“Емоційна, щира і структурно досконала” : у Львові відбулася світова прем'єра нової симфонії Сергія Леонтьєва
Львівський органний зал вкотре підтвердив свій статус осередку сучасної української академічної музики, ставши майданчиком для світової прем’єри нової симфонії Сергія Леонтьєва, написаної на замовлення Львівського органного залу. Вона відбулася 18 жовтня в межах концерту "Нова симфонічна музика".
Програма поєднала в собі різнопланові твори – Концерт для скрипки з камерним оркестром латвійського композитора Петеріса Васкса та Симфонію Леонтьєва.
Контраст між творами зробив програму цікавою і багатогранною, дозволивши слухачеві пережити подорож від інтимної медитації до широкої, яскравої емоційної панорами сучасної симфонічної музики.
"Моя мета – дати поживу для душі"
Вечір відкрив скрипковий концерт "Далеке світло" Петеріса Васкса у виконанні солістки Лесі Дерменжі та струнної групи оркестру Луганської обласної філармонії під орудою Івана Остаповича.
Латвійський композитор Петеріс Васкс в одному з інтервʼю сказав, що, на його думку, кожен щирий композитор прагне знайти вихід із кризи свого часу – шлях до утвердження, до віри. Через музику він намагається показати, як людство може подолати свою руйнівну пристрасть до самознищення. Якщо йому вдається знайти промінь надії, він ділиться ним зі світом, адже це і є його покликання. У радянський період Васкс зазнав утисків через свої переконання та художні погляди, що не відповідали панівній культурній доктрині. Проте в останні роки його творчість здобула широке міжнародне визнання.
Концерт для скрипки та струнного оркестру "Далеке світло" (“Tālā gaisma”) Васкса, написаний у 1996–1997 роках, є одним із найвизначніших творів композитора. Його не раз використовували в балетних постановках.
Складається враження, що успіх "Далекого світла" пов’язаний не лише з його осяйними сторінками та прагненням до емоційного очищення, а й із поєднанням особистого й універсального змістів. Це історія становлення митця у ворожому соціально-політичному середовищі, крихкості й самотності творчої особистості, переплетеної з досвідом композитора. “Більшість людей сьогодні більше не мають віри, любові та ідеалів. Духовний вимір було втрачено. Моя мета – дати поживу для душі… "Далеке світло" – це ностальгія з відтінком трагедії: спогади дитинства і сяючі зорі, що знаходяться за мільйони світлових років”, – говорив про твір композитор.
Важливе місце у творчості Васкса займають мотиви та інтонації латвійського фольклору – не прямі цитати, а звукові сполучення з глибинного генетичного коду культури, що пробуджують у слухачів певну впізнаваність. Скрипковий концерт складається з п’яти частин, які виконуються без довгих пауз. Твір починається з чотири piano і ледь помітного поступового підсилення, вводячи слухача в глибокий медитативний стан, що переростає в експресію. Мелодії чергують стан між спокоєм та напругою, створюючи враження внутрішнього пошуку й прагнення до недосяжного.
Виконання твору вимагає від соліста та оркестру високого рівня технічної й емоційної виразності: скрипаль моделює палітру від інтроспективних інтонацій до експресивних кульмінацій, оркестр підтримує ці зміни. На концерті у Львівському органному залі і солістка Леся Дерменжі, і оркестр Луганської обласної філармонії впоралися з усіма викликами на відмінно: солістка вправно оперувала звуковим діапазоном від майже нечутної вібрації тиші до напружених кульмінацій, оркестр виступив рівноправним партнером у розкритті драматургії твору.
Слухач як режисер
Другим номером програми стала Симфонія українського композитора Сергія Леонтьєва, написана на замовлення Львівського органного залу. У нещодавньому інтервʼю композитор зазначив, що слухачеві не обов’язково знати сюжет заздалегідь – емоції виникають безпосередньо через музику. Він створює образи, які кожен сприймає по-своєму: для когось це кадри з фільму, для когось – особисті переживання чи сни. Музика відкриває простір для уяви.
У музичних творах Сергія Леонтьєва оркестр постає як палітра художника, через яку він оперує кольорами-характерами, відтінками-тембрами та мазками-штрихами. Водночас він майстерно тримає форму, щоб кожен твір звучав цілісно й органічно. Такий баланс між емоційністю та структурою, спонтанністю та строгістю відображає його досвід роботи над музикою для кіно.
Щоб зрозуміти симфонію композитора, варто зважати на його бекґраунд: Сергій Леонтьєв — автор музики до художніх, документальних та анімаційних фільмів і наукових статей про композицію в ігровому кінематографі. Він навчався у Ігоря Стецюка, Алли Загайкевич, Річарда Белліса, Евана Еванса, Майкла Прайса; відвідував майстеркласи Александра Деспла, Денні Ельфмана, Гаррі Грегсона-Вільямса, Джона Пауела, Ейтора Перейри та Едуарда Артемʼєва. Його доробок охоплює камерно-інструментальні та симфонічні твори, хорові мініатюри, електроакустичну й естрадну музику, а твори композитора виконують в Україні, США, Канаді, Франції, Італії, Австрії, Німеччині, Польщі, Литві та Китаї.
Світова прем’єра Симфонії засвідчила тонке відчуття сучасного слухача: музика Леонтьєва жива, емоційно насичена й водночас зрозуміла. Це було видно, коли залунали перші такти симфонії – публіка помітно оживилася після зосереджено-медитативного концерту Васкса.
Оркестр під керівництвом Івана Остаповича демонстрував точність та енергію – від драматичних блоків і потужних гармоній до прозорих ліричних пасажів; кожна частина симфонії вибудовувала яскравий образ і здобувала логічний розвиток. Дириґент тонко розкрив драматургію твору, а Академічний симфонічний оркестр Луганської обласної філармонії звучав злагоджено й натхненно.
Симфонія Леонтьєва стала свіжою сторінкою в історії української музики: вона емоційна, щира і водночас структурно досконала. Вечір нової музики у Львівському органному залі став переконливим доказом, що сучасна українська музика здатна одночасно захоплювати емоційно, вражати технічно і тримати увагу слухача від першого до останнього звуку. Концерт залишив відчуття глибокого естетичного задоволення та надихнув на подальше знайомство з сучасними українськими композиторами.
Текст: Наталія Кушик, наукова співробітниця Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові
Фото: Олександр Кириловець
25.10.2025