Те, чого ми так бажали обминути, стало ся. В українській частині Галичини ллєть ся кров. На полях падають голови синів українських селян, які нападені боронять ся і змагають ся в кровавім бою з своїми віковічними ворогами: польською шляхтою й тими, що з нею разом тягнули всі соки з українського народа. На галицьких полях має рішити ся одна з великих подій в життю цілого українського народа.
На поміч, до зброї!
Дужі голоси українського народу в Галичині не просять помочі, а наказують всім, у кого б'єть ся серце свідомого Українця негайно стати поруч з ними до останнього бою. Це в першій мірі відносить ся до Українців Галичини, Буковини і Угорщини, які в цю хвилю пробувають поза межами свого краю.
Хто не хоче, аби храми Божі, як давно за часів Польщі, віддавали ся в оренду, хто не хоче аби місця, де вони родили ся, були поруйновані, хто не хоче зносити моральних і фізичних побоїв, хто не хоче в ярмі ходити, хай негайно стає в ряди.
До зброї!
До всіх свідом їх синів цілої України від Сяну аж по Кубань кличемо: Злітайте ся, сизі орли на поміч братам Галичанам. Покажіть ще раз, як за часів Богдана, що всі ви одною душою, одним тілом з віками гнобленими Галичанами.
Нам потрібний зараз корпус смілих завзятих синів України, потомків славного козацтва. Січові Стрільці з Галичан, які зібрались над Дніпром біля Київа, мають негайно перевести організацію військової помочі для Галичини. Правильна організація вимагає не їхати окремими відділами, а цілими бойовими одиницями. Зголошувати ся особисто треба в Київі в Михайлівському манастирі.
Виконавчий Комітет Головної Ради Українців Галичини, Буковини й Угорщини взиває в першу чергу всіх здатних до бою Українців з правобережного Збруча негайно вписати ся і підчиняти ся всім його розпорядженням. Синів Наддніпрянської України прохаємо о негайну поміч, як жертвами крови, так і допомогою матеріяльною для тих, що їдуть на фронт. Потрібні не тільки грошові засоби, але ще в більшій мірі поміч споживчими средствами. Східна Галичина знищена війною гірше других країв.
Сини України! В усіх галицьких селах і чоловіки і жінки і діти узброїлись чим могли і йдуть з вірою в кращу будучність стрічати відвічного ворога. Поможіть!
Виконавчий Комітет Головної Ради Галицьких, Буковинських і Угорських Українців:
Др. Дмитро Левицький,
Др. Григорій Давид,
Інжінєр Павло Волосенко,
Представник Січових Стрільців Полковник Євген Коновалець.
[Голос Поділя, 15.11.1918]
15.01.1918