Епопея з законом про державну мову входить у фазу кульмінації. У Чистий четвер, 25 квітня, Верховна Рада голосуватиме за законопроект №5670-д уже в остаточній редакції.
Дилема стоїть тривіально, як у приказці: або пан або пропав. Або парламент ухвалює закон, який є одним із найочікуваніших для цього скликання ВР, – і ухвалює його за якусь мить до розпаду такої-сякої, але проукраїнської більшості. Або ж законопроект зазнає провалу, його «виносять за дужки», кажучи словами Дмитра Разумкова, і тоді для унормування статусу української мови доведеться чекати наступної нагоди – котра, вірогідно, випаде не скоріше від нового виборчого циклу.
Закон чекав своєї черги довго: «бо не на часі», «бо вибори»… Аж поки не уперся об нові (чи такі нові?) «бо»: бо не треба розколювати суспільство, бо не треба нікого ні до чого примушувати. Бо частина політичного істеблішменту уже лаштується працювати із новообраним Президентом, котрий у нинішньому становищі української мови проблеми не бачить.
Верховну Раду постійно доводиться переконувати підтримати державну мову
Перед голосуванням під стінами Верховної Ради збирається мітинг на підтримку законопроекту №5670-д – заповідається перша за тривалий час велелюдна демонстрація без політичного окрасу. Тепер закон – уже таки на часі.
Депутат-екстрем
Верховна Рада розпочала розглядати у другому читанні законопроект «Про забезпечення функціонування української мови як державної» ще два місяці тому, 28 лютого. Проект №5670-д дискутують у сесійній залі вже 13 пленарних днів, із незначними відступами на розгляд інших питань.
За цей час народні депутати обговорили 2065 поправок. Жодна з них не була схвалена.
Героями цих двох місяців стали кілька народних депутатів із «Опозиційного блоку», котрі попросту завалили своїми поправками парламентський комітет з питань культури та духовності на чолі з Миколою Княжицьким, – Нестор Шуфрич, Василь Німченко, Михайло Папієв. На кожному засіданні вони багаторазово брали слово, не надто силкуючись бути оригінальними.
Втім, іноді оригінальність таки фонтанувала… У вівторок під час дискусії Шуфрич сказав, що вимагання української мови в транспорті може обернутися трагедіями. «Є багато життєвих прикладів, – сказав Нестор Іванович, – коли використання державної мови може ускладнити спілкування між громадянами всередині транспортного засобу. До речі, це може стати і причиною небезпеки в разі екстремальних ситуацій».
Микола Княжицький – завсідник трибуни іще з лютого
Учора ввечері Верховна Рада залишила собі для розгляду ще два десятки правок, аби повернутися до них у четвер уранці – у час, найсприятливіший для голосувань у парламенті.
«У четвер ми продовжимо над ними роботу, і буквально о 10:30 Верховна Рада України може перейти вже до фінального остаточного історичного голосування», – анонсувала напередодні віце-спікер парламенту Ірина Геращенко.
Напередодні голова ВР Андрій Парубій повідомив: перед голосуванням парламентський комітет з питань культури систематизує всі поправки і запропонує фінальний текст проекту. «Цей документ ще перед голосуванням буде і вивішений на сайті, і розданий кожному народному депутату, щоб кожен, хто є в залі, твердо знав, за які саме положення ми голосуємо», – пояснив Парубій.
Чи стане голосів?
Голова ВР також заявив про те, що успішному розгляду законопроекту намагаються завадити. «Ведеться дуже системна робота, щоб переконати депутатів не голосувати, не бути, не приходити», – повідомив Парубій.
Як розповіли Z власні джерела, шанси законопроекту на ухвалення опинилися перед загрозою через те, що низка народних депутатів теперішньої коаліції (БПП і «Народний фронт») почали переорієнтовуватися на Володимира Зеленського. Зокрема, йдеться про «мажоритарників» із російськомовних регіонів, котрі наразі перебувають у БПП, та однодумців Арсена Авакова, котрі належать до «Народного фронту».
Михайло Папієв застрашує глядачів
Нагадаємо, що розгляд законопроекту №5670-д під час першого читання був далеко не простим. Тоді, в жовтні минулого року, перед народними депутатами лежало чотири законопроекти, при тім один із них дуже активно лобіювала фракція БПП.
Блок Порошенка згодився підтримати проект №5670-д за умови, що текст до другого читання відшліфують. «Будемо наполягати, щоб недолугі речі з цього закону викинути», – заявляв депутат БПП Ігор Гринів. Кнопки «за» натиснув 261 народний депутат.
Варто нагадати, що Блок Порошенка остерігався закону, вважаючи, що цей акт може нашкодити шансам Президента переобратися на другий термін. Перед першим читанням політтехнолог Олег Медведєв опублікував колонку, в котрій написав, що такий закон змобілізує проросійський електорат на виборах, тому слід почекати декілька років.
Під час виборчої кампанії закону так і не прийняли. Але вибори минули. Ввечері 21 квітня, після оголошення результатів екзит-полів, Петро Порошенко заявив, що він пишається здобутками у мовній сфері і матиме за честь підписати закон про функціонування державної мови.
«Якщо Верховна Рада наступного тижня ухвалить закон про мову, я буду щасливий і гордий, що саме я, як Президент України, буду мати змогу його підписати, і точно підпишу», – заявив Порошенко.
