Здається, у Харкові знають рецепт того, як зацікавити класичною музикою широку аудиторію. Вже вдруге тут відбувся Kharkiv Music Fest, центральною особою якого цьогоріч – Вольфганг Амадей Моцарт. А це означає, що всюди звучить він і, не лише з рінґтонів мобільних телефонів, які забули вимкнути на концертах. І бешкетно підморгує з паперових горняток для кави та пляшок пива, звареного зумисне до фестивалю.
Я не бувала раніше у Харкові, тож він асоціювався у мене перш за все з «харківськими» в театрах Львова (починаючи від Олега Стефана, Андрія Водичева та інших). А ще свого часу багато начулася від світлої пам'яті Ірини Горбенко-Коваль – першого завліта тодішнього Театру юного глядача (тепер – Перший театр), дитинство та юність якої минули у Харкові. «Знаєте, це був дуже гарний час. Коли мені на душі важко, я повертаюся спогадами у минуле. Було надзвичайно багато цікавих людей: письменників, артистів, художників. Навіть у школі я сиділа за однією партою з Ольгою Панч, зі мною вчилася Оксана Косіор, діти Любченка. Багато у нас було цікавих учителів. Усе було чудово до ‘30-х років. Але мої дитячі спогади зберігають якісь абсолютно несподівані речі: наприклад, якийсь час у Харкові було дуже багато китайців, вони були чомусь дуже бідні. Й, намагаючись вижити, робили різні іграшки: які то були гарні іграшки з гофрованого паперу! Що вони тільки не виробляли: ліхтарики, віяла, м’ячики. Усе моє раннє дитинство осяяне цими іграшками…
У Харкові я пережила окупацію. Знаєте, після цього два роки не могла спати, такими важкими були спогади. Навіть не віриться, що так швидко вдалося відбудувати ці руїни. Харків був унікальним містом, там люди жили вражаючої доброти. Незважаючи на те, що моїх батьків було арештовано, мене підтримували усі вчителі і зробили усе, щоб я могла завершити навчання у своїй школ», – розповідала пані Ірина «Поступу».
Брифінг з нагоди відкриття Kharkiv music fest
Чесно кажучи, не було коли уявляти паперових ліхтариків та шукати героїв Жадана, бо програма цьогорічного Kharkiv Music Fest дуже насичена. А ще хотілось бути відкритою і сприймати усе з чистого листа. Харків мені відкрився, як місто людей, які готові прилітати з-за океану, аби творити таке місто, в якому буде не соромно зізнаватись, що ти слухаєш класику. І тих, хто готовий фінансово підтримати таку ініціативу. Очевидно, що це не муніципалітет. Співзасновниками Kharkiv Music Fest є його президент Сергій Політучий – засновник і президент Групи компаній «Фактор», Ігор Тулузов – заступник директора ХНАТОБу ім. М. Лисенка та артистичний директор Станіслав Христенко – всесвітньовідомий піаніст та диригент, артист компанії «Steinway & Sons», який зробив неоціненний подарунок для рідного міста. Колись ще 11-річним хлопчиком він мав свій перший концерт у філармонії, а 23 березня цього року презентував у відновленому великому залі Харківської філармонії розкішний концерт «Viva Mozart!» фестивального оркестру зі солістами: музикантами головних симфонічних оркестрів Австрії, Грузії, Німеччини, Польщі, Чехії та України. Треба було бачити, з яким теплом і захопленням на неформальній зустрічі Фестивального клубу визнаний музикант розповідає про історію запрошення того чи іншого виконавця. Який він щасливий, що вдалось зібрати найкращих!
Харківська філармонія, в якій колись був старий оперний театр
Фаворитка аудиторії цього вечора – неймовірна скрипалька Марія Бедер-Кубіцек з Австрії каже, що вперше прилетіла в Україну й вражена тим, що побачила, адже уявляла собі, що її зустрінуть сірість та втомлені, похмурі обличчя. «Колись мала концерт в Москві й зараз, порівнюючи, можу сказати, що в Харкові набагато привітніші люди, всі такі усміхнені та щирі», – ділиться враженнями музикантка. Серед солістів концерту-відкриття Kharkiv Music Fest, окрім Марія Бедер-Кубіцек: Вацлав Дворжак (Чехія), Натія Мдінарадзе (Грузія), Володя Микитка (Німеччина), Хрістіне Хрістіанус (Німеччина), Агата Шимчевська (Польща), Валерій Апостол (Одеса), Мирослава Которович (Київ), Олена Кущій (Харків), Леонід Попов (Одеса). Диригував наш Юрій Бервецький – диригент Львівської Національної Опери, який (як поділився в межах того ж Фестивального клубу куратор фестивального оркестру Олександр Пірієв) на щастя не мав годинника, бо після закінчення концерту до його від’їзду залишилось лише півгодини.
