Міжнародний фестиваль барокової музики KYIV BAROQUE FEST-2024: 14.11 – 22.11
Kyiv Baroque Fest – новий початок довгоочікуваної історії. Відтепер Національна філармонія України у партнерстві з Open Opera Ukraine та Національним будинком музики щороку пропонуватимуть меломанам та поціновувачам ранньої музики можливість занурюватись, слідкувати та відкривати цей мейнстрімний напрям сучасного музичного світу.
Однією з ключових ідей Kyiv Baroque Fest є посилення та оприявнення взаємозв'язків між Україною та іншими європейськими та світовими культурами, що сприятиме появі несподіваних ракурсів і тем у пропонованих концертних програмах, участі у фестивалі музикантів з різних куточків світу, спільних освітньо-просвітницьких ініціативах, випробовуванні нових фестивальних форматів. У такий спосіб команда фестивалю прагне розширювати наявні знання та уявлення щодо музики минулих епох, проявляючи їхню актуальність у контексті живої динаміки сучасних культурних процесів.
Фестиваль 2024 року, що почався з торішньої триденної увертюри, зберігає зосередженість на постаті одного з найбільш яскравих та потужних композиторів XVIII століття – Жана-Філіпа Рамо, 340-річний ювілей якого святкували торік, а 260-у річницю смерті шанують вже цього року. Це звернення до постаті Рамо – не про формальні ювілейні дати, оскільки фігура цього французького композитора, науковця, виконавця та викладача чим далі, тим потужніше розкривається у контексті його численних впливів на різні європейські традиції як надзвичайно яскрава, масштабна та захоплююча. Життєдіяльність Рамо презентує численну кількість різних граней його таланту, а кількість рецепцій, що у різні часи актуалізовували той чи той контекст творчості митця, хіба збільшується у сучасності, переконливим свідченням чого є концертні та фестивальні програми європейських та світових музичних інституцій.
Фестиваль пропонує думати про Рамо у контексті заданої ним же теми – теми його чи не найвідомішої опери-балету «Галантні Індії». Цей твір влучно демонструє проблеми, пов'язані з різнорівневими рефлексіями щодо наслідків колонізаційної політики, актуальної для значної кількості європейських культур, зокрема, для французької. Утім, сьогодні твори, що виникали внаслідок такого світобачення, й «Галантні Індії» серед них, – успішно переосмислюються, долаючи токсичність колоніальних наративів, прикладом чому слугує низка постановок цього твору на європейських сценах.
Усвідомлена крізь рамку постколоніальних теорій та утворюваної нею іронічної дистанції, у фестивалі ця тема постає як тема «Галантних Європ» – європейських країн, що хоча і входили до європейського світу, тривалий час не сприймались як релевантні у порівнянні зі своїми більш успішними та потужними сусідами. Серед таких країн очевидно опиняється і Україна. Постать Дмитра Бортнянського як представника однієї з «галантних Європ» виникає невипадково. Адже, по-перше, обидва композитори працюють у галантну добу, міксуючи у своїй творчості різні стильові напрямки та течії, а по-друге, серед творів Бортнянського маємо французькі музичні драми, що свідчить як про впливовість французької музичної традиції, так і про згадувану ієрархічність тодішнього музичного світу, що у ньому загальні для різних «Галантних Європ» наративи задавали кілька західноєвропейських культурних традицій, зокрема, французька.
Осмислити постать Бортнянського у контексті французької традиції та, зокрема, постаті Рамо, означає оприявнити, зафіксувати, створити та критично відрефлексувати численні взаємозвя’зки, властиві музичному світу Європи від другої третини XVIII аж до початку ХІХ століття. Це спроба почути та побачити трохи інакший музичний рельєф, адже така зміна фокусу уваги сприятиме появі нових можливостей для репрезентації, зокрема, української культури як частини загальноєвропейського соціокультурного контінууму. Отже, Рамо/Бортнянський: Галантні Європи – постколоніальна рефлексія, що викличе цікавість, приверне увагу та спонукатиме до дискусій.
Цьогорічний фестиваль насичений подіями різних форматів.
