Вчора 23-го січня відкрив ся в міському оперному театрові Трудовий Конґрес України. Всіх делєґатів з галичанами зареєстровано 305. Таким чином кворум є повний а тому Трудовий Конґрес є правомочним.
Делєґати зайняли місця по фракціям. Найчисленнійша фракція Селянської Спілки. З 2 годин починають прибувати члени Конґресу. В 5 годин прибуває в повному складі Директорія і голова Директорії. Винниченко відкриває Трудовий Конґрес короткою промовою:
Високошановні Збори! Чорна крівава реакція знущання ганебної гетьманщини над трудовим народом нашим і нарешті зрада гетьмана нашій державності, та жорстоке панування політиків примусили членів національного союзу підняти повстання для визволення трудящого народу з кайданів неволі. Виконати це завдання було доручено Директорії, котру ви тут бачите. Кров, пролита борцями за визволення, дає нам право лічити Директорію Народньою владою України. Іменем нашого трудового народу ми скликали Трудовий Конґрес.
Ви найкращі сини землі нашої, виборнії люди нашого народу. Через надзвичайні події в нашім краю може не всі прибули делєґати на Трудовий Конґрес, але ви, присутні тут, є найбільш енергійні, найміцніші духом, бо не дивлячись на всі перешкоди, ви прибули сюди здійснити віковічні мрії народу нашого — стати хазяїном в своїй власній землі. Ми лічим, що ви маєте право вирішати долю нашого краю. Іменем Директорії я одчиняю Трудовий Конґрес Української Суверенної Народньої Республіки.
Делєґати переривають промовця гучними "Слава".
Я пропоную, — продовжує голова Директорії, — сеньорен-конвенту Конґресу вибрати президію для ведення праці Конґресу.
Члени сеньорен-конвента вітають ся з членами Директорії й займають свої місця. Директорія залишає президію і переходить в призначену їй ложу. Сеньорен конвент пропонує по згоді з окремими фракціями такий склад президії; член селянської спілки — Одрина від Української Соц.-Дем. партії — Вітик, від блока Галицьких партій — Старух і четвертий член президії від лівих обєднаних соц. партій. І такий склад секретарів — від селянської спілки — Бачинський, від російської партії соц. Біс, від соц.-самостійників — Воропай і від союзу залізничників і поштово-телєґрафчиків. Блок лівих соц. не згожуєть ся з цим але більшістю під час голосування президія запропонована сеньорен-конвентом приймаєть ся. Більшістю також приймаєть ся пропозиція сеньорен конвента щоби ця президія була тимчасовою. Запрошені сеньорен-конвентом члени президії займають свої місця. Член президії Вітик, дякуючи членам конґресу за висказану президії честь і довіря каже:
Президія є свідома, що Високий Конґрес доведе діло національного відродження та визволення до щасливого кінця, що конґрес захистить нашу землю і волю від ворогів. Ми певні що праця Трудового Конґресу дасть благодатні наслідки не тілько для народу нашого але для всіх народів, які щиро бажають волі та спокою в нашій землі. Ще раз дякую за довірря. Члени президії вжиють всю енерґію, щоби виправдати це довіря.
Слово даєть ся д-рові Вітвицькому для оголошення грамоти Галицької Національної Ради про злучення Наддніпрянської і Наддністрянскої України в одноцільну суверенну Республіку. Члени Конґресу вітають братів галичан і грамоту їх гучним "Слава"!
Потім даєть ся слово членові Конґресу Злотчанському для оголошення Універсалу Директорії про злучення. Універсал Директорії члени Конґресу вітають "славою".
Промова Л. Бачинського.
Даєть ся слово голові Галицької Національної Ради д-рові Левові Бачинському.
