За даними американських науковців, забруднене повітря може частіше наштовхувати людей на неетичні вчинки. Стаття з описом дослідження вийшла в журналі Асоціації психологічних досліджень Psychological Science. Поєднуючи аналіз архівних даних з експериментальними дослідженнями, вчені дійшли висновку, що коли людина перебуває в середовищі з забрудненим повітрям, причому як фізично, так і ментально (тобто вважає, що живе в екологічно несприятливій зоні), вона може бути частіше схильною до неетичної поведінки, зокрема обманювання чи злочинності. Експерименти вказують, що зв’язок частково може виникати унаслідок підвищеної тривоги.
“Це дослідження вказує, що забруднене повітря негативно впливає не лише на здоров’я, а й потенційно на нашу мораль, — резюмує його головний автор, поведінковий психолог з Колумбійської бізнес-школи Джексон Лу. — Ці дані важливі через те, що забруднення атмосфери є серйозною глобальною проблемою. Лише в Сполучених Штатах близько 142 млн людей проживають в умовах з поганою екологією”.
З попередніх досліджень відомо, що забруднене повітря збільшує в людей почуття тривоги. Психологи також знають, що тривожність підсилює вірогідність неетичної поведінки. Лу та його колеги припустили, що забруднене повітря також корелює з неетичними вчинками.
Щоб перевірити це, вони проаналізували кримінальні хроніки та екологічні дані 9630 американських міст протягом 9-річного періоду. Інформація про стан повітря, яке веде Агентство захисту навколишнього середовища, містила відомості про шість основних забруднювачів, зокрема аерозольні частинки, монооксид вуглецю, діоксид азоту та діоксид сірки. А кримінальні хроніки, що зберігаються в базах даних ФБР, містили згадки про правопорушення у семи основних категоріях, таких як вбивство, розбій, грабіж тощо.
Виявилось, що міста з забрудненим повітрям мають також вищі показники злочинності, причому цей зв’язок зберігався і після того, як дослідники зробили поправку на такі фактори, як чисельність населення, кількість працівників правоохоронних органів, середній вік населення, його статевий та расовий розподіл, закони, які діють в кожному місті, а також сезонні чинники, зокрема макроекономічні показники.
Щоб встановити прямий причинно-наслідковий зв’язок між проживанням в містах з несприятливою екологічною ситуацією та неетичною поведінкою, вчені провели низку експериментів. Оскільки вони не могли помістити їхніх учасників в середовище з забрудненим повітрям, єдиним виходом було попросити їх уявити, що вони перебувають в такому середовищі, а згодом виміряти, як вони реагуватимуть на різні стимули.
В одному експерименті 256 його учасникам показали фотографії з зображенням екологічно чистого або забрудненого середовища й попросили уявити, як би вони себе почували, якби вони там жили й дихали повітрям. Одночасно їм запропонували завдання, в якому потрібно було визначити слово, пов’язане з набором певних ключових слів. Кожна правильна відповідь приносила 50 центів. Унаслідок нібито комп’ютерного збою правильна відповідь з’являлась, коли вони наводили мишкою на перелік варіантів. Експериментатори попросили їх цього не робити, але насправді спостерігали, хто з учасників шахраюватиме, адже бачили, коли вони підглядали правильну відповідь. Виявилось, що ті з них, хто думав, що живе в забрудненому місті, підглядала частіше, ніж ті, хто вважав, що перебуває в чистому середовищі.
В іншому тесті їм показали фото чистого або забрудненого пейзажу, зроблені в тих самих місцях в Пекіні, і запропонували написати невелике есе про те, як би вони себе почували, якби жили в цих місцях. Згодом незалежні програмісти оцінили кожне есе за тим, скільки тривоги виявляв його автор.
В наступному тесті, проведеному зі студентами американських університетів, дослідники оцінювали, як часто його учасники повідомляли неправдиві результати кидання кубика, а ще в іншому, в якому взяли участь дорослі люди з Індії, визначили їхнє бажання вести неетичні стратегії переговорів. Основна гіпотеза полягала в тому, що рівень тривожності опосередковував зв’язок між брудним повітрям і морально осудливими діями.
Разом архівні та експериментальні дані вказують на те, що погана екологія впливає як на наш фізичний, так і на ментальний стан, і унаслідок підвищення тривоги наштовхує на неетичні вчинки. Вчені зазначили, що можуть бути і інші механізми, окрім тривоги, які пов’язують забруднене повітря і неморальну поведінку. Вони також визнають, що уявляння перебування в умовах поганої екології не рівноцінне проживанню в такій ситуації. За їхніми словами, ці обмеження можуть стати відправними пунктами подальших досліджень. “Наші результати свідчать про те, що погане повітря псує не лише здоров’я, а й нашу мораль”, — підкреслив Джордан Лу.
Знимки забрудненого Пекіну
Знимки незабрудненого Пекіну
Polluted Air May Pollute Our Morality
Association for Psychological Science, 7.02.2018
Jackson G. Lu, Julia J. Lee, Francesca Gino, Adam D. Galinsky
Polluted Morality: Air Pollution Predicts Criminal Activity and Unethical Behavior
Psychological Science, vol 29, Issue 3, 2018
Зреферував Є. Л.
19.01.2019