14 листопада Kyiv Baroque Fest–2024 відкриється концертом La mystérieuse (Modérément). Речиталь Жана Рондо клавесин | Франція
Жан Рондо – це суперзірка світової ранньої музики, клавірист, котрий грає на різноманітних клавішних інструментах. Виконавська манера Рондо має особливу сугестію та запам'ятовується назавжди при буквально першому ж знайомстві. Потік надзвичайно виразної креативної енергії і ті знання про ранню музику, які є у Рондо, створюють мікс, що викликає
незабутні враження і переживання.
На відкритті фестивалю Жан Рондо представить програму відомих клавесинних творів французької клавесинної традиції XVII–XVIII століть, що максимально влучно демонструють її самобутність.
Концерт відбудеться за підтримки Посольства Французької Республіки в Україні та Французького інституту в Україні.
Jean Rondeau (c) Mathias Benguigui 2021
16 листопада «Галантний діалог: українська поздовжня флейта і клавесин» – концерт дуету Божени Корчинської, львівської сопілкарки і дослідниці та київської клавесиністки, завідувачки кафедри старовинної музики Національної музичної академії України Ольги Шадріної-Личак.
Спеціально підготована для фестивалю програма переважно фокусується на музиці чеських композиторів галантної доби, твори яких не часто звучать в Україні – Франтішека Бенди, Йозефа Мислівечека, Йогана Баптиста Ванхаля. Поруч із цими авторами твори Рамо та Бортнянського отримують інакшу контекстуалізацію, провокуючи уявити інші взаємозв'язки, властиві діалогу різних європейських країн.
Концерт відбудеться за підтримки Чеського центру у Києві.
17 листопада «Мій legrandtour або У пошуках втрачених сенсів». Речиталь Наталії Сікорської тафель-клавір | Київ
Тафель-клавір – оригінальний та своєрідний вид клавіру, популярний як за часів галантної доби, так і у першій половині XIX століття. Його тендітне та обертоново мерехтливе звучання відкриває ще один неповторний музичний світ. Тафель-клавір, що звучатиме на концерті, є унікальним історичним інструментом самого початку ХІХ століття. Його відреставровано завдяки зусиллям власниці-виконавиці – київської клавіристки та дослідниці Наталії Сікорської.
Програма концерту пропонує дуже різноманітну клавірну музику, особливе місце у якій займають твори польських композиторів – Марії Шимановської, Міхала Клеофаса Огінського, Кароля Ліпінського. Ці мініатюри як найбільше пасують простору салонного музикування, що передбачав занурення в інтимні переживання та особистісні поетичні звернення-присвяти.
Концерт відбудеться за підтримки Польського Інституту у Києві.
18 листопада «Два століття клавірної музики: італійська мандрівка» – речиталь- презентація Наталії Фоменко (клавесин, клавікорд | Київ) відбудеться у Музичному
салоні.
Центральною фігурою у програмі є Дмитро Бортнянський, котрий як музикант значною мірою сформувався в Італії, ввібравши розмаїті традиції Неаполю, Риму, Болоньї та Венеції. Концерт-подорож є дослідженням як витоків італійської клавірної традиції, позначеної творчістю Джироламо Фрескобальді, так і сучасним для Бортнянського її контекстам – музиці його вчителя Бальдассаре Ґалуппі та колеги по Болонській академії Йоганна Крістіана Баха.
Під час концерту звучатиме новий італійський клавесин, що від літа цього року з'явився у Наталії Фоменко. Його соковита тембральна палітра та чудово відлагоджена механіка значною мірою сприяли появі такої програми. Поруч із цим інструментом також звучатиме дуже популярний і у галантну добу різновид клавіру – клавікорд, що є максимально тихим та інтимно камерним з усіх різновидів клавіру. Його тепле, мережевне та водночас крихке звучання потребують затишного невеликого простору, що і обумовило місце проведення концерту – салон.
19 листопада «Внемлите, людїє»: двохорні концерти Рачинського та Березовського.
