Не обговорював подію хіба лінивий. Її висвітлили чимало інтернет-видань, підхопили її і новинно-розважальні сторінки у соціальній мережі Фейсбук, зрештою, і самі користувачі цієї соцмережі счепилися в обговореннях цікавинки. Примітно те, що подія зі сфери культурно-митецького життя ехо-відлунням перебувала в топі громадської уваги.
Деякі видання зробили огляди реакцій громади на лого. Переважній більшості, за поодинокими винятками, воно не сподобалося.
авторка – кандидат юридичних наук, спеціалізується у сфері судової експертизи та доказування
Сьогодні осіли емоції й розпашілі пристрасті. Тож можна або а) забути і «рухатись далі» (саме цим менторським гаслом у нас часто прийнято надихатись), або б) відкинувши прихильності чи антипатії, порозмірковувати над запитаннями: чому так сталось із несприйняттям лого? як цьому можна було запобігти і чи були такі можливості гіпотетично взагалі? як далі у питанні з лого бути і який з цієї ситуації винести урок?
Тож все по порядку. Не виключаю, що знайдеться читач, який про нове лого Львівщини довідається звідси вперше, а відтак – спершу до первинних фактів.
28 січня в ЛОДА презентували новий брендбук Львівської області, який включає в себе новий логотип та слоган – «Люди дії».
«Ми виходимо на новий рівень позиціонування нашого регіону не лише на території України, а й за межами держави. Завершився важливий етап роботи, і ми презентуємо новий дизайн брендбуку Львівської області. До розробки цього брендбуку поставились особливо ретельно, заклавши в основи нашу ідентичність з часів Галицько-Волинського князівства. Але в центрі всього, беззаперечно, є люди, які живуть на Львівщині і рухають її розвиток вперед. Ці люди цілеспрямовані, впевнені та професійні, тобто люди дії», – розповів директор департаменту міжнародного співробітництва Роман Шепеляк.
«Основною метою створення брендбуку є формування і підтримка позитивного сприйняття регіону серед мешканців регіону та іноземних туристів і партнерів», – повідомила прес-служба ЛОДА.
Логотип Львівщини виконаний у жовтому кольорі. За словами керівника прес-служби ЛОДА Ольги Матейчик, всередині жовтого кола зображений лев.
Брендбук розробив за 134, 5 тис. грн львівський дизайнер В.Блажівський, угоду на розробку з яким уклав Департамент міжнародної технічної допомоги та міжнародного співробітництва ЛОДА ще 27 листопада 2017 року.
Тепер про факти-наслідки.
Нове лого викликало жваві обговорення. У людей виникали різні асоціації й думки – дотепні, кмітливі, жартівливі, в тому числі конструктивні, слушні та схвальні, без зухвалих і принизливих не обійшлося. Водночас, ніде правди діти, найрідше люди бачили в лого лева й асоціювали його з сенсом «Люди дії», який власне заклали його розробник і замовник.
Асоціації
Найпоширенішою асоціацією з логотипом стало колесо, шина, а текстовий надпис «Львівщина» одразу з легкістю переріс у «Львівшину», швидко отримав хештег #Львівшина і, без применшення можна констатувати, – став мемом.
Візуальний приклад народного креативу
Люди, відповідно до викликаних асоціацій, накреативили й ще – млин (хто бачив вітрові гвинти), пилорама (хто бачив пилу циркулярки), підшипник і «Галпідшипник» (хто первинно бачив шестерні), грибочки, унітаз, м’ясорубку, багато чого іншого – насолодитися цим сповна можна тут.
Однак «Львівшина» чи «Львівшиномонтаж» – все ж найбільш часто повторювані і підхоплювані. Припускаю, найтиповіші асоціації з шиною підкинула соціальна пам'ять мешканців Львівщини про один із символів Євромайдану.
В цілому, якщо задатися підрахунком висловлених асоціації, їх розмаїття сягає кілька десятків, а то й до сотні – більш і менш креативних, залежно від фантазії. З нестандартних цікавинок: а) історичним акцентом – «на старовірщину скидається – Ярило, Дажбог і скіфські кургани», б) критично-політичним – «лев усередині огорожі з колючого дроту: символ внутрішньої окупації», «вічний двигун львівської корупції».
