«Едемського раю більше нема», – цьогорічний Всесвітній економічний форум у Давосі був багатим на дискусії, але ця фраза видалася настільки влучною, що, мабуть, претендувала би стати епіграфом для всіх «давоських» дискурсів.
Яку би тему не взяли до полеміки з Давосу-2019 – чи економічні шаради, чи кризу політичних устроїв, чи загострення геополітичних конфліктів – метафору про втрачений рай, висловлену британським натуралістом Девідом Аттенборо, можна було б припасувати будь-куди.
92-річний Аттенборо, відомий світові завдяки чудовим природничим документальним фільмам, став одним із топ-спікерів Давосу-2019. В тому, що сер Девід отримав статус одного з найпочесніших гостей форуму, закладався символізм: поки давоський мурашник клопочеться на теми глобалізації та роботизованої економіки – важливо подбати про те, щоб людські стреси змогла витерпіти і земля.
Розмова Девіда Аттенборо (праворуч) з незвиклим інтерв'юером – герцогом Вільямом (ліворуч)
Як звикло, цьогорічний Економічний форум мав і український контекст, виконавши функцію оглядин для українських кандидатів у Президенти. На форумі замельдувалося три найрейтинговіші кандидати з демократичного табору – Петро Порошенко, Юлія Тимошенко та Анатолій Гриценко. Трьох запросили сісти за один стіл на «Українському сніданку», хоча їм самим таке товариство було не до ґусту. Заодно стало видно, наскільки наші політики близькі чи далекі до проблем, якими тривожився істеблішмент у Альпах Швейцарії.
Людина як геологічний матеріал
Слоган Давоса-2019 – «Глобалізація 4.0: формування глобальної архітектури в епоху четвертої промислової революції». Це, напевне, улюблена тема президента форуму Клауса Шваба, котрий кілька років тому опублікував книгу про четверту промислову революцію. У своїй публікації Шваб висловив думку, що людство вже спинається вгору до нової ери, а більшість актуальних проблем людства в той чи інакший спосіб суголосні з переходом світу до наступної промислової епохи.
Всесвітній форум у Альпах супроводжувався суворими заходами безпеки
Що виявляє четверту промислову революцію? Якщо третю революцію зумовили комп’ютеризація та автоматизація, то четверта – це використання штучного інтелекту, автономних систем, біотехнологій тощо. Клаус Шваб обстоює думку, що четверта промислова революція не є видозміною третьої, як кажуть скептики, а знаменує собою стрімкі зміни в людській історії – власне, найстрімкіші за всі попередні епохи.
«Я буквально з інакшого віку. Я народився в часи Голоцену – назви, котру дали для 12-тисячного періоду кліматично стабільності, котра дозволила людству перейти до сталого способу життя, зайнятися фермерством і творити цивілізації. Тепер, у проміжку одного людського життя – власне, у проміжку мого життя, – все це змінилося. Голоцен (від грец. ὅλος – «весь» і καινός – «новий», – Z) завершився, і Едемського раю більше нема. Ми змінили світ так сильно, що, як кажуть науковці, тепер живемо у новій геологічній епосі – Атропоцені (від грец. ἄνθρωπος — «людина» і καινός – «новий», – Z)».
Девід Аттенборо, британський натураліст
Згідно з баченням Шваба, четверта промислова революція несе низку ризиків – нерівний розподіл достатку, торгівельні війни, спалах безробіття, кризу усталених систем управління, розвиток нових консерватизмів, реванш популізму, занепад міжнародних інституцій і правил.
В переплетенні цих тем і замислювався Давос-2019.
«Перша світова війна відбулася через першу технологічну революцію. Друга технологічна революція спричинила Другу світову війну. Ну і будемо мати третю».
Джек Ма, засновник Alibaba Group
Слухайте, Ангела!