Два колективи, які системно та наполегливо займаються дослідженням, виконанням та популяризацією українського духовного спадку XVII–XVIII століть, – львівській ансамбль A cappella Leopolis, музична лідерка та диригентка Людмила Капустіна і київський ансамбль Partes, музична лідерка та диригентка Наталія Хмілевська – презентують шість двохорних концертів Андрія Рачинського та Максима Березовського.
Ці твори увійшли до нового релізу, спільно зробленого колективами у серпні цього року. Можливість почути один з цікавих та визначальних періодів національної музичної історії – пізнє українське бароко і ранній класицистичний стиль – є рідкісною, адже даний шар творчості поки не увійшов до програм численних хорових колективів України та світу. Два ансамблі зберуться для виконання цієї музики у Національній філармонії, що забезпечить можливість відчути її наживо значній кількості поціновувачів.
20 листопада «À la Française: оркестрові твори галантної доби» у виконанні Київського камерного оркестру, під орудою диригентки Наталії Стець.
Ідея та програма концерту виникли у спілкуванні зі скрипалем та диригентом Іллею Королем – другом багатьох українських музикантів, котрий кілька десятиліть живе у Відні, підтримуючи
активні взаємозв'язки з українськими колегами, що прагнуть спеціалізуватися на ранній музиці. À la Française, тобто «У французькому стилі» – програма, що звертається до численних
рецепцій французької музичної традиції, наявних у творчості композиторів різних європейських країн.
Концерт міститиме як відомі, так і рідко виконувані в Україні оркестрові твори Йоганна Себастьяна Баха, його друзів-колег, синів та учнів – Г.Ф. Телеманна, К.Ф.Е. Баха, Й. Г. Грауна.
21 листопада «З Болоньї до Львова». Ансамбль давньої музики Terra Barocca Львівської національної філармонії імені Мирослава Скорика, художня керівниця Анна Іванюшенко.
Знову у центрі програми музична Болонья та її численні прояви, відбиті крізь розмаїту камерно-інструментальну та камерно-вокальну музику різних європейських авторів – А. Кореллі, Й.К. Баха, Й. Мислівечека, Дж.Б. Мартіні, М. Березовського, Д. Бортнянського, В.А. Моцарта. П'ять музикантів ансамблю пропонують чимало рим та паралелей, досліджуючи способи взаємодії з різними загальновживаними музичними тропами галантної доби.
Концерт відбудеться за підтримки Посольства Італійської Республіки в Україні та Італійського інституту культури в Україні.
22 листопада на закритті Kyiv Baroque Fest–2024 ще одна суперзірка – Андреас Шолль, контратенор з Німеччини з програмою Ich habe genug / Цього мені достатньо і Liatoshynskyi
Capella: Early Music Ensemble&Choir Національного будинку музики, диригентка – Наталія Хмілевська| Київ.
Контратенор Андреас Шолль не потребує представлення в цілому світі, оскільки це музикант, котрий вже зробив дуже потужну кар'єру й відзначений участю в оперних постановках, і ще
більшою мірою у численних камерних концертних ініціативах. Після навчання у Schola Cantorum Basiliensis у вже легендарних Рене Якобза та Річарда Левітта, його музичний шлях перетинався з чудовими музикантами та колективами, серед яких всесвітньо відомі – Чечілія Бартолі, Рене Флемінґ, Accademia Bizantina, Фрайбурзький бароковий оркестр, Берлінська
академія ранньої музики, симфонічні оркестри Берлінської та Нью-Йоркської філармоній та ін. Шолль став першим контратенором-хедлайнером фестивалю BBC Prom, а його музичні
нагороди охоплюють всі уявні в світі сучасної музичної індустрії відзнаки.
У свій перший приїзд в Україну Андреас разом з українськими колегами виконуватимуть твори А. Вівальді, Г.Ф. Телеманна, Й. С. Баха.
Концерт відбудеться за підтримки Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні.
Майже до кожної концертної події всім зацікавленим буде запропоновано також лекцію або бесіду, що відбуватимуться у фоє філармонії від 17:30. Даний формат орієнтований на занурення в розмаїті контексти, актуальні як для загальної теми фестивалю, так і програм окремих концертів. Він передбачає розкриття фактів, явищ, історичних подій тощо, зазвичай
відомих невеликому колу професіоналів, утім важливих для розуміння зв'язків української культури XVII, XVIII та початку XIX століть з іншими європейськими культурами.
