Brexit заганяє Терезу Мей в глухий кут

Brexit ризикує стати складним і болісним або не відбутися взагалі. Це стало остаточно зрозумілим після нищівного провалу ратифікації угоди про вихід з ЄУ в британському парламенті.

 

 

Як вже повідомляло наше видання у вівторок, 15 січня, Палата громад парламенту Великої Британії відхилила угоду про вихід країни з Європейської Унії.   Під час вирішального голосування аж 432 депутати висловилися проти документа. За угоду проголосували лише 202 британських парламентарі. 

 

Таким чином, перевага противників документа над прихильниками становила нездоланні 230 голосів. І це попри наполегливі заклики керівниці британського уряду Терези Мей підтримати угоду, яка стала результатом півторарічних перемовин між Лондоном і Брюсселем. Як зазначають експерти, жоден уряд за всю історію британського парламентаризму не стикався з такою принизливою поразкою.

 

Того дня було остаточно розвіяно ілюзію, яку з моменту свого приходу до влади два з половиною роки тому намагалася створити Тереза Мей, що нібито Велика Британія зможе зберегти ключові привілеї, пов'язані з членством в Європейській Унії (передовсім частковий доступ до єдиного ринку), а одночасно скористатися перевагами незалежності від Брюсселя (зокрема, отримати можливість проводити власну міґраційну політику). Хоча причина поразки Мей полягає не стільки в некомпетентності прем'єрки, скільки у факті, що неможливо встояти однією ногою в об'єднаній Європі, а другою – за її межами. Прихильників такого сумнівного компромісу виявилося напрочуд мало. Більшість депутатів дотримувалася категоричної позиції: або «жорсткий» Brexit, або жодного.

 

На переконання адептів цілковитого розриву з Унією, зазначена угода слугуватиме гальмом розвитку країни через так званий «бекстоп»: перебування Північної Ірландії у складі Митного союзу ЄУ.  А прихильники збереження членства стверджували, що, отримавши ілюзію володіння незалежністю в глобальному світі, Лондон втратить такі важливі переваги, як доступ до європейського ринку послуг, країну полишатимуть транснаціональні корпорації, навіть Лондонська біржа погрожує перебратися до Франкфурта-на-Майні.

 

Відразу після того, як нижня палата британського парламенту проголосувала проти угоди, голова опозиційної Лейбористської партії Джеремі Корбін (Jeremy Corbyn) зажадав провести голосування щодо вотуму недовіри прем'єр-міністерці. Метою лідера опозиції було повалити чинний уряд, домогтися перевиборів і прийти до влади. Голосування було тут же призначено на вечір наступної доби – на 16 січня.

 

Але цього разу перемога була вже за Терезою Мей. Під час голосування прем’єрку підтримали 325 парламентарів, проти проголосувало 306 депутатів. За довіру Мей проголосували її однопартійці-консерватори, а також депутати зі союзної її уряду північноірландської Демократичної юніоністської партії. Юніоністи зазвичай підтримують британський уряд меншості під час голосування з ключових питань.

 

В одній зі своїх попередніх статей на тему Brexit я вже розглядав п’ять евентуальних варіантів розвитку ситуації. Перші два з них, які передбачали ратифікацію угоди з Брюсселем або відправку до демісії Мей, уже відпали. Три інших ще залишаються. Нагадаю, що йдеться про те, що:

 

- парламент вносить численні зміни в угоду та затверджує її у рецензованому вигляді. Тоді доведеться знову вести перемовини з ЄУ, аби Брюссель погодив нововведення. А Брюссель вже встиг заявити, що на це не піде. Якщо ж він згодом пом’якшить свою позицію, то знову виходить два варіанти в одному.

 

- поглиблюється урядова криза, розпуск парламенту й позачергові вибори. Можливо, тоді до влади прийдуть лейбористи – наприклад, у альянсі з меншою партією. Можливо, це призведе до зупинки Brexit. Хоча – не факт.

 

- Лондон зупиняє процес Brexit. Це може бути вольове рішення парламенту, де перемогли здоровий глузд і усвідомлення шкідливості для країни втрати членства в ЄУ. А може бути й повторний референдум.

 

Таким чином, Об’єднане Королівствро своїми ідеями відрубності від Європи саме загнало себе в глухий кут. Зараз британській владі доведеться вирішити, що робити: заплатити високу ціну за реальний розрив з Брюсселем або ж визнати, що ідея Brexit була шкідливою й, стерши з обличчя імперський пафос, відмовитися від неї. Бо треба ж чітко усвідомлювати, що результатом розриву з Унією буде не лише втрата європейських ринків та інших переваг членства в ЄУ. Лондон цілком реально може  зіткнутися з відновленням заворушень у Північній Ірландії і активізацією шотландських сепаратистів.

 

Тому найкращим варіантом було б проведення нового референдум (проти якого поки що так виступає Мей). Адже лише зараз, через два з половиною роки після попереднього плебісциту, британці цілковито усвідомили наслідки свого кроку. Лише зараз вони зможуть проголосувати з усією відповідальністю за долю країни.

 

Якщо ж таки британський політикум  впреться рогом і піде на розрив з Унією навіть без угоди, то це стане бідою для Брюсселя і катастрофою для Лондона.

 

 

18.01.2019