Склад Всесвітнього економічного форуму якнайліпше відображав застереження щодо кризи світового порядку та тяжіння до ізоляціонізмів. Президент США Дональд Трамп не прибув до Давоса через «шатдавн», зумовлений суперечкою довкола будівництва муру на кордоні з Мексикою; прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей скасувала поїздку через «Брекзит» – кордони і кордони…
На тлі нестачі світових лідерів найатрактивнішим гостем перших днів Давосу став Жаїр Болсонару, новообраний президент Бразилії, котрого видання The New York Times назвало «обличчям популізму в Давосі». Поїздка в Альпи стала для консерватора Болсонару першою появою перед очима світової спільноти. Бразилійський президент, попри острах публіки, виявився не настільки категоричним, яким є на внутрішній арені, але з його репліки про «величну Бразилію» багато хто таки пересвідчився, що прізвисько «тропічного Трампа» вигадали недаремно.
Клаус Шваб вітає Жаїра Болсонару
Основним захисником дотеперішнього світового устрою в Давосі виступила канцлер Німеччини Ангела Меркель.
«Мультилатералізм не є чимсь легким, але я завжди мушу думати про можливі альтернативи, – сказала Меркель під час панельної дискусії з лідерами Італії та Іспанії. – Перед нами стоять популістські і націоналістичні виклики, і ми мусимо виступити проти них. Ми з партнерами станемо на захист світового порядку, побудованого на мультилатералізмі, як такого, що здатен відповісти на виклики майбутнього».
«Я стою тут перед вами як хтось, хто по-справжньому вірить у світовий порядок».
Ангела Меркель, канцлер Німеччини
Канцлерка Німеччини зазначила, що глобальна архітектура втримається навстоячки лише за умови, що всі сторони проявлять волю йти на компроміси. А все інше «приведе нас до деструкції».
U2: Me too!
Директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крістін Лаґард підтримала візію Меркель – але в стосунку до глобальної економіки.
Мізансценка з економісткою Лаґард (ліворуч) і співаком Боно (праворуч)
Лаґард зазначила, що кожна країна, звісно, має власну специфіку, але успішність держав залежить не від їхньої замкненості, а від доброго лідерства, якісного врядування, збалансованої системи збирання податків і вміння регулювати видатки. Бо, вважає Лаґард, «мрії починаються з відповідальності», а «солідарність є інтересом кожного».
«Що вам подобається найбільше, коли ви біжите на нартах? Ясна погода. Поза сумнівом, вам подобається добре покриття, а особливо, коли трапляється їхати злегка додолу і ніяких перешкод вздовж дороги. Але третя річ, яка вам подобається, – кожен їде у лижні».
Крістін Лаґард, директор-розпорядник МВФ
Відомий ірландський музикант Боно, вислухавши Крістін Лаґард, зізнався, що колись даремно демонізував МВФ, але тепер має для фонду добре слово. «Як активіст упродовж років я вважав МВФ гігантським дияволом: структурні вимоги, цькування молодих економік... Але в спільноті, котра розвивається, ми дійсно цінуємо вашу сувору щирість», – сказав Боно в бік розпорядниці фонду.
Хто кому Мадуро
Що ж до «українського» контексту Давосу, то найпалкіші дебати точилися на «Українському сніданку», котрий звикло організовує Фонд Віктора Пінчука.
Гістьми цьогорічного кавування стали міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд і колишній державний секретар США Джон Керрі.
Коли в Керрі і Фріланд спитали, як Україні будувати собі життя в той час, коли доводиться сусідити із Росією, Фріланд сказала: «Із нашого досвіду: ми теж межуємо з великим і впливовим сусідом і точно не у всьому з ним згодні, але нічого, нормально живемо»; а Керрі відповів: «Із нашого досвіду. В нашому випадку треба дуже постаратися, щоб розізлити нашого північного сусіда».
Українське представництво на «сніданку» очолював Президент Петро Порошенко. Втім, його чекало пікантне товариство: організатори сніданку хотіли посадити Порошенка за одним столом із лідеркою «Батьківщини» Юлією Тимошенко та головою «Громадянської позиції» Анатолієм Гриценком. Ця зустріч мала стати своєрідними оглядинами кандидатів. Або, як коментував директор фонду «Відродження» Олександр Сушко, це мали бути перші справжні дебати між кандидатами.