Віра Артем’єва, доцентка Національної музичної академії України, фахівчиня з французької музики, чия дисертація присвячена оперній творчості Рамо, 20 листопада о 17.30 розповідатиме про Жана Філіпа Рамо у лекції «Жан-Філіп Рамо: лабіринти творчого шляху». Ким він був? Що ми про нього знаємо? Як сучасні науковці та музиканти-практики
інтерпретують Рамо? Чому Рамо й до тепер сприймається як одна із найбільш потужних, цікавих, яскравих, невичерпно багатих фігур світової музичної історії.
Сопілкарка та дослідниця Божена Корчинська 15 листопада о 18.30 у лекції «Про темпи і колізії метроному» говоритиме про специфіку ролі метроному в ранній музиці. Охоплюючи доволі різні етапи і показуючи, як те, що дає нам пульс, насправді, не є тим, що сформувалось одразу і є таким, як ми знаємо його сьогодні, дослідниця спонукатиме до роздумів про універсальну категорію музичного мистецтва – час.
Марія Янишин-Прийменко – молода докторка філософії, котра в червні цього року захистила дисертацію, присвячену творчості Марії Шимановської у контексті зв'язків мисткині з українською культурою, у лекції 17 листопада о 17.30 «Марія Шимановська: українські контексти творчої біографії» розмірковуватиме про те, як не одне покоління родичів Шимановської у часом дивовижні способи дозволяє проявити особливості взаємоперетину різних культур та етносів, що протягом різних століть співіснували на різних територіях сучасної Україні.
18 листопада о 17.30 відбудеться розмова програмної директорки фестивалю Анни Гадецької з українським контратенором Романом Мелішем «Звідки беруться контратенори та що варто враховувати при слуханні їхнього співу». Роман протягом кількох років навчався у Schola Cantorum Basiliensis, всебічно опановуючи навички, необхідні співакові з цим рідкісним вокальним амплуа. Як стають контратенорами? Звідки приходить усвідомлення цього? У чому полягають темброві особливості цього амплуа? Чому контратенорів так мало і що відбувається при заміні їхніх партій жіночими голосами? Врешті, як сучасні контратенори осмислюють історію співаків-кастратів?
19 листопадао 17.30 український православний священнослужитель, блогер, громадський діяч, ректор Відкритого Православного Університету Святої Софії-Премудрості, фундатор і шеф-редактор інтернет-порталу «Православіє в Україні» отець Георгій Коваленко розкриє сенсовну багатовимірність біблійних псалмів у лекції «Про що промовляють біблійні Псальми: богословський та теологічний контексти». Зустріч спрямована на формування більш усвідомленого та ґрунтовного розуміння текстів, що формують основу сакральної музики, зокрема, концертів Рачинського та Березовського.
21 листопада о 17.30 дослідниця творчості Франца Ксавера Моцарта, знавчиня численних особливостей феномену Болонської школи львівська музикологиня Роксоляна Гавалюк у лекції «Болонська школа: чому музиканти XVIII століття їхали до Болоньї?» поділиться унікальними знахідками та часом карколомними історіями, що відкриють безліч подробиць про цю унікальну місцину та взаємозв'язки з нею різних українських музикантів.
15 листопада протягом дня відбуватимуться події першого Форуму ранньої музики Early Music Forum in Ukraine, що задуманий як платформа для нетворкінгу, роздумів та дискусій, яка має на меті об'єднати українську професійну спільноту з колегами з інших європейських країн.
Партнери форуму: Goethe-Institut Україна, REMA – Європейська мережа ранньої музики.
Партнери KYIV BAROQUE FEST-2024: Посольство Французької Республіки в Україні,
Французький інститут в Україні, Посольство Федеративної Республіки Німеччина в Україні,
Goethe-Institut Україна, Чеський центр Київ, Польський Інститут у Києві, Посольство
Італійської Республіки в Україні, Італійський інститут культури в Україні, Львівська
Національна філармонія імені Мирослава Скорика, REMA Early Music Networkin Europe.