Зауваження над розвитком погоди в Галичині

І.

 

В Галичині, як і в інших місцях земної кулі, на утворення погоди головний вплив мають циклони то антициклони. Це є великі вихорі з поперечником в декілька сотень кілометрів. Насуваються вони з південного та північного заходу і заходу. З кожного напрямку і в ті чи інші пори року, підчас свого насування, вони різноманітно впливають на утворення мінливої місцевої погоди. Циклони і антициклони приносять холодне або тепле повітря, вільготне і сухе; утворюють вітри тощо.

 

Циклони збудовані так, що тиснення повітря менше в середині ніж навколо, тому вітри в них дують з боків до середини (від більшого тиску в місця з меншим тиском) в напрямі проти годинникової стрілки (із сходу на північ, з півночі на захід, із заходу на південь, з півдня на захід). — На утворення різного тиснення повітря впливає його температура; в середині циклонів скупчується більш тепле, тому розріджене повітря з пониженим тиском. Утворення циклонів відбувається в місцях зустрічі потоків теплого та холодного повітря різного напряму. Один потік вдаряється об другий і величезні маси повітря в місці вдару повертаються під певним кутом, рівночасно набувають напрям руху вперед, а також навколо свого центру. В такий спосіб утворюються циклони.

 

Антициклон теж вихор, відмінний від циклона тим, що в центрі має скупчення холодного повітря а в зв'язку з цим збільшений його тиск. Маси повітря в антициклоні рухаються відворотно відносно циклона. Вітри в них дують від центру до країв, тобто від місць із збільшим тиском повітря в місця зі зменшеним тиском.

 

Циклони характеристичні збільшенням хмарности і опадів, а також потеплінням; антициклони мають відворотні властивості.

 

Головні шляхи, по яких рухаються циклони і антициклони, це на схід, північний та південний схід.

 

Найбільший вплив на погоду Галичини утворюють ті циклоничні системи, що насуваються з південного заходу, заходу, півдня і північного заходу. Північні системи в більшости випадків не досягають своїми центрами Галичини, тому не можуть безпосередньо розвивати той чи інший тип властивої їм погоди. Циклони, що насуваються з півночі, займають великі терени европейської частини кол. Росії і своїми крайніми ізобарами (ізобари — лінії, щo з'єднують на мапі місця з однаковим тиском повітря) іноді досягають карпатських гір. В більшости північні циклони зсуваються на схід і північний схід, але іноді під натиском новоутворених на півночі антициклонів або циклонів шлях їх відхиляєть ся більше на південь. Коли в цей час над Балканським півостровом є антициклон, що поволі рухаєть ся, то на терені дотику циклона і антициклона утворюється погода, характеристична для місцевости, де є значна різниця між атмосферним тисненням. Зближення ізобар в таких місцях з різним барометричним тиском, значно посилює вітер; взимі коли є шар снігу, розвиваються низові хуртовини, поземки, що засипають снігом значні залізничні дільниці і безрейкові шляхи. Вітри досягають сили 15—22 метрів швидкости в секунду і можуть тривати декілька днів (З—5). Вітер і сніжні засипи такої сили були на терені Галичини в 1940—41 р., в цей час 3 дні не працювала залізниця, не їздили потяги, бо сніг місцями досягав 3—3,5 метра висоти.

 

Головний шлях, по якому рухаються північні циклони — східній вони переважно ховаються за Уральськими горами і Каспійським морем, але рівнобіжно із зсуванням на схід вони відхиляються на південь і своїми крайніми частинами досягають Галичини і можуть відкладати незначні опади. Можуть бути зворотні явища, коли над Балканським півостровом є циклон, а з півночі до Галичини наближається антициклон, що рухається на схід вздовж Карпатських гір. Тоді в місці дотику циклона і антициклона посилюється вітер, що дує від ізобар з більшим тиском повітря до ізобар з меншим тиском: посилюються поземки і хуртовина. Балканські циклони на терені Галичини іноді утворюють значні снігопади.

 

[Львівські вісті, 17.03.1944]

 

17.03.1944