Почекати ще пару років
У середу, 24 квітня, парламентський комітет з питань культури провів засідання, під час котрого скоригував низку позицій законопроекту. Як стало відомо Z, члени комітету погодилися пом’якшити частину положень у тексті з метою розширити базу підтримки законопроекту в сесійній залі.
Активіст громадського руху «Відсіч», член Експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів Сергій Оснач розповів Z, що комітет погодився відтермінувати час набуття чинності низки норм проекту.
«Зокрема, йдеться про норму про телебачення, котра передбачає 90% тривалості передач і фільмів українською мовою на загальнонаціональних телеканалах. Фактично, цю норму прибрали ще в першому читанні, залишивши редакцію нинішнього закону про телебачення та радіомовлення (котра передбачає 75%, – Z). Цю норму повертають у текст законопроєкту, але з відтермінуванням на п’ять років», – повідомив Оснач.
Акція за захист української мови
Також комітет відтермінував дату набуття чинності положення про українськомовні версії інтернет-сайтів (законопроект передбачає, що сайти масових медій та інтернет-магазинів зобов’язані мати українськомовні версії сторінок, при тім українська мусить завантажуватися за замовчуванням, а обсяг матеріалів українською мовою мусить бути не меншим, аніж у іншій версії). «Наскільки мені відомо, вирішили відтермінувати на три роки. Була пропозиція – п’ять років, але це, як на мене, абсолютно невиправдане відтермінування. Три роки – ще так-сяк, це прийнятний компроміс задля того, щоб закон був ухвалений», – прокоментував Оснач.
Також, згідно з попередньою інформацією, комітет погодився пролонгувати перехідний період для впровадження обов’язкового дублювання тиражів друкованих видань українською мовою. «У цій сфері потрібне законодавче регулювання, так само, як з квотами на радіо і телебачення, – каже Оснач. – Але йде дуже сильний спротив. До спротиву задіяне парламентське лобі. Комітет погодився відтермінувати період переходу, але він мусить бути у прийнятних межах».
Зі слів Оснача, комітет ВР також пішов назустріч бізнесу і погодився розширити дозвіл на маркування товарів англійською мовою замість української.
Загалом, згідно з оцінкою пана Сергія, більшість поправок у той чи інакший спосіб мали на меті зірвати розгляд проекту. «Значну частину поправок внесли депутати «Опозиційного блоку», маючи на меті або повну профанацію, або повну нівеляцію закону. Їм ішлося про новий закон Ківалова-Колесніченка. Це було зроблено для того, щоб, по-перше, відтягнути ухвалення закону, по-друге, показати своїм виборцям, що вони боролися проти закону», – оцінює експерт.
«В цілому, суть і дух закону зберігаються, – підсумовує Оснач. – Важливо, щоб у Верховній Раді знайшлися голоси для того, щоб ухвалити нарешті цей закон. Це буде важливим запобіжником від зросійщення. І дуже потужним сигналом команді, яка не зовсім розуміє значення державної мови. Якщо ми матимемо цей закон, то ті здобутки, яких ми досягли за минулі п’ять років, буде важче повернути назад».
Сергій Оснач підтверджує, що частина народних депутатів почала виходити у Верховній Раді з-під контролю фракцій. «Але я вірю, що депутатам вистачить здорового глузду проголосувати за цей історичний закон, який визначить майбутнє України навіть не на роки, а на десятиліття вперед», – підсумовує експерт.
Без інспекторів, але з контролем
Законопроект 5670-д містить 60 статей, вносить зміни до понад 50 законодавчих актів та охоплює понад 30 різних сфер суспільного життя. Текст займає понад півсотні сторінок. Згідно з пояснювальною запискою авторів проекту, закон забезпечить комплексний ефект, необхідний для утвердження української мови та захисту прав громадян на отримання інформації та послуг українською мовою.
Законопроект забезпечує: знання і застосування державної мови посадовцями та надавачами послуг; іспит з української мови для набуття громадянства; не менше як 90% української мови на загальнонаціональних телеканалах; домінування української мови у сфері культури; не менше як 50% назв газет і журналів українською мовою в точках розповсюдження; не менше як50% назв книжок українською мовою в книгарнях і видавництвах; українськомовну освіту; курси української мови для дорослих; українські версії сайтів органів влади, інтернет-магазинів та ЗМІ; українськомовні інтерфейси програм і мобільних застосунків; українськомовну рекламу, вказівники, вивіски тощо.
Робота над законопроектом розпочалася два з половиною роки тому. Над текстом працювала група із громадських діячів, філологів, правників, політиків, створена при Міністерстві культури. Зважаючи на широкий спектр залученої автури, документ дістав назву «громадського законопроекту».
Проект офіційно зареєстрували у Верховній Раді у січні 2017 року під реєстраційним номером №5670. Згодом він трансформувався у новий проект, 5670-д, завдяки компромісу між авторами альтернативних законопроектів.
На першому читанні з тексту законопроекту вилучили найдискутованіші норми – а саме, про інститут мовних інспекторів та мовне інспектування.
Водночас, проект закону зберігає посаду уповноваженого із захисту державної мови (котрий мав би бути керівником над мовними інспекторами), а до його функцій зараховує «контроль за дотриманням стандартів державної мови з застосуванням державної мови».
Автори проекту також погодилися зменшити число пропонованих для створення нових державних інституцій. Так, замість Центру української мови та Термінологічного центру української мови буде Національна комісія стандартів державної мови.
25.04.2019