Висока Радо! — починає др. Бачинський. — Здійснились укохані мрії кращих синів землі нашої. Однині є одна велика неділима Самостійна Українська Республіка. Ми, Українці Галичини, Буковини і Угорської України щиро вітаємо вас з цим великим актом зєднання, бо це були наші віковічні мрії. Вороги наші не давали нам зєднати ся з вами, бо вони знали, що в цьому полягає наша сила і величність. Наша єдність є запорукою того, що в нашій землі спокій і порядок, а як буде в неї єдність і порядок, то ніякі вороги не будуть страшні. От же ми прохаємо прийняти нас до спілки в одну Соборну Українську Республіку. Світла Діректорія своїм універсалом прийняла до себе навіки Наддністрянскій народ. Земля наша невелика і убога. Ціли повіти знищені жорстокою рукою війни. Люди голодні, неодягнені живуть в землянках, але цей нарід навчений гірким досвідом панування чужинців міцно боронить свою волю і землю від ворогів. Голодні і босі, змучені лихоліттям війни селяне наші як один стали з зброєю в руках проти гнобителів і не одступають ні кроку. Немає такої сили, перед якою-б подали ся галицькі та буковинські полки. (Лунає гучне "Слава галицькому народові та його війську!"). Робітники наші, — продовжує промовец, як виник страйк ворогів нашої волі Поляків, дні і ночі не спавши не івши працювали, перевозючи сотні тисяч змучених полонених Українців. Нарід наш загартований в боротьбі за свою волю, а тому вклад, який ми робимо в Соборну Україну, буде великий. Ми просимо прийняти нас, братів ваших, з такою же щирістю, з якою ми йдемо до вас нічого не вимагаючи. Ми хочемо жити і вмирати, як рідні брати, вільний з вільним, рівний з рівним. Наш девіз — "один за всіх і всі за одного".
Конґрес вітає довгим "Слава" Галичан і промовця.
Дається ся слово членові конґресу Любинському, який, по згоді з фракціями, оголошує деклярацію Наддніпрянської України, що до прилучення Галичини.
Промова М. Любинського.
Високі збори! Коли пiсля тяжкої неволі брат зустрічає брата, то бракує слів для привітання. Але я все таки беру слово, щоб звернути ся до рідних. Ні грім гармат, ні кров війни не приголомшили нас так, щоб ми всім серцем не розуміли того великого свята вільного єднання рідних бpaтів. Ця мрія переходила із покоління в покоління. Як святий вогонь, жевріла в серцях кращих синів землі нашої іскра національного почуття і це давало нам надію, що настане час і мрії ці чарівні реалізують ся. Велику ролю відограла в сполучені цім і наша одна рідна культура, якою завжди досягають ся кращі мрії людскости — братерство і воля. До цеї єдности примушує нас і економічне становище обох країн. Економічна єдність і спільна праця всього Українського народу скоро зробить наш край великим, сильним і щасливим.
Це знають наші вороги і тому не хотять цього допустити. Ми наддніпрянські українці завжди памятали повний суму запит поета: "Чи чуєш, брате мій, як стогне твій меньший, брат". Наші брати росіяне і по військовому і по соціялістичному фронтові зрадили нам, оддали нас на поталу чорній зграі ворогів; і до порозуміння ми з ними не дійшли. В річницю, коли Україна стала суверенною, вона стає соборною, а тому самостійною. Назад не mоже бути повороту. Кораблі спалені і повороту назад не буде. (Лунає гучне "Слава!"). Поворот назад це буде діло Каїна, що вбиває свого рідного брата. Україна стала самостійною Великою Республікою, але ще усього не зроблено. Вона повинна захистити свій невтралітет. Тоді вона тілько буде Трудовою Республікою. Тоді ми розгорнемо прапор волі і понесемо його із рода в род, а коли ми захистимо свій національний стяг, то на наш гострий трезубець не будуть сідати ні одноголові, ні дво-голові, ні чорні, ні білі орли.
Промову члени Конґреса вкривають могутнім "Слава".
Бере слово член президії Вітик.
Промова С. Вітика.
— Ми бачимо, — каже промовець — що у всіх нас братів українців одна думка — створити святе діло об'єднання. Об'єднана Республіка мусить жити і розвивати ся. Ми, як один, міцно станемо до праці на користь нашого краю і ніяка сила не розірве наших рядків. Ми всім хочемо волі і щастя. Великий Український народ віками пригноблений повстає за волю і правду яко могутня хвиля, яко стихійна лавина і деж та сила, що зупине дружній національний порив. Ми нікому не віддамо того, що здобуто кровю його. Ми, галичане прийшли до вac на долю і недолю. Ми всім хочемо дати волю, але десь є така чорна сила, що намагаєтся держати нас в неволі. Ми на весь світ кажемо, що ми будемо бороти ся аж до загину. Військо, що в снігах ллє кров за волю України, не оддасть на поталу гнобитилів рідний край. Чи ви згодні, Висока Радо, прийняти до себе Наддністрянську Україну? Хто згоден, прошу того встати!
Всі члени Конґреса встають і довгим гучним "Слава" вітають з'єднання всеї Української землі в Соборну Республіку.
Засідання Конґресу на цім зачиняєть ся. Завтра будуть тільки наради фракцій, та комісій а після завтрього в 3 години розпочинаєть ся знов засіданнє Конґресу.
[Український голос, 29.01.1919]
29.01.1919