Диригує заслужений артист Юрій Бервецький
Коли людина щось любить і самовіддано віддається своїй справі, як Станіслав Христенко, то це впливає й на усіх, хто перебуває «в полі тяжіння». Наприклад, музиканти головних симфонічних оркестрів з терпінням та уважністю проводять майстер-класи для учнів музичних шкіл, вчать-бавляться з маленькими учасниками Amadeus camp, як от Мирослава Которович, яка буквально перед інтерсіті до Києва смичком загадує їм голоси різних тваринок. Майстер-клас Агати Шимчевської був цікавим і людям без жодної музичної освіти, як приклад вмілої подачі інформації, заглиблення в тему і живого, доступного спілкування в діалозі з юним талантом. Власне просвітницькі програми є одним із пріоритетних напрямків Kharkiv Music Fest. В інтерв'ю Станіслав Христенко часто згадує, що йому імпонує бум на музичну освіту в країнах Азії, адже заняття музикою є ознакою духовного розвитку й не має значення, що невеликий відсоток потім стане професіоналами.
Amadeus сamp цього року відбувається вперше, і є спільний проектом фестивалю та Honey Music Studio. Проект ставить собі за мету виховання майбутніх поціновувачів класичної музики – меценатів та інтелектуальної еліти, здатної змінювати суспільство, дати дитині спектр можливостей для розвитку і пізнання, а також розкрити її креативність через музичне мистецтво. В програмі табору: знайомство та оволодіння азами гри на музичних інструментах, ансамблеве музикування та спів, уроки хореографії та акторської майстерності, унікальні зустрічі з українськими та зарубіжними зірками класичної музики – гостями Kharkiv Music Fest, екскурсії та майстер-класи, музична вистава, як підсумок. Все це в невимушеній, затишній атмосфері, де Моцарт – друг і навіть брейк-данс – під його музику. Білявий хлопчик Ярослав розповідає, що живе в Голландії і, гостюючи у бабусі з дідусем, відвідує Amadeus Camp. Здається, йому в Харкові подобається.
Маленькі виконавці Моцарта - учасники Amadeus camp
Для організаторів Kharkiv Music Fest важливим є, щоби класична музика виходила й за межі консерваторій, філармоній, оперних театрів. Окрім Amadeus camp та майстер-класів для юних музикантів, в програмі фестивалю: музичний лекторій Amadeus talk – цикл безкоштовних лекцій-концертів для широкої аудиторії, проект Art piano – розписані художниками фортепіано в різних локаціях міста, за прикладом «Play me, i’m yours», вже згадуваний Фестивальний клуб – можливість неформального спілкування з гостями, музикантами та організатором за чаєм, оперні флешмоби на найнесподіваніших майданчиках за участі солістів та музикантів Харківського національного театру опери та балету ім. М. Лисенка.
А ще цього року в рамках Kharkiv music fest відбувся важливий захід, який фактично відкривав його – Kharkiv music forum, в межах якого в перший день фестивалю були проартикульовані стрижневі питання та проблеми, зокрема: важливість взаємодії бізнесу та професійного, музичного середовища, актуальність закону про меценацтво, проблеми артистичного менеджменту, досвід міжнародної співпраці, популяризація класичної музики в медіа, фестивальних рух в Україні. Модерувала дискусії кураторка форуму Анна Ставиченко. Серед спікерів – Михайло Швед (Львівська національна опера), Євген Лавренчук (Одеський національний академічний театр опери і балету), Галина Григоренко (Open Opera Ukraine), Ольга Стельмашевська (журналіст, спеціаліст зі зв'язків з громадськістю у галузі культури) та багато інших цікавих доповідачів. На жаль, не приїхали заявлені у програмі Іван Остапович та Тарас Демко з Львівського органного залу, досвід перетворення якого був би цікавим присутнім.
Я не знаю, чи може класична музика зацікавити умовних «боксерів зі спальних районів» з текстів Сергія Жадана. Але безумовно, що присутність такого фестивалю і усіх супровідних заходів є потрібною Харкову – місту, з якого вийшло стільки талановитих людей. Kharkiv music fest вже проявив себе, як поштовх для нього, а не просто звіт. Класична музика вміє об’єднувати, з нею ти, як сказав хтось на форумі – серед людей, а разом з тим наодинці зі собою. В Харкова є потенціал бути не лише містом з таксі біля вокзалу з написами: «граница» та велетенською консервою радянської атмосфери. Є люди, які хочуть і можуть інше. Й, можливо, через роки білявий хлопчик Ярослав теж приїде в це місто щось творити.
Світлини Анастасії Канарської
31.03.2019