Втім, Президент Порошенко уникнув приманки і прийшов на полеміку допіру тоді, коли йому дали слово; а відразу після промови покинув сніданок, вирушивши на низку двосторонніх зустрічей. Натомість панство Тимошенко і Гриценко, зі слів очевидців, поводилося так, ніби одне одного не знає.
Президент у своїй промові згадав про обидвох візаві – нагадав, що вони займали посади прем‘єр-міністра та міністра оборони, але тепер мусили би визнати те, що держава перебуває період найуспішніших і найдинамічніших перетворень.
Петро Порошенко так і не почастувався з Юлією Тимошенко
При цьому Петро Порошенко висловив застереження, що в Україні існує ризик популістського реваншу. І порівняв цю загрозу з досвідом правління венесуельського лідера Ніколаса Мадуро. «Ті, хто хоче зрозуміти, що означає декларувати фіксовану ціну нижче ринку на певний продукт для людей, – це те, що Чавес і Мадуро робили в Каракасі, Венесуела… Стиль правління Мадуро приносить результати Мадуро», – натякнув Порошенко.
Присутні зрозуміли цей натяк добре. Пізніше, коли в Юлії Тимошенко спитали про порівняння стилю її політики з венесуельським президентом, вона відповіла, що Порошенко сам вартує паралелей «із Мадурою» (так і сказала), бо на виборах-2014 наобіцяв більше, ніж міг.
Згідно зі спостереженням народного депутата Сергія Лещенка, Тимошенко та Гриценко у своїх «давоських» виступах орієнтувалися на внутрішню публіку. Меседжі ж Порошенка були спрямовані на міжнародну аудиторію.
Що ж до зовнішньополітичної програми, то в Швейцарії український Президент зустрівся з канцлером Німеччини Ангелою Меркель, директором МВФ Крістін Лаґард, віце-президентом Китаю Вань Цишанем, президентом Литви Далею Грібаускайте, новообраним бразилійським президентом Жаїром Болсонару тощо.
Втім, і Юлія Тимошенко мала не кепський графік переговорів, зустрівшись, зокрема, з президентом Польщі Анджеєм Дудою та єврокомісаром Йоганнесом Ганом.
У співрозмовників Тимошенко й Порошенка було щось спільне...
«Тепле місто» в зимних Альпах
Набагато змістовнішою локацією був Ukrainian House Davos, котрий щодня приймав по кілька цікавих тематичних панельних дискусій, а ввечері розважав сучасною українською музикою і частував українськими стравами.
«Український дім» діє в Давосі другий рік поспіль і, зі слів свідків, завжди забезпечує відвідувачам дійсно добрий настрій.
Показ моди в «Українському домі»
Власне, саме в «Українському домі» запропонована організаторами тематика – індустрії майбутнього, штучний інтелект, лідерство, екологія – розкрилася якнайповніше.
Серед яскравих спікерів Ukrainian House Davos запам’ятався виконавчий директор «Промприлад. Реновація» з Івано-Франківська, який розповів про ініціативу «Тепле місто».
«Ми віримо, що у кожному розвинутому суспільстві можна встановити найкращий баланс у трикутнику "влада – громадянське суспільство – бізнес". Власне, ми намагаємося будувати нові зв’язки, шукаємо нові підходи», – пояснив Юрій Филюк.
Він розповів про громадський ресторан Urban Space 100, який перераховує частину прибутку на міські ґранти і почав відкривати франшизи в інших містах. «До цього проекту є інтерес у Сан-Франциско, Берліні, Торонто. Це той український продукт, який має попит в інших країнах», – похвалився Филюк.
Зі слів модератора панельної дискусії Ґотьє Вассера, подібні громадські простори мають популярність в Америці. А Івано-Франківськ не просто копіює ідеї з інших країн, а намагається подати самобутній продукт.
Юрко Филюк – справа
28.01.2019