«До чого тут Львівщина?» – переважна більшість із тих, що залишали відгуки, категорично не сприйняла лого і не бажає його таким сприймати. У цієї категорії оцінювачів постали критичні застереження щодо вартості розробки лого, процедури конкурсу, вмінь, компетентності, знаності дизайнерів і т.п. – це природньо і нормально.
«Дуже тепло і гарно» – відгукувався незначний прошарок симпатиків лого, переважно з близького оточення дизайнерів чи працівників ЛОДА, залучених до проекту, виявляючи їм свою підтримку.
Статистика
З усіма можливими застереженнями щодо того, наскільки можуть бути репрезентативними опитування, влаштовувані інтернет-виданнями, однак це все-таки зріз суспільної думки. Так-ось, 28 січня Zaхid.net запустив голосування «Чи подобається вам новий логотип Львівської області?». Станом на 29.01 він подобався 10%, не подобався 86%, ставилися до нього байдуже 4% (проголосували 1290), станом на 06.02.19 – подобався вже 13%, не подобався 83%, байдуже – 4% (проголосували 1892). При цьому проголосувати можна було одній особі кілька разів із різних гаджетів (перевірено власним досвідом), тож можлива похибка на кількаразове голосування «небайдужих» симпатиків чи опонентів.
30 січня студія Нарру виставила в себе на сайті повністю брендбук Львівської області з певними поясненнями щодо лого і прикладами його можливого використання. Все разом виглядає доволі симпатично – що, можливо, і вплинуло на зміну результатів інтернет-опитування.
Психологія, технології й комунікація
1) Проблема з несприйняттям нового логотипу є.
2) Чи повинен логотип подобатися?
За бажання можна переводити розмову у площину, буцімто логотип не мусить усім подобатись, основне – щоби він був робочим (використовуваним). На перший погляд – прагматична, відважна й конструктивна думка, а насправді звичайне зміщення акцентів. Чому? Бо логотип – це візитівка певної спільноти (компанії, організації, приватної особи), розпізнаване візуально-графічне зображення її на ринку, в суспільстві. У питанні логотипів дивно було б ігнорувати думку спільноти, оскільки вона виявляє сприйняття логотипу, його сприйнятливість як «своє», його емоційно-візуальну спорідненість зі спільнотою, симпатію або навіть залюбленість.
«Подобатись» і «основне, щоб був робочим» насправді тісно взаємопов’язані. Напрями використання лого дуже широкі – канцелярія, сувенірна продукція, реклама тощо. Якщо виготовлення канцелярії та сувенірів замовлятиме лише ЛОДА для форумів, подарунків гостям чи приймаючій стороні під час візитів її представників – це одні кількості, поширення, популяризація. Цього ніхто ззовні не побачить і знати не буде про лого Львівщини, як, зрештою, не чув і не бачив досі. А якщо виробництво та продаж продукції з лого підхопить ринок – це зовсім інша вагова категорія популяризації самого лого, Львівщини, ідей, що в нього закладені. Тож усе просто: продукцію з лого мешканець Львівщини оцінить копійчиною – купить або не купить її комусь у гості на подарунок чи й для себе, щоб милувала око.
Турист. Як оцінить продукцію з лого турист – дещо інший психологічний механізм, але ж первинно за цільову аудиторію ЛОДА обрала мешканця Львівщини – спонукання до переходу від пасивно-депресивного до позитивного, дієвого сприйняття регіону.
3) Чому лого не сподобалося?
З двох причин: а) воно не розпізнавалось як символ Львівщини, b) погана комунікація (просування) замовника й розробника з суспільством.
4) Чи винуваті люди, що лого не читалось і не сподобалось?
Ні. Лого як музика – хіт або ні. Люди сприймають tabula rasa, вони не стояли за плечем дизайнера й не знають ходу творчого процесу, мук і насолоди.
