Умова

заключена дня 1. лютого 1919 у Львові межи повновласниками Державного Секретаріяту Західноукраїнської Народньої Републики, уповажненими письмом з дати Станіславів 15. січня 1919: Др. Стефаном Томашівським, Др. Володимиром Охримовичем і Др. Львом Ганкевичем — іменем української воюючої сторони, та делєґатами Правлячої Комісії: Др. Владиславом Стесловичем, Зиґмунтом ґр. Лясоцьким, Александром ґр. Скарбком, інж. Артуром Гавснером, і Др. Адамом Глажевським — іменем польської воюючої сторони в справі усталення засад обопільного трактовання ранених, полонених та інтернованих.

Обі сторони заявляють, що безпроволочно по підписанню сеї умови будуть видані зарядження, силою яких обі воюючі сторони, виходячи з засади безоглядного береження міжнародного воєнного права, себто засад женевських і гаґських конвенцій, перестрігати-муть слідуючих, спільно умовлених постанов що до трактовання ранених, полонених та інтернованих.

Арт. 1. Ранені.

а) У військових приказах мають бути від часу до часу, пригадувані приписи женевських і гаґських конвенцій, нормуючі трактовання ранених і полонених на полі битви.

б) Раненим і хорим полоненим має бути запевнена належна опіка лікарська та реліґійна по обряду ранених.

в) В місцевостях, де находять ся у шпиталях ранені і хорі полонені, мають бути видавані сталі лєґітимації жіночим комітетам другої народности з правом відвідувати хорих і ранених та доставляти їм поживи, убрань, лєктури і т. п.

Арт. II. Полонені.

а) В таборах полонених мають бути офіцири відділені від мужви.

б) Полонені офіцири удержують ся самі й побирають в ранґах віл хорунжого до сотника включно по 500 К. місячно, штабові офіцири по 800 К. місячно; полонена мужва дістає повне удержання та титулом причинків по 30 кор. місячно.

в) Полоненим воякам має бути доставлена в міру потреби одіж та обув.

г) Усім полоненим офіцирам та воякам треба уможливити ведення переписки зі своїми родинами.

ґ) Нездібні до військової служби полонені мають бути вимінювані по нормам, обнятим додатковою умовою — яка має бути заключена між обома воюючими сторонами.

Арт. III. Інтерновані.

а) Інтерновання треба обмежити до цілком виїмкових випадків, іменно до тих, в яких заходить оправдане побоювання, що дана особа може ділати на шкоду армії. Всі инші інтерновані доси мають бути безпроволочно випущені на волю, евентуально — на скілько їх місце осідку лежить на тіснійшім операційнім терені — конфіновані.

б) Приміщення інтернованих має бути відповідно приспособлене; евентуальні літні бараки замінені зимовими мешканями.

в) При розміщенню інтернованих у таборах треба брати на увагу степень інтеліґенції зглядно образовання.

г) Харч в таборах інтернованих має відповідати що найменше військовій харчовій рації.

ґ) Інтернованим треба забезпечити відповідну опіку лікарську та реліґійну по їх обряду.

д) Мають бути видані прикази що до береження чистоти в таборах інтернованих.

е) Інтернованим мають бути виплачувані денні грошеві причинки 3—5 К., відповідно житєвій стопі інтернованого і місцевим відносинам.

ж) В місцевостях, де находять ся табори інтернованих, мають бути видавані сталі лєґітимації жіночим комітетам другої народности з правом відвідувати інтернованих та доставляти їм безпосередно поживи, убрань, лєктур і т. д.

Арт. IV.

Обі сторони поручають береження засади, що ні полонені ні інтерновані не будуть в тім характері трактовані як переступники.

Арт. V.

Повертаючих з давних фронтів вояків, т. зв. гаймкерерів не можна задержувати як полонених; їх можна трактувати що найбільше як цивільних інтернованих, при приноровленню до них приписів арт. 11. букви ґ).

Арт VI.

Брання закладників має бути обмежене до тіснійшого простору воєнних операцій і то лише на час необхідности.

Арт. VII.

а) Всім особам, які остають, що правда, на волі, одначе заскочені воєнними випадками, відтяті від звичайного місця осідку, має бути уможливлений поворот до свого місця замешкання.

б) В тій ціли власти, під якими остають такі особи, мають доставити їм безплатно карт їзди зелізницею до границі, відповідного завдатку в готівці на кошти дороги та лєґітимацийних документів.

Арт. VIII.

Всі видатки і завдатки, вичислені в арт. II. буква б) і в) в арт. III. буква е) і арт. VIII. буква б), відповідно у документовані, мають бути подані обома сторонами до обопільного розрахунку і до звороту евентуальної надвижки.

Арт. IX.

В місци осідку українського правительства і в місци осідку польського правительства може перебувати уповажнена делєґатка Червоного Хреста з другої сторони для опіки над полоненими.

Арт. X.

Обі сторони будуть вести евіденцію полонених, ранених і інтернованих та відповідні викази будуть пересилати собі обопільно що найменше раз у місяць.

Арт. XІ.

Ориґінал отсеї умови списуєть ся в двох мовах: українській і польській.

Текст її буде оголошений зараз по підписанню в урядових дневниках обох сторін.

Арт. XII.

Приписи сеї умови входять в життя з хвилею її підписання.

Dr. Władysław Stesłowicz m. p.

Zygmunt Lasocki m. p.

Dr. Aleksander Skarbek m. p.

Dr. Adam Glażewski m. p.

Artur Hausner m. p.