені відомо, вирішили відтермінувати на три роки. Була пропозиція – п’ять років, але це, як на мене, абсолютно невиправдане відтермінування. Три роки – ще так-сяк, це прийнятний компроміс задля того, щоб закон був ухвалений", – прокоментував Оснач.

 

Також, згідно з попередньою інформацією, комітет погодився пролонгувати перехідний період для впровадження обов’язкового дублювання тиражів друкованих видань українською мовою. «У цій сфері потрібне законодавче регулювання, так само, як з квотами на радіо і телебачення, – каже Оснач. – Але йде дуже сильний спротив. До спротиву задіяне парламентське лобі. Комітет погодився відтермінувати період переходу, але він мусить бути у прийнятних межах».

 

Зі слів Оснача, комітет ВР також пішов назустріч бізнесу і погодився розширити дозвіл на маркування товарів англійською мовою замість української.

 

Мусимо наголосити, інформація, подана з покликом на пана Оснача, є актуальною станом на вечір середи. Наразі доводиться чекати остаточної редакції закону.

 

 

Мітинг під ВР

 

Законопроект 5670-д містить 60 статей, вносить зміни до понад 50 законодавчих актів та охоплює понад 30 різних сфер суспільного життя. Текст займає понад півсотні сторінок. Згідно з пояснювальною запискою авторів проекту, закон забезпечить комплексний ефект, необхідний для утвердження української мови та захисту прав громадян на отримання інформації та послуг українською мовою.

 

Законопроект забезпечує: знання і застосування державної мови посадовцями та надавачами послуг; іспит з української мови для набуття громадянства; не менше як 90% української мови на загальнонаціональних телеканалах; домінування української мови у сфері культури; не менше як 50% назв газет і журналів українською мовою в точках розповсюдження; не менше  як50% назв книжок українською мовою в книгарнях і видавництвах; українськомовну освіту; курси української мови для дорослих; українські версії сайтів органів влади, інтернет-магазинів та ЗМІ; українськомовні інтерфейси програм і мобільних застосунків; українськомовну рекламу, вказівники, вивіски тощо.

 

Робота над законопроектом розпочалася два з половиною роки тому. Над текстом працювала група із громадських діячів, філологів, правників, політиків, створена при Міністерстві культури. Зважаючи на широкий спектр залученої автури, документ дістав назву "громадського законопроекту".

 

Проект офіційно зареєстрували у Верховній Раді у січні 2017 року під реєстраційним номером №5670. Згодом він трансформувався у новий проект, 5670-д, завдяки компромісу між авторами альтернативних законопроектів.

 

На першому читанні з тексту законопроекту вилучили найдискутованіші норми – а саме, про інститут мовних інспекторів та мовне інспектування.

 

Водночас, проект закону зберігає посаду уповноваженого із захисту державної мови (котрий мав би бути керівником над мовними інспекторами), а до його функцій зараховує "контроль за дотриманням стандартів державної мови з застосуванням державної мови".

 

Автори проекту також погодилися зменшити число пропонованих для створення нових державних інституцій. Так, замість Центру української мови та Термінологічного центру української мови буде Національна комісія стандартів державної мови.

 

25.04.2019