Для порівняння, технологи банкнотних фабрик, розробляючи нові елементи захисту від підробки (водяні знаки, суміщені зображення конфеті, кіп-ефекти тощо), керуються “принципом 10 секунд” – людині, не задіяній у процесі їхньої розробки, дається завдання проконтролювати (виявити) їх за 10 секунд. Елемент вважається малоефективним, якщо тривалість перевірки виходить за рамки 10 секунд – населення такий захисний елемент контролювати не буде. Мало створити на банкноті якийсь спеціальний ефект, який складно підробити – ще необхідно, щоб люди могли швидко його розпізнавати.
То чи могли люди за 10 секунд, а то й за 10 хвилин, засоціювати логотип із Львівщиною? Зізнаюся, сама побачила лева з 5-ї спроби на другій годині – і то завдяки підказці.
Отож, якщо знати, що на лого зображене, і споглядати його як картини Клода Моне з дальшої відстані, у зменшеному розмірі, то прекрасно розпізнається голова лева з гривою з оборонних мурів, розвернених досередини. Тоді й оцінюєш роботу дизайнерів: лого постмодерне, символічне, легке, незасмічене. Тоді воно постає спостерігачу гарним і продуманим. А оскільки в ньому, крім лева, все ж вбачається колесо й підшипник, то можна засоціювати його з коловоротом, двигуном, дієвістю, «людьми дії» – уява навіть домальовує, наприклад, інженерний успіх Баварії і спрямованість лого на індустріальний розвиток Львівщини. Але, як і при спогляданні картин у стилі імпресіонізму, кубізму, сюрреалізму, кубофутуризму, авангардизму, людина має бути готовою і відкритою до сприйняття незвичного і хотіти осягнути, що сказав художник, плюс підключити свій позитив.
Зрештою, це справа настрою й смаку, а «про смаки не сперечаються». А тому дещо знічували зверхні, глузливі кпини симпатиків нового лого на адресу тих, хто не осягнув його глибокої митецької ідеї й стилістики. Лого оплачене коштом також і тих же «нетямущих замислуватого мистецтва», а платника податків неправильно зневажати.
Чи змінила б ситуацію гарна комунікація (інформування, просування) замовника й розробника з суспільством?
Безумовно. Якщо повторно вдатися до практик емітентів банкнот, то для попередження появи в обігу підробок емісійні банки турбуються передусім про надання своїм банкнотам таких ознак автентичності, які легко розпізнаються населенням та обізнавчо пропагують їх. Перед уведенням в обіг банкнот і монет нового зразка, а також у разі внесення змін до їхнього дизайну або захисту, НБУ оприлюднює їх опис та розсилає зразки українським і центральним закордонним банкам, іншим установам.
Тож «навіть Богу треба дзвони». Доречно було разом із презентацією докладно інформувати не лише про ідеї, закладені в лого, а й який його елемент що зображає й символізує, стилістику та ін. Якщо хтось переконаний, що позитивного пропагування було достатньо – щож, може так вважати, але ситуація є яка є і засвідчує інше.
Інформаційні наслідки
Позитивні: хайп. Нестандарт лого природньо призвів до його суперреклами. Якщо керуватися кредом Г.Форда «говоріть про мене, що хочете, тільки ім’я не перекручуйте» – то інформація про нього розійшлася.
Негативні: той же хайп. Шквал критики перевести в позитивне сприйняття буде не легко й не швидко, але за бажання можливо. При цьому негатив не замкнувся виключно на самому лого, а кинув тінь і на його замовника, розробників, комунікаторів.
Насамкінець – логотип і успішність спільноти, яку він презентує.
Чому подобається логотип Apple? Не тому, що надкушене яблуко дуже привабливе – таким його робить асоціація з продукцією, результатом роботи компанії. Тому коли приводять за приклад С.Джобса, який, нікого не запитуючи, обрав логотип своєї компанії – так успіх лого Джобса не у його використовуваності (за такою логікою можна розробити й маркувати логотипом автобуси АТП Львівщини), а в асоціації з надпрогресивним продуктом, коли кожна його розробка-новинка швидко стає трендовою.
Висновки? Кожен розумний і зробить їх сам. Не претендую на істину в останній інстанції. Це лише думка стороннього спостерігача. Одна із. FYA
07.02.2019